Номер провадження: 11-сс/819/42/25 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/5821/23 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/5821/23
01.04.2025 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12022231080000216 від 26.11.2022 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2025, якою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радянське, Білозерського району, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.111-2, ч.1 ст.263 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.05.2025 включно.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, за таких обставин.
Так, ОСОБА_8 , у період з травня місяця 2022 року (більш точніше досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи у населеному пункті Миролюбівка, Херсонського району, Херсонської області, достовірно знаючи про перебування незаконних збройних, воєнізованих формувань та окупаційних військ держави - агресора на території вказаного села, підтримуючи збройну агресію російської федерації проти України, діючи умисно, всупереч інтересам держави України, її суверенітету та територіальній цілісності, з метою переслідування особистих інтересів, вчинив дії спрямовані на допомогу державі - агресору з метою завдання шкоди Україні, зайняв посаду директора КП «Роса», яке підпорядковувалося місцевій окупаційній владі с. Миролюбівка, та до якого в подальшому проводив агітацію серед місцевого населення задля працевлаштування робітників з метою функціонування окупаційної влади на території с. Миролюбівка, чим вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), шляхом реалізації та підтримки рішень окупаційної адміністрації держави-агресора
Так, ОСОБА_8 на підставі вказівки окупаційної влади с. Миролюбівка в особі «главы сельского поселения с. Миролюбовка ОСОБА_9 » реалізував виконання «распоряжения Главы Белозерской ВГА ОСОБА_10 от 12.10.2022 года», про забезпечення розміщення та організацію побуту військовослужбовців рф в домівках на території с. Миролюбівка шляхом підготовки та надання інформації представникам держави агресора та її збройним формуванням про покинуті домоволодіння місцевих мешканців с. Миролюбівка, в яких в подальшому заселив до будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 військовослужбовців рф, тобто підготував матеріальні ресурси у вигляді житла представникам держави-агресора та її збройним формуванням, якого останні потребували задля здійснення окупаційної діяльності.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого статтею 111-2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: вчинення громадянином України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації рішень та дій держави-агресора, окупаційної адміністрації держави-агресора, підготовка матеріальних ресурсів чи інших активів збройним формуванням держави-агресора.
Окрім цього, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з особистих мотивів, з метою придбання та зберігання бойових припасів без мети збуту, у порушення вимог п.2 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України, від 21.08.1998 № 622, п.9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України № 576 від 12.10.1992, без спеціального дозволу органів Національної поліції, незаконно придбав шляхом привласнення знайденого, відповідно довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів №50 від 05.03.2025, предмет, зовні схожий на підривач УЗГМ-2, предмет зовні схожий на підривач УЗРГМ-2, відповідно до довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів №49 від 05.03.2025 предмет, зовні схожий на ручну гранату РГД-5, предмет, зовні схожий на ручну гранату Ф-1, які переніс на територію свого домоволодіння у господарчу споруду, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав до 05.03.2025, коли вказаний бойовий припас був вилучений працівниками поліції в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 06:56 год. по 13:05 год.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: незаконне придбання, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
05.03.2025 проведено обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області. У ході проведення обшуку, у одному з господарчих приміщень виявлено та вилучено: 1) предмет, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 (з маркуванням «386-250-83Т»), який поміщено до с. п. PSP1150281; 2) предмет, зовні схожий на корпус гранати РГД-5 (з маркуванням «165-81Т»), який поміщено до с. п. PSP 1150282; 3) предмет, зовні схожий на підривач, типу УЗРГМ-2 (з маркуванням на ричагу «19-83 УЗРГМ-2 УЗЧП» «386-165-83»), який поміщено до с. п. PSP 1150267; 4) предмет, зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2 (з маркуванням «79-81 УЗРГМ-2 583»), який поміщено до с. п. PSP 1150268.
05.03.2025 слідчим відділенням відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025231080000311.
05.03.2025 ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208 КПК України.
05.03.2025 прокурором Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури винесено постанову про об'єднання кримінальних проваджень №12022231080000216 та №12025231080000311 в єдине кримінальне провадження, якому присвоєно №12022231080000216.
05.03.2025 о 17:43 годині ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.111-2, ч.1 ст.263 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подала на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування своїх доводів указує, що в клопотанні прокурор не надав суду будь-яких доказів про неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Зокрема зазначає, що будь-яких доказів (фактичних даних) на підтвердження реального існування ризиків, які б слугували підставою для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу слідчим не надано.
Вважає, що суд безпідставно не взяв до уваги дані, що характеризують підозрюваного ОСОБА_8 , а саме, що він раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, де і мешкав, має міцні соціальні зв'язки, проживає разом з дружиною ОСОБА_11 , з якою перебуває у шлюбі, неповнолітньою донькою ОСОБА_12 2009 р.н.. На його утриманні перебувають батьки пенсіонери ОСОБА_13 , 1952 р.н. та ОСОБА_14 1955 р.н.
Просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2025 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , обравши йому більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання до затримання - АДРЕСА_2 .
Клопотання про обов'язкову участь підозрюваного ОСОБА_8 в апеляційному розгляді від нього до апеляційного суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, позицію захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , яка підтримала свої апеляційні вимоги, просила їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, а саме:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до матеріалів провадження, слідчим відділенням відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022231080000216 від 26.11.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.111-2, ч.1 ст.263 КК України.
05.03.2025 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05.03.2025 прокурором Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури винесено постанову про об'єднання кримінальних проваджень №12022231080000216 та №12025231080000311 в єдине кримінальне провадження, якому присвоєно №12022231080000216.
05.03.2025 о 17:43 годині ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.111-2, ч.1 ст.263 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, §57).
На даному етапі обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду, а саме:
- показами свідка ОСОБА_15 , яка показала, що ОСОБА_8 знає як місцевого жителя, який в період окупації співпрацював з військовослужбовцями зс рф. Влітку, особисто бачила, як ОСОБА_8 разом з військовослужбовцями зс рф приїхав до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_4 , у якому ніхто не мешкав, після чого там стали проживати військовослужбовці зс рф, до яких ОСОБА_8 періодично приїжджав та привозим пакети з продуктами харчування та водою. Крім того, особисто бачила, як ОСОБА_16 з військовослужбовцями зс рф, у період літа 2022 року, приїхав до домоволодіння по АДРЕСА_3 , у якому ніхто не мешкав, після чого, там стали проживати військовослужбовці зс рф, до яких він приїжджав періодично з пакетами, у яких були продукти харчування та вода;
- показами свідка ОСОБА_17 , яка показала, що ОСОБА_8 знає як місцевого жителя, який в період окупації співпрацював з військовослужбовцями зс рф, а саме, у продовж літа, ОСОБА_8 разом з військовослужбовцями зс рф, приїхав до домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_4 , у якому ніхто на той час не мешкав, після чого там стали проживати військовослужбовці зс рф, до яких він навідувався періодично, з пакетами, у яких були продукти харчування та вода. Також бачила, як ОСОБА_8 разом з військовослужбовцями зс рф приїхали до будинку АДРЕСА_3 , у якому на той час ніхто не мешкав, після цієї події, там стали проживати військовослужбовці зс рф, ОСОБА_8 допомагав їм там поселитися. Події відбувалися влітку 2022.
- показами свідка ОСОБА_18 , яка показала, що ОСОБА_8 , знає як місцевого жителя, який в період окупації співпрацював з військовослужбовцями зс рф, а саме, ОСОБА_8 привіз військовослужбовців зс рф до будинку АДРЕСА_5 , на той момент там ніхто не мешкав, після цього там стали проживати військовослужбовці зс рф. Також особисто бачила, як ОСОБА_8 одного разу, за цією ж адресою, після поселення, привіз військовослужбовцям зс рф два великих пакети з продуктами харчування та водою. Події відбувалися у період літа 2022 року.
- показами свідка ОСОБА_19 , який показав, що знає ОСОБА_8 , як місцевого жителя, який в період окупації співпрацював з військами зс рф. У продовж літа 2022 року, ОСОБА_8 разом з військовослужбовцями зс рф, їздили та оглядали покинуті будинки, на які вказував ОСОБА_8 , один з таких будинків, виявся будинок АДРЕСА_3 поселив військових зс рф, які в подальшому проживали там деякий час. У свою чергу ОСОБА_8 відвідував їх та привозим пакети, у яких були продукти харчування та вода. Окрім цього, бачив як ОСОБА_8 неодноразово заносив чотири п'ятилітрових баклажок з водою військовослужбовцям зс рф, які проживали за адресою АДРЕСА_4 , даний факт бачив особисто.
- показами свідка ОСОБА_20 , який показав, що знає ОСОБА_8 як місцевого жителя, який в період окупації співпрацював з військовослужбовцями зс рф. У період літа 2022 року, особисто бачив, як ОСОБА_16 , проїжджаючи по вул. Робоча на власному мотоциклі, за ним рухався автомобіль УАЗ, у якому знаходилися військові зс рф, зупинилися поблизу будинку АДРЕСА_3 , де на той момент ніхто не мешкав. Після того, як ОСОБА_8 заселив туди військовослужбовців зс рф, він приїздив туди на постійній основі, привозим їм туди великі поліетиленові пакети, у яких знаходилися продукти харчування та вода. Уточнив, що водопостачання у с. Миролюбівка було не завжди.
- показами свідка ОСОБА_21 , яка показала, що знає ОСОБА_8 як місцевого жителя, який в період окупації співпрацював з військами зс рф, а саме, бачила на власні очі, як у період літа 2022 року, ОСОБА_8 рухався на автомобілі разом з військовослужбовцями зс рф, у момент руху жестикулював руками по сторонам. Вони рухалися по АДРЕСА_4 , зайшли на територію домоволодіння ОСОБА_8 та військові зс рф. Забезпечував їх водою та продуктами харчування, допомагав з розселенням.
- показами свідка ОСОБА_22 , яка показала, що на території с. Миролюбівка з весни і до кінця окупації діяла окупаційна влада. ОСОБА_8 знає, вказує що він співпрацював з окупаційною владою країни агресора, працював на окупаційну владу, відповідав за прибирання території - «комунхоз», бачила ОСОБА_8 постійно з військовими зс рф.
- показами свідка ОСОБА_23 , яка показала, що знає ОСОБА_8 як місцевого жителя с. Миролюбівка, який в період окупації Миролюбівки, мав свою бригаду по сільськогосподарській діяльності, займалися прибиранням території, брав участь у розселенні російських військових по домівках. З військовими зс рф підтримував добрі відносини. Свідку відомо, що ОСОБА_8 під час окупації очолював КП «РОСА», бачила як він працював з людьми, доглядав за ними як начальник.
- показами свідка ОСОБА_24 , яка показала, що знає ОСОБА_8 , який в період окупації с. Миролюбівка, співпрацював з окупаційною владою. ОСОБА_8 влітку 2022 року разом з росіянином прийшов особисто до свідка, та разом з військовим зс рф просив щоб свідок надала місце для проживання, але остання відмовила.
- протоколом огляду за участю свідка ОСОБА_25 , який видав документи на 7-ми аркушах, які надруковані на аркушах паперу формату А4, які походять від окупаційної адміністрації країни-агресора в період окупації Херсонської області, у яких наявні відомості про ОСОБА_8 , як керівника «КП «Роса»».
- протоколом обшуку від 05.03.2025, який проводився за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_8 , у ході якого виявлено та вилучено, наступні предмети - блокнот із записами та вклеєними ілюстраціями пропаганди рф; предмет, зовні схожий на корпус гранати Ф-1 (з маркуванням «386-250-83Т»); предмет, зовні схожий на корпус гранати РГД-5 (з маркуванням «165-81Т»); предмет, зовні схожий на підривач, типу УЗРГМ-2 (з маркуванням на ричагу «19-83 УЗРГМ-2 УЗЧП» «386-165-83»); предмет, зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2 (з маркуванням «79-81 УЗРГМ-2 583»); три аркуша паперу з надрукованим текстом окупаційної адміністрації країни агресора; символіка країни агресора - 5-ть прапорів рф, герб рф.
- іншими матеріалами в їх сукупності;
Зазначені докази у своїй сукупності доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється.
Доводи захисника про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та визнаних наявними слідчим суддею, апеляційний суд вважає непереконливими.
Метою застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч.1 ст.177 КПК України).
При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов'язково здійснить дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема й у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв'язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, тому позбавлені обґрунтованих підстав доводи захисника про недоведеність ризиків, оскільки для доведеності існування ризиків не є обов'язковою доведеність вчинення особою активних дій.
Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.
Так, у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду.
Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про достатність підстав вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ст.111-2, ч.1 ст.263 КК України.
Згідно сталої практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990р. у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
Зі змісту ухвали слідчого судді та журналу судового засідання випливає, що слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Твердження апелянта про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , є неприйнятними.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Підстави для скасування чи зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.111-2 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років, раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, освіта середня, підозру не визнав, обставини вчинення кримінального правопорушення заперечував, підозра обґрунтована вагомими доказам, що дає достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, так як усвідомлює, що санкція ч.1 ст.111-2 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років;
- згідно п.2 ч.1 ст.177 КПК підозрюваний ОСОБА_8 у разі застосування іншого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які наразі не виявлені органом досудового розслідування;
- згідно п.3 ч.1 ст.177 КПК підозрюваний ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, які проживають в одному населеному пункті, у даному кримінальному провадженні, шляхом залякування, оскільки у зв'язку з врученням підозрюваному копій матеріалів, останній володіє інформацією про місце проживання та іншими контактними даними вказаних осіб.
Крім того, станом на сьогодні у кримінальному провадженні не встановлено та не допитано всіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також вони не допитані в судовому засіданні.
Отже, ОСОБА_8 , перебуваючи на свободі, може здійснювати вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів чи відмову від них;
Згідно із п.4 ч.1 ст.177 КПК підозрюваний ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на нього як на підозрюваного у кримінальному провадженні, в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов'язків шляхом неявки, у разі необхідності до слідчого, слідчого судді та суду.
Також ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки станом на сьогодні органом досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а тому, перебуваючи на волі, він матиме можливість підтримувати зв'язок із такими особами, тим самим сприяти їх переховуванню від органів досудового розслідування та, як наслідок, ухилення від кримінальної відповідальності за вчиненні ними кримінальні правопорушення.
У зв'язку з чим, доводи апелянта про недоведеність обставин, з якими закон пов'язує застосування щодо підозрюваної особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які, на думку сторони захисту, призвели до порушення конституційних прав підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає безпідставними.
Дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , зокрема, які зазначені в апеляційній скарзі захисника, були відомі слідчому судді на час розгляду клопотання слідчого та враховані при ухваленні відповідного процесуального рішення.
За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що обрання саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 є необхідним та достатнім для запобіганню існуючим ризикам та забезпечення його належної процесуальної поведінки, що в свою чергу, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, вказує на неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчий суддя дотримався і вимог ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Зважаючи на це, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про можливість звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти, є неспроможними.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у якому оголошено про підозру ОСОБА_8 , дані про його особу, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчим суддею правильно обраний такий запобіжний захід.
На цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 ..
Виходячи з наведеного вище, слідчим суддею ухвалено рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ.
Інші обставини, якими апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги, були відомі слідчому судді при ухваленні оскаржуваної ухвали і саме з урахуванням них та інших обставин кримінального провадження було ухвалено відповідне рішення.
Отже, слідчий суддя врахував всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, та у відповідності до положень даної норми ухвалив обґрунтоване та законне рішення, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 до 03.05.2025 включно - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4