Справа № 750/17011/24
Провадження № 2/750/629/25
02 квітня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар Прохоренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/17011/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
02.12.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до Деснянського районного суду м. Чернігова через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 15.08.2023 № 00-9157506 у розмірі 15 375,00 грн, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору.
Ухвалою судді від 11.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.01.2025.
27.01.2025 розгляд справи відкладено на 05.03.2025, у зв'язку з клопотанням відповідача.
05.03.2025 розгляд справи відкладено на 02.04.2025, у зв'язку з клопотанням відповідача.
У судове засідання 02.04.2025 сторони не з'явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, зазначив про підтримку позову, дав згоду на заочний розгляд справи. Відповідач відзиву не подав.
За письмовою згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК України).
За правилом частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.08.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9157506 (а.с. 7-11).
Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктами 1.2, 1.3 договору встановлено, що сума кредитного ліміту складає 5 000,00 грн; тип кредиту - кредитна лінія; строк дії кредитної лінії - 120 днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю 13.12.2023 або достроково.
Відповідно до п.п. 1.3.1 позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 04.09.2023 протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 20 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Пунктом 1.4 договору встановлено, що тип процентної ставки - фіксована. Знижена процентна ставка становить 1,75% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка складає 2,50 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до пункту 1.5 договору за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5,00 % від суми кредиту, що складає 250,00 грн.
Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби (пункт 1.6 договору).
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору становить 6 178,00 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладання договору складає 19 500,00 (пункти 1.7, 1.8 договору).
Відповідно до пункту 2.8 договору дата надання/видачі кредиту - дата перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку коштів кредиту в сумі 5 250,00 грн на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .
Розділом 3 договору встановлений порядок розрахунку процентів.
Відповідно до п.п. 4.3.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Згідно з пунктом 7.11 договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту кредитодавцем в особистий кабінет позичальника для ознайомлення та підписання. Договір набирає чинності з моменту одержання кредитодавцем, який направив пропозицію укласти договір (оферту), договору із електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється позичальнику на номер телефону, повідомлений останнім у заяві на отримання кредиту, з боку кредитодавця договір містить кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником. Введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання підписом в електронному форматі цього договору вважається направленням кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. Договір діє протягом строку на який відбулося оформлення кредиту, а у випадку не виконання прийнятих позичальником на себе грошових зобов'язань - до моменту повного виконання грошових зобов'язань за договором, крім випадків припинення його дії за згодою сторін, відповідно до договору чи закону. У будь якому разі щодо непогашеної позичальником заборгованості договір діє до повного погашення заборгованості. Кредитодавець та позичальник, укладаючи цей договір, визнають усі документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.
До матеріалів справи також додано додаток № 1 до кредитного договору
№ 00-9157506 від 15.08.2023, яким встановлюється графік платежів, який підписаний електронним підписом відповідача (а.с. 11 зворот).
Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Качай гроші» підтверджується, що з ОСОБА_1 укладено договір № 00-9157506 від 15.08.2023 за допомогою одноразового ідентифікатора R8342, час відправки ідентифікатора позичальнику 15.08.2023 о 13:11:32, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380962916932 (а.с. 22).
Згідно з інформаційною довідкою від 22.04.2024 № 647/04, додатку до неї та переліку, ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» було проведено успішні транзакції, типу «видача» на сайті KACHAY.COM.UA. 15.08.2023 ОСОБА_1 було перераховано на картковий рахунок кошти у сумі
5 000,00 грн на підставі кредитного договору № 00-9157506 від 15.08.2023 (а.с. 22 зворот, 23, 24 зворот-25).
При цьому, перерахування коштів здійснювалось на картковий рахунок відповідача, зазначений ним у п. 2.8 Договору (а.с. 8).
Як убачається з детального розрахунку заборгованості за ОСОБА_1 станом на 10.04.2024 обліковується заборгованість за кредитним договором
№ 00-9157506 від 15.08.2023 у сумі 15 375,00 грн, яка складається із суми заборгованості за основним зобов'язанням - 5 000,00 грн, суми заборгованості за нарахованими процентами - 10 125,00 грн, суми заборгованості за нарахованими комісіями - 250,00 грн. Указане також підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 26, 47).
10.04.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) та ТОВ «Качай Гроші» (клієнт) укладено договір факторингу № 1-10042024, у відповідності до умов якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. З дати відступлення прав вимоги клієнт перестає бути стороною за укладеними кредитними договорами, а фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру та набуває всіх прав за ним. До фактора переходять права клієнта у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували (передбачені кредитним (первісним) договором) на момент переходу цих прав, з урахуванням вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, які регулюють правовідносини за договорами права вимоги за якими є предметом цього договору (а.с. 27-29).
Відповідно до платіжної інструкції № 422780049 від 12.04.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» на рахунок ТОВ «Качай Гроші» було перераховано 1168064,68 грн. Призначення платежу - оплата згідно договору факторингу
№ 1-10042024 від 10.04.2024 (а.с. 29 зворот).
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024, згідно з вимогами п. 8.3.2 - 8.3.3. договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді клієнта від 10.04.2024, складений за формою згідно із додатком № 1-1 до договору (а.с. 30).
Відповідно до реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «Качай гроші» до договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі
15 375,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 10 125,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами; 250,00 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 31).
Указане також підтверджується витягом з реєстру боржників за кредитним договорами, укладеними між позичальником та ТОВ «Качай Гроші» до договору факторингу № 1-10042024 від 10.04.2024 (а.с. 47 зворот).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 243/6552/20, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 та інших.
Отже, з урахуванням доказів, наданих суду, суд вважає встановленим, що 15.08.2023 між ТОВ «Качай Гроші» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії № 00-9157506, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, у зв'язку з чим між сторонами виникли договірні зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 15 375,00 грн, до якої входить: 5 000,00 грн - тіло кредиту; 10 125,00 грн - заборгованість за процентами; 250,00 грн - заборгованість за комісіями.
Доказів, які б спростовували вказані обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надав. Указаного розрахунку заборгованості не спростував.
За вказаних обставин, оскільки відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у добровільному порядку не повернув отримані грошові кошти та не сплатив проценти за користування ними, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність;
3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15.12.2017 змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу вважала за необхідне надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких позивач має заперечення.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19).
Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» на підставі договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 (а.с. 48-49).
Згідно копії заявки на надання юридичної допомоги № 175 від 11.10.2024 та копії витягу з акта № 1 про надання юридичної допомоги від 08.11.2024, вартість послуг Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 9 000,00 грн (а.с. 33 зворот).
Ураховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правничу допомогу та права суду за власною ініціативою втручатися в договірні відносини адвоката та клієнта, вони підлягають стягненню у визначеному ними розмірі.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати по оплаті судового збору в розмірі
2 422,40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором кредитної лінії від 15.08.2023 № 00-9157506 у розмірі 15 375,00 грн (п'ятнадцять тисяч триста сімдесят п'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 9 000 грн 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, 6, оф. 521, м. Київ, код ЄДРПОУ - 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя