про повернення позовної заяви
м. Вінниця
01 квітня 2025 р. Справа № 120/3335/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №11978636/2715422053 від 30.10.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №177 від 03.07.2024 року.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху, зокрема, з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду. Даною ухвалою позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення відповідного строку звернення разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.
27.03.2025 року на адресу суду надійшла заява про поновлення строків звернення до суду, в якій позивач зазначає, що відповідний строк звернення пропущено з поважних причин. В обґрунтування своєї заяви зазначає, що у веденні звітності і документації він не користується юридичними послугами, так як не має фінансової можливості. Поряд з цим, позивач посилається на хворобу, хірургічне втручання та подальшу реабілітацію, на підтвердження чого подає копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Оцінюючи подану заяву, суд керується та виходить з наступного.
За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивачем оскаржується, зокрема, рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №11978636/2715422053 від 30.10.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №177 від 03.07.2024 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач 13.11.2024 року направив адміністративну скаргу на адресу ДПС України.
За результатами адміністративного оскарження комісія з питань розгляду скарг ДПС України на підставі пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України прийняла рішення від 20.11.2024 року №71515/2715422053/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу без змін.
Як зазначає сам позивач, рішення за результатом розгляду його скарги він отримав 20.11.2024 року.
Враховуючи те, що позивачем використано право на адміністративне оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому відповідно до частини 4 статті 122 КАС України строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження такого рішення становить три місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги на рішення, що оскаржувалося.
Отже, строк оскарження спірного рішення закінчився 21.02.2025 року, однак даний позов подано до суду 13.03.2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку.
Так, обґрунтовуючи заяву про поновлення вказаного строку, позивач зазначає, що у веденні звітності і документації він не користується юридичними послугами, так як не має фінансової можливості. Поряд з цим, позивач посилається на хворобу, хірургічне втручання та подальшу реабілітацію, на підтвердження чого подає копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого).
Однак суд вважає, що неналежне ведення позивачем звітності та документації, в тому числі з підстав відсутності коштів, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Дослідивши надану позивачем копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.01.2025 року, судом встановлено, що позивач дійсно перебував на стаціонарному лікуванні в ПМЦ «Центр В» з 28.01.2025 року по 29.01.2025 року включно. З вказаної виписки також прослідковується реабілітаційний період, на який звертає увагу позивач у своїй заяві, а саме, ОСОБА_1 рекомендовано ліжковий режим 10 днів та уникати фізичних навантажень протягом 21 дня.
Аналіз вищезазначеного свідчить обґрунтованість посилань позивача щодо неможливості подання ним позовної заяви з поважних причин в період з 28.01.2025 року по 08.02.2025 року.
В той же час, як зазначалося судом, строк оскарження спірного рішення закінчився 21.02.2025 року, а даний позов подано до суду 13.03.2025 року.
При цьому будь-яких доказів, які вказували б на поважність причин пропуску строку звернення до суду в період з 20.11.2024 року по 28.01.2025 току та з 09.02.2025 року, позивачем надано не було.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Крім того, суд звертає увагу на те, що отримавши рішення ДПС від 20.11.2024 року №71515/2715422053/2 позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №11978636/2715422053 від 30.10.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкової накладної №177 від 03.07.2024 року.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що обставини наведені позивачем в заяві про поновлення строків, не можуть слугувати підставою для поновлення строку звернення та свідчити про його пропуску з поважних причин.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи, що при подані позову не було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що стало підставою для залишення позову без руху, а на усунення недоліків позовної заяви вказано причини пропуску строку, які не визнані судом поважними, - позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, -
1. Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна