Провадження № 1-кп/742/397/25
Єдиний унікальний № 742/1754/25
іменем України
02 квітня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за 12025275420000092 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Нижня Рожанка Сколівського району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358,ч.4 ст.358 КК України,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 , N? 136 від 09.05.2024 старшого солдата ОСОБА_3 призначено на посаду старшого майстра ремонтної майстерні озброєння та техніки взводу технічного забезпечення. Так, згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон), кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
За ч. 4 ст. 15 Закону особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов?язана пройти медичний огляд, підготовку або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 15 Закону, теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
У свою чергу, за ч. 9 ст. 15 Закону, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України, відповідно до Конвенції про дорожній рух, діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Наведеним положенням кореспондують норми абз. 2 ч. 2 ст. 16 вказаного закону, за якими водій зобов?язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред?являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Встановлено, що ОСОБА_3 посвідчення водія в передбачений Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 08.05.1993 року N? 340, спосіб не отримував, теоретичний і практичний іспити у територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ не складав.
Всупереч вищевказаним положенням законодавства, ОСОБА_3 , в невстановлений у ході дізнання день та час січня 2023 року, перебуваючи в м. Бердичів Житомирської області, з метою отримання можливості керування транспортними засобами, маючи умисел на виготовлення підробленого посвідчення водія, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом надання анкетної інформації про особу, замовив у невстановленої дізнанням особи завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 . При цьому ОСОБА_3 надав вказаній особі фотокартку з власним зображенням, зразок власного підпису, що необхідно для виготовлення даного документа, повідомив свої персональні дані та сплатив невстановленій особі за виготовлення вказаного посвідчення грошові кошти у сумі 6000 грн., чим вчинив пособництво у виготовленні підробленого документа.
В подальшому, ОСОБА_3 отримав від невстановленої в ході дізнання особи виготовлене на його замовлення підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 з дозволом керування транспортними засобами категорії «В» та «С», видане на його ім?я Територіальним сервісним центром 0541 14.01.2023, бланк якого згідно висновку експерта N? CE-19/125-25/3705-ДД від 18.03.2025, не відповідає за розмірами сторін, способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Дії, ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України як пособництво в підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його іншою особою.
Окрім того, 13.03.2025 близько 19 год 30 хв, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Ford Galaxy», з реєстраційним номером НОМЕР_3 , рухаючись по вулиці В?ячеслава Чорновола у м. Прилуки Прилуцького району Чернігівської області, будучи зупиненим біля будинку, що розташований за адресою: вул. В'ячеслава Чорновола, 133, м. Прилуки, Чернігівська область, нарядом відділу реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Чернігівській області, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 та п. 6 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 є підробленим, діючи з прямим умислом використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане Територіальним сервісним центром 0541 на його ім?я 14.01.2023, шляхом його пред?явлення поліцейському відділку реагування патрульної поліції Прилуцького районного відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_4 .
Згідно з висновком експерта N? CE-19/125-25/3705-ДД від 18.03.2025, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім?я ОСОБА_3 , не відповідає за розмірами сторін, способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланку посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.
Дії, ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Обвинувальний акт містить клопотання прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні, де зазначено, що під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, тому прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акта долучено письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , де обвинувачений зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку визнає повністю, згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку, а також те, що йому роз'яснено, що за наслідками згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Обвинувачений надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні добровільно, що засвідчено підписами сторони захисту.
Відповідно до положень частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 107 цього Кодексу в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, що підлягають доказуванню та мають значення для кримінального провадження, які сумніву у своїй об'єктивності не викликають та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних проступках є повністю доведеною за результатами спрощеного провадження.
Оцінивши зібрані під час кримінального провадження і досліджені в судовому провадженні докази, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КПК України, як пособництво в підробленні офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою використання його іншою особою, та за ч. 4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа .
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст..67 КК України, судом не встановлено.
При цьому суд враховує характер і ступінь скоєних кримінальних правопорушень, що є кримінальними проступками , особу винного, який є військовослужбовцем та учасником бойових дій, раніше не був судимий, за місцем реєстрації та проживання характеризується формально-позитивно, за місцем служби виключно позитивно, не перебуває на обліках ні у лікаря-нарколога, ані у лікарня-психіатра, та його ставлення до вчиненого, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання в мажах санкцій інкримінованих йому кримінальних правопорушень у виді штрафу та за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання, на думку суду, буде повністю відповідати як характеру скоєних ним кримінальних правопорушень, їхній суспільній небезпеці, так і особі обвинуваченого, а тому зможе належним чином посприяти виправленню ОСОБА_3 та запобігти вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, в частині витрат пов'язаних з проведенням експертизи по кримінальному провадженню, стягнути з обвинуваченого на користь держави на підставі ст.ст.118,124,126 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.302, 370-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України, і призначити покарання:
- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок;
- за ч. 4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, не обирати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в рахунок відшкодування витрат понесених на проведення експертизи по даному кримінальному провадженню 1989 грн. 75 коп.
Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:
-оптичний диск DVD-R до протоколу ОМП від 13.03.2025- залишити в матеріалах кримінального провадження;
- посвідчення водія НОМЕР_4 видане на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження;
-оптичний диск DVD-R до протоколу огляду відео від 25.03.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_6