Справа № 746/4/25
2/746/55/25
(заочне)
02 квітня 2025 року
Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Ходіч В.М.,
при секретарі Сакун Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Срібне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 22031000119547 від 03.04.2018 р. в розмірі 84 294.62 грн., вказуючи на те, що 03.04.2019 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено електронній формі Кредитний договір № 22031000119547. Прийняття договору ОСОБА_1 вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови кредитного договору виконав. Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 84 294,62 грн, яка складається з: 32 214,01 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 0,61 грн. - заборгованість по відсотках; 52 080,00 грн. - заборгованість по комісії.
На підставі договору факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 р. АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги за Кредитним договором від 03.04.2019 № 22031000119547 на користь ТОВ «ФК «Цикл Фінанс».
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 84 294 грн. 62 коп., а також судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але у наданій суду заяві просять справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлена через оголошення на вебпорталі судової влади України (ч.11 ст.128 ЦПК України), але в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.
Тому, зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
03.04.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір № 22031000119547 на суму 74 400 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів і можливих штрафних санкцій, що передбачені цим договором. Прийняття договору ОСОБА_1 вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позивач умови кредитного договору виконав (а.с.182).
Відповідно АТ «Банк Кредит Дніпро» виконало умови договору та надало ОСОБА_1 грошові кошти, але відповідач не виконав умов кредитного договору, а тому утворилась заборгованість у розмірі 84 294,62 грн, яка складається з: 32 214,01 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 0,61 грн. - заборгованість по відсотках; 52 080,00 грн. - заборгованість по комісії.
28.03.2024 між ТОВ «Цикл Фінанс» та АТ «Банк Кредит Дніпро» було укладено договір факторингу №28/03/24 від 28.03.2024 р., згідно якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги за кредитним договором від 03.04.2019 № 22031000119547 на користь ТОВ «Цикл Фінанс».
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення договору позики).
Відповідно до ст. 3, 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції, чинній на час укладення договору позики) електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Ст.1079 ЦК України передбачено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж (ст.1082 ЦК України).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
В порядку ст.141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 422,40 грн. сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду та витрати на професійну правничу допомогу, які повністю документально підтверджені в сумі 6 000 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 4, 76, 141, 258, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-289 ЦПК України, ст.ст.526, 527, 1054, 1077, 1079, 1082 Цивільного Кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346), заборгованість за Кредитним договором № 22031000119547 від 03 квітня 2019 року у розмірі 84 294 (вісімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН № НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м.Київ, вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, ЄДРПОУ 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346), 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору та на професійну правничу допомогу в сумі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України.
Суддя В.М. Ходіч