Номер провадження 22-ц/821/624/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/11839/23 Категорія: 351000000 Пироженко С.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Фетісова Т. Л.
01 квітня 2025 року м. Черкаси :
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:
суддя-доповідачФетісова Т.Л.
суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В.
секретар Широкова Г.К.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 (повний текст складено 31.01.2025, суддя в суді першої інстанції Пироженко С.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної військової адміністрації, ГУ національної поліції в Черкаській області, Черкаської районної військової адміністрації, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору Відділ поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про визнання недійсним та скасування акту про примусове відчуження або вилучення майна та витребування і передавання майна власнику,
у жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у цій справі та просив:
- визнати незаконним та скасувати протокол оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 21.06.2023 №460;
- визнати незаконним та скасувати акт про примусове відчуження або вилучення майн від 21.06.2023 №203/01/13-13-0 оперативної робочої групи з розгляду питань примусового відчуження;
- витребувати у Черкаської ОВА та передати протягом не більше одного місяця з дня набрання рішенням законної сили позивачу автомобіль марки «HONDA CROSSTOUR», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Вказує, що він є власником вказаного транспортного засобу, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.02.2021.
21.06.2023 інспектором відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП Черкаській області Бондарем В.О. складено відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 186818, відповідно до якого він 21.06.2023 о 07 год. 05 хв. в с. Костянтинівка по вул. К. Вишневського керував зазначеним вище транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Того ж дня, поліцейським відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області автомобіль, яким керував ОСОБА_2 , було вилучено, як пояснили, для потреб ЗСУ.
При цьому, поліцейськими не було дотримано під час вилучення автомобіля обов'язкового оформлення такого вилучення відповідно до ст. 265-2 КУпАП, а саме не здійснено в присутності понятих огляд автомобіля та не складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Окрім того, поліцейськими ні під час вилучення автомобіля ні в подальшому, жодним чином його, як власника автомобіля не було повідомлено про таке вилучення, не зазначено правових підстав такого вилучення та про подальші дії в даній ситуації.
Згідно листа Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області від 21.06.2023 №9517/46/02-2023 відповідна робоча група, утворена наказом ОВА, вирішила здійснити примусове відчуження автомобіля позивача у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану, на користь Черкаської районної військової адміністрації.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит Черкаської ОВА від 17.07.2023 №01/01-48/7442/01/01-48/16432 за результатами розгляду листа від 21.06.2023 №9517/46/02/2023 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області робочою групою прийнято рішення щодо здійснення примусового відчуження автомобіля «HONDA CROSSTOUR», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на користь Черкаської районної військової адміністрації для потреб оборони.
Вищезазначене рішення оформлено Протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану від 21.06.2023 №460.
Згідно з актом про примусове відчуження або вилучення майна від 21.06.2023 №203/01/13-13-05 даний транспортний засіб передано за належністю до Черкаської районної військової адміністрації.
При цьому, жодних підтверджуючих документів, зазначених в листах, позивачу надано не було.
Зазначає, що транспортний засіб вилучено в особи, якій автомобіль не належав. Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, йому, як власнику, затриманого майна не надавався. Вважає, що дії відповідачів щодо прийняття рішення про передачу автомобіля на потреби Черкаської районної військової адміністрації є безпідставним та протиправним. Рішення робочої групи, оформлене протоколом оперативної наради прийнято всупереч правових норм та принципів, а тому підлягає скасуванню. Так робочою групою не було отримано обов'язкового експертного дослідження щодо визначення вартості транспортного засобу.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 у задоволенні позову відмовлено з підстав того, що примусове відчуження транспортного засобу позивача здійснено у відповідності з нормами чинного законодавства.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 20.02.2025 засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вказує на доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві стосовно порушення процедури вилучення транспортного засобу, та на те, що майно вилучалося не у власника. Натомість водій ОСОБА_2 поніс своє покарання за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Позивач передав свій інший транспортний засіб для потреб ЗСУ ще до того часу, як відбулося оспорюване вилучення автомобіля. Суд необґрунтовано вказав про невірне обрання позивачем способу захисту порушеного права. Правовий висновок ВП ВС у постанові від 23.10.2024 у справі №712/3525/23 з'явився вже після звернення з позовом у цій справі до суду. Суд не врахував факт невручення позивачу, як власнику майна, акта про його вилучення.
У своїх відзивах на апеляційну скаргу Черкаська ОВА та ГУНП в Черкаській області, вказуючи на безпідставність позовної заяви та невідповідність доводів апеляційної скарги обставинам справи, просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При розгляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «HONDA CROSSTOUR», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.02.2021.
Згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України діє воєнний стан у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України. Надалі дію воєнного стану неодноразово було продовжено.
З листа Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 21.06.2023 встановлено, що 21.06.2023 працівниками СРПП ВП №2 (м. Сміла) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області виявлено факт керування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом марки «HONDA CROSSTOUR», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , показник одометра - 33387 км. ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП, на підставі чого 21.06.2023 відносно нього складено адміністративний протокол серії ААБ № 186818 для розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначений лист було адресовано Робочій групі з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану.
Також було складено Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 21.06.2023.
За результатами розгляду вказаного листа робочою групою з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану прийнято рішення, оформлене протоколом оперативної наради робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану № 460 від 21.06.2023, щодо здійснення примусового відчуження автомобіля у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану на користь Черкаської районної військової адміністрації.
Відповідно до пункту 1.3. протоколу №460 ухвалено відчуження майна робочій групі здійснювати шляхом складання акту про примусове відчуження або вилучення майна, відповідного зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 № 988). Акт складати в трьох оригінальних примірниках: 1 - робочій групі, 2 - органу, якому передається транспортний засіб, 3 - колишньому власнику (або його законному представнику).
У пункті 1.4. протоколу № 460 зазначено про необхідність у встановленому чинним законодавством порядку визначення вартості примусово відчуженого майна та долучення відповідної інформації до матеріалів.
Пунктом 1.5 протоколу № 460 передбачено, що це протокольне рішення подати на погодження Черкаській обласній військовій адміністрації відповідно до п. 3 розпорядження Черкаської ОВА від 04.03.2022 № 97.
На виконання рішення робочої групи, оформленого протоколом №460, підготовлено акт про примусове відчуження або вилучення майна № 203/01/13-13-05 від 21.06.2023, в якому зазначено, що здійснено примусове відчуження транспортною засобу на користь Черкаської районної військової адміністрації у власника, яким є ОСОБА_1 .
Листом Черкаської обласної військової адміністрації, керуючись частиною першою статті 4 ЗУ Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», начальником Черкаської ОВА погоджено протокольне рішення (протокол засідання від 21.06.2023 № 460) щодо здійснення примусового відчуження майна (транспортного засобу) у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів воєнного стану з подальшою передачею відповідно до узгодженого розподілу, прийняте робочою групою, утвореною розпорядженням Черкаської ОВА від 04.03.2022 № 97.
На адресу Черкаського НДЕКЦ МВС скеровано лист Черкаської ОВА від 26.06.2023 № 14642/01/01-58 щодо необхідності визначення вартості транспортного засобу.
Відповідно до висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-23/8321-АВ від 24.08.2023 Черкаським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України визначено середню ринкову ціну автомобіля «HONDA CROSSTOUR», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка становить 595 340 грн.
Вважаючи незаконним рішення, що оформлене протоколом № 460 від 21.06.2023, складений робочою групою, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.
Правовідносини, наявні між сторонами у справі на підставі наведених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
За положеннями ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з ч. 3 ст. 321 ЦК України примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується (ч. 3 ст. 353 ЦК України).
Указом Президента України №64/2022, затвердженим Верховною Радою України 24.02.2022, в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і на момент апеляційного перегляду справи.
Згідно з п. 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За визначенням ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» військовим командуванням, якому згідно з цим законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Військове командування, в межах повноважень, визначених цим законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану (ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»).
В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
За визначенням ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження майна - це позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості (ст. 3 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЗУ «Про передачу,примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінивши у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України подані учасниками справи докази, а саме копії: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 186818, згідно якого водій вилученого автомобіля ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ним у стані алкогольного сп'яніння, що скаржником не заперечується; Розпорядження Черкаської ОВА від 04.03.2022 №97 про створення робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану (та послідуючих розпоряджень про внесення змін до складу відповідної робочої групи), протоколу оперативної наради робочої групи від 21.06.2023 №460, акту про примусове відчуження або вилучення майна від 21.06.2023 №203/01/13-13-0, висновку експертного дослідження № ЕД-19/124-23/8321-АВ від 24.08.2023 про оцінку спірного транспортного засобу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що військовим командуванням в межах визначених повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства прийнято рішення про примусове відчуження транспортного засобу, яке спрямоване на забезпечення виконання завдань з оборони України, її територіальної цілісності та недоторканності.
Крім того, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про дотримання процедури прийняття спірних розпорядження та акту пославшись на те, що доводи позивача у цій частині стосуються формальних підстав, які однак, не призводять самі по собі до протиправності оскаржуваного рішення.
Висновки суду належним чином узгоджуються з матеріалами справи.
Посилання в апеляційній скарзі на незаконність рішення робочої групи з розгляду питань примусового відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану про примусове відчуження майна (транспортного засобу) та відповідного Акту про примусове відчуження майна у зв'язку з порушенням визначеної законодавством процедури, оцінюються апеляційним судом критично з урахуванням такого.
Враховуючи норми матеріального права, а саме ст. 3 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», ст.ст. 1, 3, 4 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» апеляційний суд констатує, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що оспорювані рішення робочої групи та Акт про примусове відчуження майна, що видані в період дії в Україні правового режиму воєнного стану в розумінні ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», тобто органом, який відповідно до ст. 4 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» приймає рішення щодо примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану за погодженням з Черкаською ОВА.
Статтею 7 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» передбачені вимоги до акта про примусове відчуження або вилучення майна.
Так про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим КМУ. В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна). Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта (ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»).
Відповідно до ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» у разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Згідно ч. 5 ст. 7 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» у разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
За положеннями ст. 8 ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання така оцінка проводиться суб'єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна, зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо формальних невідповідностей змісту оскаржуваних рішень робочої групи та акту примусового відчуження майна вимогам законодавства, апеляційний суд бере до уваги правову позицію, висловлену у постанові ВП ВС від 23.10.2024 у справі №712/3525/24 (зроблену за аналогічних фактичних обставин), відповідно до якої, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб оборони. ВП ВС вважає, що втручання у право власності позивача переслідувало легітимну мету та було пропорційним у співвідношенні до суспільних інтересів. Втручання у право власності позивача відповідає критерію законності, оскільки відбулося у чітко регламентованому, зрозумілому порядку, який діє в Україні з незначними змінами з 2012 року.
Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.
Так певні дефекти акта можуть не пов'язуватися з його змістом, а стосуватися процедурних підстав його складання, і за такого, можливо, що внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинного наставати взагалі).
Отже саме по собі порушення процедури заповнення акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
У залежності від порушень процедурних підстав складання акту та від їх характеру наслідком може бути нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Відтак стверджуване скаржником порушення процедури вилучення транспортного засобу не підтвердилося при апеляційному перегляді справи.
Апеляційний суд враховує, що невручення позивачу, як власнику майна, акта про його вилучення, на чому наголошується у поданій апеляційній скарзі, зважаючи на можливість послідуючого одержання відповідних рішень від державних органів та їх оскарження до суду, не може бути саме по собі окремою підставою для задоволення позовних вимог у справі.
Ті обставини, що спірне майно фактично вилучалося не у власника не свідчать про обґрунтованість позовних вимог, з урахуванням такого.
Згідно пункту 5 Наказу начальника Черкаської ОВА №2 від 02.03.2022 «Про встановлення заборони на торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі на території Черкаської області» (зі змінами, внесеними наказами начальника Черкаської ОВА № 8 від 26.03.2022, № 10 від 31.03.2022) ГУ Національної поліції в Черкаській області, Управлінню патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції у разі виявлення осіб за кермом транспортного засобу у стані алкогольного сп'яніння наказано здійснити оформлення матеріалів відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення з одночасним затриманням транспортного засобу на термін не більше 3-х діб, а також передачею відповідних матеріалів обласному військовому командуванню для вирішення питання щодо примусового відчуження або вилучення транспортного засобу для виконання завдань з оборони України, її захисту, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості в умовах правового режиму воєнного стану.
Відтак затримання та послідуюче вилучення транспортного засобу відбувається саме у водія, який ним керував у стані алкогольного сп'яніння.
Посилання скаржника на те, що водій ОСОБА_2 поніс своє покарання за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а також про те, що позивач передав свій інший транспортний засіб для потреб ЗСУ ще до того часу, як відбулося оспорюване вилучення автомобіля, не свідчать про існування обставин, які перешкоджають повноважному органу приймати рішення про примусове вилучення транспортного засобу за наявності до того наперед визначених підстав.
Аргументи скаржника про помилковість висновків суду першої інстанції у цій справі щодо невірного обрання позивачем способу захисту порушеного права не свідчать про наявність підстав для задоволення позовних вимог, які не підтверджують незаконність оспорюваних рішень та дій відповідача.
Доводи скаржника про те, що правовий висновок ВП ВС у постанові від 23.10.2024 у справі №712/3525/23 з'явився вже після звернення з позовом у цій справі до суду не свідчать про наявність перешкод для врахування судом його приписів при вирішенні спору по суті.
Скаржнику слід звернути увагу на те, що згідно змісту вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд зобов'язаний враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судовим рішенням на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (Hirvisaari v. Finland («Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу - відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.01.2025 у даній цивільній справі - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за скаржником.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 02.04.2025.
Суддя-доповідач
Судді