Провадження № 1-в/734/36/25 Справа № 734/2400/17
іменем України
02 квітня 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
із участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні судову справу за клопотанням засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості,
до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року.
Засуджений ОСОБА_4 не подавав суду клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про час та місце розгляд справи повідомлений через адміністрацію установи, де наразі утримується.
Прокурор ОСОБА_3 висловив позицію про те, що клопотання засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 5 ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Згідно з ч. 5 ст. 12 КК України (в редакції станом на 16 серпня 2017 року, - день постановлення вироку Козелецького районного суду Чернігівської області) тяжким злочином є злочин, за який законом передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Санкцією ч. 3 ст. 185 КК України станом на 16 серпня 2017 року за вчинення крадіжки, поєднаної з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Відповідно до ст. 538 КПК України після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
Згідно з п.п. 5-9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 26 грудня 2003 року «Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості» відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Положення закону про судимість поширюються на весь строк відбування як основного, так і додаткового покарання, а у випадках, передбачених пунктами 5-9 ст. 89, пунктами 2-4 ч. 2 ст. 108 КК України, - і на певний строк після відбуття покарання. Погашення і зняття судимості є різними формами припинення стану судимості. Воно можливе лише за наявності передбачених, зокрема, статтею 89 КК України підстав і за умови, що особа протягом строку погашення судимості не вчинить нового злочину. Погашення судимості не потребує посвідчення спеціальним рішенням суду чи іншим документом.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 91 КК України зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні правопорушення або кримінальні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Відповідно до сукупного аналізу правових норм ст.ст. 89 і 91 КК України, ст. 538 КПК України вбачається, що суд, який ухвалив вирок, за клопотанням особи, що відбула покарання, може зняти з неї судимість до закінчення строків погашення судимості, якщо така особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення.
За вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за вироком від 16 серпня 2017 року, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 16 грудня 2014 року Носівського районного суду Чернігівської області, та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді трьох років восьми місяців позбавлення волі.
У подальшому за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2020 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і йому призначене покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України ОСОБА_4 до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року та остаточно призначене покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
За вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 червня 2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, і призначене йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань до покарання, призначеного за цим вироком, приєднано частину покарання за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 19 листопада 2020 року та остаточно призначене ОСОБА_4 покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року, що набрав законної сили, засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину (ч. 3 ст. 185 КК України), не закінчилися строки погашення судимості, зазначені у ст. 89 КК України, не є особою, яка не має судимостей, дотримуючись правових норм ст.ст. 89 і 91 КПК України, ст. 538 КПК України, суд вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості за вказаним судовим рішенням не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 89 і 91 КК України, ст.ст. 372 і 538 КПК України, суд
клопотання засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості за вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 серпня 2017 року залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів із дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту вручення їй копії судового рішення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя