Справа 734/4311/24
2-а/729/1/25 р.
17 січня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді Кузюри В.О.,
за участі секретаря Ященко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови серії БАД №799818 від 20.09.2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 20 вересня 2024 року він , ОСОБА_1 , в селищі Козелець по вулиці Соборності, в якості пасажира перебував в автомобілі KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 та яким керував ОСОБА_4 .
О 03:35 хв командир взводу 2 роти 4 БУПП в Чернігівській області ДПП, старший лейтенант поліції ГУБКО Павло Володимирович склав відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАД №799818.
ОСОБА_1 звинувачено в порушенні вимог пункту 2.4а ПДР України застосовано адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП у видї штрафу розміром 455 гривень.
При складанні постанови поліцейський керувався припущенням того, що автомобілем KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , керував саме ОСОБА_1 , проте жодного доказу цієї обставини в ході розгляду справи не досліджував та до постанови не долучав. Разом з тим, поліцейським не було надано оцінку показанням свідка ОСОБА_4 , який пояснював, що автомобіль перебуває у його володінні і саме він керував цим автомобілем. Пояснення до постанови, всупереч вимогам ст. 255 КУпАП не долучене.Таким чином, позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 799818 від 20.09.2024, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження по справі.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву з додатками та відеозаписом, вказав, що поліцейський здійснюючи розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , діяв у межах своїх повноважень, а постанова серії БАД № 799818 від 20.09.2024 відповідає встановленій формі. Зокрема, до відзиву надано відеозаписи з яких вбачається слідування службовим автомобілем за тонованим транспортним засобом марки KIA SPORT AGE, номерний знак НОМЕР_1 , який рухається впевнено зі швидкістю, після зупинки якого, прослідковується як автомобіль жваво хитається із сторони в сторону, та видно тінь людини, шо пересаджується з місця водія назад, що підтверджує, що за кермом був саме ОСОБА_1 , так як одночасно з цими діями з переднього пасажирського місця вийшов чоловік, як пізніше встановлено гр. ОСОБА_4 і більше в авто ні хто не перебував.
Як вбачається із відеозапису з портативного відеореєстратора, після зупинки автомобіля поліцейські підійшли до водійської двері та побачили як водій пересаджується назад .Звертають увагу суду, що на портативному відеореєстраторі зафіксовано, як гр. ОСОБА_4 повідомив поліцейських, що він не перебував за кермом та не керував вищезазначеним транспортним-засобом, чим спростовуються твердження позивача вказані в позовній заяві
.Відеозаписом подій також підтверджується, що під час спілкування із водієм, гр. ОСОБА_1 , дані якого було встановлено за допомогою бази даних ІТС «ІПНП», поліцейські, у порядку п. 2.4 а ПДР пред'явили Позивачу вимогу надати для перевірки посвідчення на-право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, проте Позивач ухилявся від надання документів.За результатом спілкування поліцейськими з Позивачем у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, відносно гр. ОСОБА_1 був складений протокол за ч.І ст. 130 КУпАП.За таких обставин просив відмовити у повному обсязі позивачу у позові, постанову БАД № 799818 від 20.09.2024 залишити без змін.
18.11.2024 року від представника ГУНП в Чернігівській області надійшло клопотання про заміну належного відповідача.
Ухвалою Бобровицького районного суду від 09.12.2024 року клопотання задоволено відповідача Головне управління Національної поліції в Чернігівській області замінено на належного управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції.
13.01.2025 року від представника Департаменту патрульної поліції надійшла заява в якій заперечують проти задоволення позовних вимог та не визнають їх, просять врахувати відзив від 12.11.2024 року ГУНП в Чернігівській області при прийнятті рішення по справі , який підтримують та провести розгляд в їх відсутність.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відзив на позовну заяву, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з постановою серії БАД № 799818 від 20.09.2024, винесеною командиром взводу №2 роти №4 БУПП в Чернігівській області Губком Павлом Володимировичем на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 КУпАП, а саме за те, що 20.09.2024 року водій ОСОБА_1 керував автомобілем KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.4 а Правил дорожнього рухуУкраїни.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п.2 розділу 4 інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015р. №1395, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст.283 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Також, ч. 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правилами Дорожнього руху (ПДР) України відповідно доЗакону України «Про дорожній рух'встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що статтею 14 Закону України «Про дорожній рух'передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. п. «а'п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, крім іншого, пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Частиною 1статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Відповідно до змісту ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України ( даліКАС) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В судовому засіданні був оглянутий відеозапис, наданий представником відповідача. Згідно відеозапису автомобіль KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений командиром взводу 2 роти 4БУПП в Чернігівській області ДПП старшим лейтенантом ОСОБА_2 на законних підставах в зв"язку з порушенням комендантської години під час дії воєнного стану ( рух ТЗ мав місце о 00 год. 45 хв.).
Як вбачається з відеозапису після зупинки автомобіля , коли поліцейські підійшли до водійських дверей , водій пересів на заднє сидіння автомобіля ( сlip -2 11 сек), як встановлено водієм , який пересів був ОСОБА_1 , а також видно , що з переднього пасажирського сидіння вийшов пасажир , як в подальшому встановлено ОСОБА_4 , ОСОБА_4 повідомив поліцейських , що він не перебував за кермом та не керував даним транспортним засобом ( сlip -2 09 хв. 09 сек.) . Отже факт керування автомобілем KIA Sportage, д.н.з. НОМЕР_1 саме ОСОБА_1 повністю підтверджений наданими доказами.
На відеозаписі зафіксовано, що позивач дійсно не пред'явив посвідчення водія, відповідної категорії на вимогу представника поліції.У зв'язку з відмовою надавати посвідчення водія , ОСОБА_2 було роз'яснено позивачу, що відносно нього буде складено постанову за порушення вимог п.2.4 (а) ПДР України та буде притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1ст.126 КУпАП.
У даному випадку суд приймає у якості належних та допустимих доказів відео файли з фіксацією того, як на пряму вимогу інспектора поліції надати посвідчення водія, ОСОБА_1 відмовляє, що свідчить про наявність у діях особи, яка керувала даним транспортним засобом складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 126 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов'язку виконати вимоги посадової особи поліції щодо перевірки документів. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 464/1470/17 та від 24.01.2019 у справі № 201/6167/17.
Крім того, у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.03.2019 (справа №127/19283/17) Верховним судом зазначено наступне: «Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред'являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов'язку водія транспортного засобу мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи».
У зазначених постановах Верховним Судом наголошено, що відповідно до діючого законодавства на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що 20.09.2024 на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , передбачене ч.1 ст.126 КУпАП, дії працівників поліції відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, а адміністративне стягнення було накладено правомірно.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 126 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, при цьому розмір штрафу відповідає санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Поведінка ОСОБА_1 свідчить про намагання уникнути відповідальності не тільки за ч.1 ст. 126 КУпАП , а також і за ч.1 ст.130 КУпАП , так як і водій ОСОБА_1 та пасажир ОСОБА_4 перебували в стані алкогольного сп"яніння , вели себе не адекватно.
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення БАД №799818 від 20.09.2024 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 425 грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАПє законною та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.126,245,251,252,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.9,12,73-77,90,229,242,244-246,262,286 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: В.О. Кузюра