Справа 766/20227/24 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/210/25 Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/20227/24
01.04.2025 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження №12024232020000369 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2024 щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Херсона, громадянина України, працездатного, РНОКПП НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин.
Цим вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 2387 гривень 70 копійок.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Встановлені судом обставини.
Вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 20.10.2024 близько 13.00 години, знаходячись на галявині по вулиці Чайковського в місті Херсоні, переслідуючи прямий умисел направлений на порушення встановленого правового режиму обігу наркотичних засобів, незаконно придбав, шляхом привласнення знайденого, згорток з наркотичним засобом - канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину 8,805 г., який зберігав при собі в правій кишені куртки без мети збуту до моменту виявлення та вилучення наркотичного засобу працівниками поліції 20 жовтня 2024 року, в період часу з 16.40 год. до 16.48 год., біля Острівського шосе, 1 в місті Херсоні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок щодо ОСОБА_7 змінити з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Доповнити резолютивну частину вироку про покладення обов'язків на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Свої доводи мотивує тим, що ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та покладаючи на нього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Оскільки, за правилами, встановленими у ч.1 ст.76 КК України, у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки як: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Усупереч вищевказаному, суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, не поклав на обвинуваченого обов'язок, передбачений п.1 ч.1 ст.76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи, який мав застосовувати безальтернативно у цьому випадку.
Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце апеляційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду апеляційної інстанції, а також про обов'язкову участь обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційному розгляді, не надходило.
Позиції сторін.
Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який просив апеляційну скаргу прокурора про зміну вироку задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.309 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.394 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, доказів у судовому засіданні або встановлених досудовим розслідуванням обставин згідно із статтями 381, 382 КПК України, не досліджувалися.
Матеріалами справи підтверджено, що обвинувачений ОСОБА_7 , який був представлений захисником ОСОБА_9 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та не оспорює їх.
Вимогами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Так, дії обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції правильно кваліфіковано за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до ч.4 ст.374 КПК України, зокрема у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75-79, 104 КК України у резолютивній частині вироку зазначаються тривалість іспитового строку, обов'язки, покладені на засудженого, особа, на яку за її згодою або на її прохання, суд покладає обов'язок щодо нагляду за засудженим і проведення з ним виховної роботи, чого судом першої інстанції не було додержано.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та покладаючи на нього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, суд першої інстанції не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Оскільки, за правилами, встановленими у ч.1 ст.76 КК України, у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов'язки як: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Усупереч вищевказаному, як слушно зазначено прокурором в апеляційній скарзі, суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, не поклав на обвинуваченого обов'язок, передбачений п.1 ч.1 ст. 76 КК України - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи, який мав застосовувати безальтернативно у цьому випадку.
За таких обставин суд першої інстанції, з урахуванням вимог ст.76 КК України повинен був покласти на обвинуваченого обов'язок - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Згідно п.4 ч.1 ст.408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі, якщо зміна вироку не погіршує становище обвинуваченого.
З огляду на викладене, оскаржуваний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 на підставі п.4 ч.1 ст.408, п.4 ч.1 ст.409 КПК України слід змінити в резолютивній частині вироку шляхом покладення на ОСОБА_8 обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які б були підставами для зміни чи скасування оскаржуваного вироку в іншій частині, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2024 щодо ОСОБА_7 в резолютивній частині - змінити.
Доповнити резолютивну частину вироку, що відповідно до п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У решті вирок щодо нього - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4