Справа № 991/2420/25
Провадження №11-сс/991/251/25
02 квітня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу голови Громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги від 19.03.2025 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей після отримання заяви про кримінальні правопорушення від 07.03.2025,
10.03.2025 голова Громадської організації «Платформа Громадський контроль» (далі - ГО «ПГК») ОСОБА_6 подав до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву від 07.03.2025 (вих. № 433/25) про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, що, на його думку, вчинені посадовими особами Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ «СК «Стройінвест».
Станом на 19.03.2025, як зазначає ОСОБА_6 не повідомлено про початок досудового розслідування на підстав його заяви.
19.03.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга голови ГО «ПГК» ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення після отримання його заяви.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 від 19.03.2025 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей після отримання його заяви про кримінальні правопорушення від 07.03.2025 (вих. № 433/25).
Не погодившись із вказаною ухвалою слідчого судді, голова ГО «ПГК» подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій просить:
-витребувати у представників НАБУ реєстраційні матеріали щодо розгляду заяви ГО «ПГК» за вих. №433/25 від 07.03.2025 року;
-скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу голови ГО «ПГК» за вих. 535/25 від 18.03.2025 та зобов'язати службових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою за вих № 433/25 від 07.03.2025 року та надати заявнику витяг із ЄРДР.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що:
-слідчий суддя дійшов висновку, що в заяві від 07.03.2025 та скарзі від 19.03.2025 не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. Водночас, на думку скаржника, постановляючи ухвалу слідчий суддя не здійснив об'єктивний та всебічний розгляд скарги і позбавив заявника права на судовий захист;
-відомості викладені у заяві про вчинення злочину мають послідовний та аргументований документацією характер, достатній для проведення більш детальної перевірки державних закупівель;
-слідчий суддя, розглядаючи скарги на такий вид бездіяльності, не вирішує питання, що повинні вирішуватись при постановленні вироку, а саме оцінювати фактичні обставини справи на наявність чи відсутність події кримінального правопорушення.
ОСОБА_6 просив розглянути апеляційну скаргу без участі скаржника (його представника). Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з'явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв'язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у визначений КПК України строк передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР визначений у статті 214 КПК України.
Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298.
Частина 2 Глави 1 Розділу ІІ вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно можуть свідчити про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
10.03.2025 голова ГО «ПГК» ОСОБА_6 подав до НАБУ заяву від 07.03.2025 (вих. № 433/25) про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України. У вказаній заяві ОСОБА_6 зазначив про те, що посадові особи Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ «СК «Стройінвест» розробили та реалізують схему недоцільного використання та подальшого привласнення бюджетних коштів орієнтовно на суму понад 15,5 млн грн шляхом завищення цін на будівельні матеріали і виконання будівельних робіт під час здійснення реконструкції будівлі головного корпусу КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради (закупівля за ідентифікатором UA?2024?06?26?003787?а) на підставі договору № 128/07?24 від 22.07.2024.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя Вищого антикорупційного суду дійшов висновку, що у заяві від 07.03.2025 та скарзі від 19.03.2025 не наведено конкретних відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. Заявник не наводить об'єктивних даних, які б підтверджували зазначені ним відомості, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних дій, надаючи суб'єктивну оцінку правомірності тих чи інших дій, виходячи з власного аналізу та бачення (трактування) норм закону України про кримінальну відповідальність, Закону України «Про публічні закупівлі» тощо. Вказане позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності в діяннях особи складу злочину (злочинів).
Втім, дослідивши викладені у заяві та апеляційній скарзі відомості, колегія суддів не вважає їх вочевидь необґрунтованими чи абстрактними. Зміст заяви містить фактичний виклад обставин, період ймовірного вчинення кримінального правопорушення, посилання на конкретні рішення та документи, скаржник проаналізував матеріали, які використовував підрядник закупівлі під час здійснення Реконструкція будівлі головного корпусу КП «Криворізька міська клінічна лікарня № 2» Криворізької міської ради. На думку заявника, існує факт значного завищення цін, на вказану у заяві різницю.
Відтак зміст повідомлення про кримінальне правопорушення голови ГО «ПГК» ОСОБА_6 може бути предметом перевірки у межах кримінально процесуальних процедур шляхом внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновків, що слідчим суддею у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України прийняте помилкове рішення про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення за заявою голови ГО «ПГК» ОСОБА_6 до ЄРДР та правових підстав для зобов'язання уповноваженої особи внести інформацію за такою заявою до ЄРДР.
Інші вимоги апеляційної скарги (зокрема вимога щодо витребування у представників НАБУ реєстраційних матеріалів щодо розгляду заяви голови ГО «ПГК» ОСОБА_6 ) не грунтується на нормах КПК України. КПК України пов'язує право на оскарження із невнесенням до ЄРДР відомостей за заявою та неповідомленням заявника, про що зазначає сам ОСОБА_6 .
Згідно із частин 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
В силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову.
Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Оскільки за наслідком апеляційного перегляду колегією суддів встановлено невідповідність висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам, ухвала слідчого судді від 28 березня 2025 року підлягає скасуванню із постановленням нової ухвали, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою про кримінальне правопорушення, слід задовольнити частково, зобов'язати уповноважену особу НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_6 від 07.03.2025 (вих. № 433/25). В іншій частині вимог апеляційної скарги та, відповідно, заяви ОСОБА_6 слід відмовити
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу голови Громадської організації «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 березня 2025 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про кримінальне правопорушення задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_6 від 07.03.2025 (вих. № 433/25).
У задоволенні апеляційної скарги та заяви ОСОБА_6 в іншій частині відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3