Справа №591/12648/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.
Номер провадження 33/816/469/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
27 березня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря В.М. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, -
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 грудня 2024 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 30.11.2024 о 18:25 год по вул. Харківська,1 керував т/з Ford Focus, д.н.з.- НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Бондар В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 16 грудня 2024 року, а провадження у справі закрити за ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що під час руху 30 листопада 2024 року на автомобілі Ford Focus, д.н.з.- НОМЕР_1 по вул. Харківській, 1, м. Суми, ОСОБА_1 не допустив жодних порушень ПДР, за які у поліцейського були законні підстави його зупинити, тому всі наступні вимоги працівників поліції до нього, як водія не зобов'язують його виконувати вказані вимоги, а всі складені процесуальні документи є неналежними та недопустимим доказами, що узгоджується з правовою позицією ВС постанова від 15 березня 2019 року, справа № 686/11314/17.
Стверджував, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2024 року серії ЕПР1 №185755 відносно ОСОБА_1 є виправлення відомостей, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено, а саме коректором виправлено дату та час розгляду справи в суді, що є грубим порушенням п.7 Розділу 11 вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Назаком МВС № 1376 від 06.11.2025 року.
Зазначав, що факт того, що ОСОБА_1 30 листопада 2024 року не перебував у стані алкогольного сп'яніння спростовується відеозаписом з камер відео спостереження поліцейських та результатами лабораторного дослідження за 30 листопада 2024 року (форми № 228/0), де зазначено, що в крові ОСОБА_1 етилового спирту не виявлено, дата та час забору крові 19 год 50 хв 30 листопада 2024 року.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря В.М., який підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали даної справи, відеофайли та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185755 від 30.11.2025, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який мав бути проведений у зв'язку з виявленими ознаками: зокрема, щодо запаху алкоголю з порожнини роту, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с. 2).
- відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що працівники поліції зупиняють т/з під керуванням ОСОБА_1 через те, що у нього відсутній діючий страховий поліс. Під час спілкування з водієм, у нього виявляють ознаки алкогольного сп'яніння та пропонують пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 повідомляє, що проходити огляд на місці зупинки він не буде та бажає проїхати для проходження огляду до лікарні, після цього його доставляють до медичного закладу. Проте, після того, як поліцейський йде за бланком направлення, ОСОБА_1 вже повідомляє, що він не буде проходити огляд і у медичному закладі. При цьому, працівниками поліції неодноразово роз'яснюється йому, що у разі відмови від проходження огляду на нього буде складено протокол. Незважаючи на це, останній все одно відмовляється від проходження огляду.
Дослідивши вказані матеріали, в тому числі дослідивши зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не допустив жодних порушень ПДР, за які у поліцейського були законні підстави його зупинити, тому всі наступні вимоги працівників поліції до нього, як водія не зобов'язують його виконувати вказані вимоги, а всі складені процесуальні документи є неналежними та недопустимим доказами, що узгоджується з правовою позицією ВС постанова від 15 березня 2019 року, справа № 686/11314/17, то апеляційний суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водія працівниками поліції.
Отже, обставини законності зупинки автомобіля ОСОБА_1 працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на висновки Верховного Суду викладені у адміністративній справі № 686/11314/17 не беруться до уваги, оскільки вказана позиція не є релевантною до обставин цієї справи. Так, справа № 686/11314/17 розглядалась Верховним Судом за правилами КАС України та стосувалася оскарження дій інспектора патрульної поліції щодо складання постанови про адміністративне правопорушення та накладення на особу адміністративного стягнення за порушення ч.1 ст.126 КУпАП. У справі, що переглядається, предметом розгляду є вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейського з його зупинки.
Доводи апелянта про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 30 листопада 2024 року серії ЕПР1 №185755 відносно ОСОБА_1 є виправлення відомостей, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено, а саме коректором виправлено дату та час розгляду справи в суді, що є грубим порушенням п.7 Розділу 11 вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Наказом МВС № 1376 від 06.11.2025 року, апеляційний суд вважає надуманими, оскільки з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 185755 від 20.11.2024 року, складеного відносно ОСОБА_1 не вбачається вказаних порушень.
Щодо тверджень апелянта про те, що факт того, що ОСОБА_1 30 листопада 2024 року не перебував у стані алкогольного сп'яніння спростовується відеозаписом з камер відео спостереження поліцейських та результатами лабораторного дослідження за 30 листопада 2024 року (форми № 228/0), де зазначено, що в крові ОСОБА_1 етилового спирту не виявлено, дата та час забору крові 19 год 50 хв 30 листопада 2024 року, то їх апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не за перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування .
Тому, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, як про те ставить питання апелянт, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, а викладена позиція в апеляційній скарзі розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна, та направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 судом першої інстанції накладено у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з дотриманням вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП, і є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а тому законних підстав для її скасування, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі захисника не вбачається.
Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України, -
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 16 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бондаря В.М. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.