Справа №592/2133/25
Провадження №3/592/673/25
31 березня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського райсуду м. Суми Онайко Роман Анатолійович, розглянувши матеріали, що надійшли від Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст.185 КпАП України,
з участю учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення:
особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
встановив:
11.02.2025 до Ковпаківського районного суду м. Суми від Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 603385, 30.12.2024 року близько 16:20 в м. Суми, вул. Степана Бандери, 40, гр. ОСОБА_1 штовхнув поліцейського взводу №2 РПОП ГУНП в Сумській області старшого сержанта поліції Ефіменка Михайла Михайловича та виражався в його бік нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене 185 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що конфлікт з поліцейськими мав місце, оскільки він на своє звернення отримав грубу відповідь, проте нецензурною лайкою не виражався і не погрожував фізичною розправою.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно ст. 245 цього Кодексу, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).
Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законним розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні останнім службових обов'язків. Тобто, у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, і найголовніше, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог співробітника поліції, або ж в непокорі. Отже для притягнення особи до відповідальності за непокору працівникам поліції потрібна наявність одночасно таких умов: поліцейський має бути при виконанні службових обов'язків. Про перебування його при виконанні робимо висновок із: форменого одягу, нагрудного знаку, пред'явленого службового посвідчення; непокора має бути злісною (тобто правопорушник має не виконувати вимоги, які наполегливо та неодноразово озвучені працівником поліції); вимога поліцейського має бути правомірною.
Відповідно до положень ст.185 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції. Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано суть правопорушення, зокрема, не вказано обставин непокори та навіть розпорядження чи вимоги поліцейського, яку не виконав ОСОБА_1 , що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2011 № 10-рп/2011 у справі № 1-28/2011, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Складений протокол має суттєві недоліки, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ст. 185 КУпАП, оскільки не розкрито суть порушення відповідно до вимог закону, а лише констатовано факт його вчинення, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко вказано, які саме законні вимоги працівника Національної поліції особа не виконала. Не зазначення цього де-юре свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Суд, розглядаючи справу, повинен дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ст. 185 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії, які суд вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.
Згідно з ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суд не вправі вийти за межі протоколу та самостійно розширити фабулу (об'єктивну сторону) адміністративного правопорушення зазначену у протоколі чи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки це істотно порушує право особи на захист та не узгоджується з усталеною судовою практикою ЄСПЛ (рішення від 30.05.2013 у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява №36673/04); рішення від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08), згідно якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у справі протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й виступає як важливий юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення щодо порушення громадського порядку та безпеки (ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов'язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).
Наявні в матеріалах справи інші докази, через недостовірність як доказу протоколу про адміністративне правопорушення є недостатніми для прийняття рішення про його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП та не містять жодних відомостей, що внаслідок дій ОСОБА_1 , які саме законні вимоги працівника Національної поліції особа не виконала
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчення ним дій, що містять склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 і п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Р.А. Онайко