Провадження № 11-сс/821/152/25 Справа № 711/926/25 Категорія: ст.303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 квітня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
скаржника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2025 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням 09.01.2025,
ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2025 у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 09.01.2025відмовлено з посиланням на відсутність у повідомленні адвоката ОСОБА_6 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, а викладених у повідомленні обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважаючи її незаконною, адвокат ОСОБА_6 21.03.2025 засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати ухвалу слідчого судді, ухвалити нове рішення, яким визнати незаконним та скасування рішення прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 24.01.2025 про відмову у внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.397 КК України, повідомлених ним 09.01.2025 до Офісу Генерального прокурора; зобов'язати прокурора ОСОБА_8 внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.397 КК України першим заступником керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 на підставі повідомлення від 09.01.2025 та невідкладно вчинити процесуальні дії,передбачені законом.
В процесі підготовки до розгляду апеляційної скарги витребувати з канцелярії Черкаської обласної прокуратури матеріали поданого адвокатом ОСОБА_6 09.01.2025 повідомлення до Офісу Генерального прокурора в порядку ст.214 КПК України з додатками для огляду їх в судовому засіданні.
В обґрунтування апеляційної скарги вказано на невідповідність висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскільки дане судове рішення постановлене без дослідження у судовому засіданні процесуальних документів, на які вона посилалася в цій ухвалі, покладені в основу винесеної ухвали, та які знаходяться виключно у матеріалах кримінального провадження №1202425533000681 і до суду не надавалися ні скаржником, ні прокурором та не витребовувалися судом, попри заявлене з цього приводу клопотання.
Крім того, адвокат ОСОБА_6 подав заяву, якою просив визнати поважними причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги, обумовленими помилковим обрахуванням початку перебігу вказаного процесуального строку з дня отримання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, яка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків з таких підстав.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Із змісту оскаржуваної ухвали від 27.02.2025 вбачається, що ОСОБА_6 не був присутнім в судовому засіданні. 03.03.2025 на електронну адресу ОСОБА_6 було доставлено копію ухвали (довідка про доставку електронного листа (а.с.74 зв.) та у паперовому вигляді таку направлено на поштову адресу, отриману ним згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 06.06.2025 (а.с.76). Апеляційну скаргу ОСОБА_6 подав 06.06.2025. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13.03.2025 апеляційну скаргу повернуто скаржнику з підстав, передбачених п.4 ч.3 ст.399 КПК України, яку скаржником отримано 20.03.2025. 24.03.2025 скаржник направив Черкаському апеляційному суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 27.02.2025 обґрунтовану помилковим обрахуванням початку процесуального перебігу строку з дня отримання повного тексту оскаржуваної ухвали слідчого судді.
З огляду на незначний пропуск строку на оскарження ухвали слідчого судді Придніпровського районного суму м. Черкаси від 27.02.2025, приймаючи до уваги, що скаржник не був присутнім у судовому засіданні 27.02.2025, повний текст ухвали отримав 03.03.2025, відповідно, з цього дня мав можливість ознайомитися з мотивами слідчого судді, апеляційний суд приходить до висновку про поновлення цього строку ОСОБА_6 .
По суті розгляду апеляційної скарги слідчим суддею встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.01.2025 адвокат ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку звернувся на адресу Офісу Генерального прокурора та Територіального управління ДБР у місті Києві в порядку ст.214 КПК України з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України за ознаками втручання в діяльність захисника службовою особою з використанням свого службового становища, першим заступником Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 , яким, на думку адвоката, було умисно та цілеспрямовано створені суттєві процесуальні перешкоди для нього та його підзахисного, що призвели до переховування і, відповідно, нівелювання поданих ним доказів у справі та у незаконний спосіб позбавили права на забезпечення належного захисту прав та законних інтересів підозрюваного.
Зі змісту поданого повідомлення вбачається, що 01.10.2024 на підставі постанови слідчого, адвоката ОСОБА_6 було допущено до участі у кримінальному провадженні №12024255330000681 в якості захисника ОСОБА_10 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 320 КК України.
24.12.2024 в процесі провадження досудового розслідування ним, як захисником підозрюваного, в порядку ст.47 КПК України було подане клопотання процесуальному керівнику, прокурору Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_11 , як старшому групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні.
Проте, в порушення вимог КПК України, які зобов'язують прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_11 вирішити у процесуальний спосіб подане ним клопотання в 3-х денний строк, з невідомих причин, листом за підписом першого заступника керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_12 , 26.12.2024, вищевказане клопотання було направлено начальнику СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 , тобто особі, яка, на думку адвоката, жодного відношення до процесу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не має, з пропозицією розгляду вказаного процесуального документу по суті викладеного.
Заявник зазначає, що у зв'язку з вчиненням означених вище протиправних дій посадовцем Черкаської окружної прокуратури, які суперечать вимогам ст. ст. 36, 220 КПК України, за ознаками перевищення посадових обов'язків, покладених імперативними нормами та приписами, що регулюють діяльність керівників вказаного вище структурного підрозділу Черкаської обласної прокуратури, було умисно та цілеспрямовано створено суттєві процесуальні перешкоди для нього, як адвоката підозрюваного ОСОБА_10 у кримінальному провадженні, що в наслідку привели до переховування, а відповідно і нівелювання поданих ним доказів у справі, тобто обставин, через які сторону захисту у незаконний спосіб було позбавлено права на забезпечення належного захисту прав та законних інтересів підозрюваного.
Зазначеними протиправними діями першого заступника прокурора Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_12 , було вчинено грубе, протиправне втручання в проведення запланованого захистом процесу належного та своєчасного захисту інтересів підзахисного, чим порушено розпочатий 27.12.2024 підозрюваним та його захистом процес ознайомлення з відкритими процесуальним прокурором матеріалами досудового розслідування, а в подальшому позбавлено захист права повного та своєчасного виконання вимог ч. 11 ст. 290 КПК України щодо відкриття наявних доказів стороні обвинувачення.
На думку заявника, такі умисні, протиправні дії першого заступника керівника окружної прокуратури мають ознаки кримінального правопорушення, передбачені диспозицією ч. 2 ст. 397 КК України, як втручання в діяльність захисника службовою особою з використанням свого службового становища.
У зв'язку з чим адвокат ОСОБА_6 просив внести вказані у повідомленні відомості у строки передбачені Законом (24 години) до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за ознаками ч. 2 ст. 397 КК України, як перешкоджання діяльності захисника у кримінальному процесі при виконанні ним своїх процесуальних обов'язків, з використанням свого службового становища, визнавши його потерпілим у кримінальному провадженні та надати право забезпечити захист своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності.
Проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні просив доручити детективам Територіального управління ДБР у місті Києві, до територіальної підслідності якого віднесено означену справу за місцем вчинення кримінального правопорушення, про результати розгляду повідомлення про вчинення кримінального правопорушення просив повідомити на вказану ним електронну адресу.
Листом за підписом заступника начальника другого відділу управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в обласних прокуратурах Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 від 17.01.2025 № 03/1/2-р 25, адвоката ОСОБА_15 проінформовано, що прокурором відділу Генеральної інспекції прийнято рішення про відсутність правових підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаними у повідомленні доводами та наголошено на тому, що у змісті повідомлення адвоката ОСОБА_16 відсутні фактичні відомості, передбачені ч. 5 ст. 214 КПК України, що можуть свідчити про вчинення конкретних кримінальних правопорушень працівниками органів прокуратури.
В іншій частині повідомлення адвоката ОСОБА_6 щодо можливих протиправних дій та стану досудового розслідування було направлено для розгляду в межах компетенції до Черкаської обласної прокуратури.
За результатами розгляду заяви (повідомлення про вчинення кримінального правопорушення) Черкаською обласною прокуратурою за підписом прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 повідомлено про відсутність правових підстав для внесення відомостей до ЄРДР, з посиланням на відсутність даних про вчинення кримінального правопорушення за викладених у повідомленні обставин та роз'ясненням норм чинного кримінального процесуального законодавства, якими передбачено вимоги до заяви про вчинення злочину.
З досліджених в судовому засіданні додатків до повідомлення про кримінальне правопорушення, наданих в судовому засіданні прокурором, також вбачається, що адвокат ОСОБА_17 звернувся з клопотанням в порядку ст. 47 КПК України № 24/022-крим. від 24.12.2024, адресованим на ім'я керівника групи прокурорів у кримінальному провадженні № 1202425530000681 ОСОБА_18 та ст. слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_19 з додатками кожному адресатові, в якому просив:
прокурора Черкаської окружної прокуратури, керівника групи прокурорів у кримінальному провадженні № 2024255330000681 ОСОБА_18 , а в разі заміни останнього, особу на яку покладено керівником окружної прокуратури такі процесуальні зобов'язання, розглянути це клопотання та прийняти передбачені КПК України процесуальні рішення (постанову), зокрема щодо приєднання до матеріалів досудового розслідування наданих захистом підозрюваного ОСОБА_10 документів, якими спростовуються доводи викладені у повідомленнях про підозру клієнта у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст. 320 КК України;
старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_20 , прийняти до розгляду це клопотання, долучити його разом із доданими матеріалами до матеріалів досудового розслідування по справі за підозрою ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 320 КК України та надати цим доказам захисту в інтересах клієнта, відповідну оцінку згідно до вимог ст. 94 КПК України.
Також у вказаному клопотанні адвокатом зазначено перелік документів (доказів), які надаються захистом для приєднання до матеріалів кримінального провадження, а саме:
належно засвідчена копія посадової інструкції заступника медичного директора поліклінічної роботи КНП «Смілянська міська лікарня» на 6-ти аркушах;
витяг із штатного розпису лікарні з розмежуванням по структурних підрозділах їх підпорядкованості, на 3-х аркушах;
належно засвідчені копії наказів № 36 від 22.02.2024 року та № 106 від 03.06.2024 року « Про призначення відповідальних осіб по відділенню замісної підтримувальної терапії...» на 2-х аркушах;
копія акту перевірки організації роботи відділення ЗПТ лікарні від 09.10.2024 року, на одному аркуші.
Листом Черкаської окружної прокуратури від 26.12.2024 № 54/1-1968-24 за підписом першого заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_12 вказане клопотання адвоката ОСОБА_6 щодо долучення письмових доказів до матеріалів кримінального провадження № 2024255330000681 та з інших питань було направлено за належністю начальнику СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 для розгляду та прийняття рішення про що повідомлено адвоката ОСОБА_6 . Одночасно останньому роз'яснено, що органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, на якого відповідно до вимог ч. 5 ст. 38 КПК України покладено обов'язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, безпосередня організація якого здійснюється його керівником. Також автору клопотання роз'яснено, що відповідно до вимог ст.ст. 303-307 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування можуть бути оскаржені слідчому судді місцевого суду.
Листом № 102095-2024 від 25.12.2024 за підписом старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_21 проінформовано адвоката ОСОБА_6 , що клопотання останнього від 24.12.2024 року відповідно до ст. 220 КПК України розглянуто з приєднанням до матеріалів кримінального провадження. Також зазначено про те, що досудове слідство триває та вживаються вичерпні заходи для ефективного, неупередженого та об'єктивного досудового розслідування, за результатами проведення якого буде прийняте обґрунтоване та законне рішення.
Також з копії доданого до повідомлення клопотання, адресованого на ім'я керівника групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024255330000681 та старшої слідчої СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_21 вбачається, що 07.01.2025 адвокат ОСОБА_6 просив зазначених адресатів повернути стороні захисту всі оригінали письмових доказів, які були направлені 24.12.2024 керівнику групі прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_22 в кількості 13 аркушів у зв'язку з тим, що дані матеріали не були приєднані до кримінального провадження у спосіб, передбачений КПК України.
За результатами розгляду вищезазначеного клопотання адвоката ОСОБА_6 листом № 5259-2025 від 08.01.2025 за підписом старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_21 , ініціатора клопотання повідомлено, що письмові докази, надані стороною захисту за його клопотанням були приєднані до матеріалів кримінального провадження, копії яких він має право отримати в порядку ст. 290 КПК України. А також акцентовано увагу адвоката на неможливість повернення оригіналів документів, оскільки за його ж клопотанням були приєднані лише завірені їх копії.
03.02.2025 адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси на бездіяльність заступника начальника другого відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 та прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 09.01.2025, яка ухвалою слідчого судді від 05.02.2025 була повернута скаржнику на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 19.02.2025 ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.02.2025 скасовано в частині оскарження бездіяльності прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , матеріали скарги повернуто до Придніпровського районного суду м. Черкаси для виконання вимог ст.ст. 306, 307 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 24.02.2025 провадження по скарзі адвоката ОСОБА_6 було відкрито в частині оскарження бездіяльності прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 09.01.2025, строк на подачу скарги поновлено.
Скарга адвоката ОСОБА_6 до слідчого судді обґрунтована фактично тими ж доводами, що і повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 09.01.2025, адресована Офісу Генерального прокурора та керівнику ТУ ДБР у місті Києві (по Черкаській області) у зв'язку з чим він просив слідчого суддю:
визнати незаконним рішення прокурора Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 24.01.2025 року про відмову у внесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.397 КК України, повідомлених ним, адвокатом ОСОБА_6 09.01.2025;
скасувати рішення прокурора ОСОБА_23 від 24.01.2025 року про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за ознаками ч. 2 ст.397 КК України;
зобов'язати прокурора ОСОБА_8 внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.2 ст.397 КК України, повідомлені ним 09.01.2025 року до Офісу Генерального прокурора та невідкладно вчинити дії передбачені ч. 7 ст. 307 КПК України;
в процесі підготовки до розгляду скарги витребувати у прокурора ОСОБА_23 чи з канцелярії Черкаської обласної прокуратури матеріали поданого ним повідомлення до Офісу Генерального прокурора, в порядку, передбаченому ст.214 КПК України з додатками для їх огляду в судовому засіданні.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2025 у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням від 09.01.2025відмовлено з посиланням на відсутність у повідомленні адвоката ОСОБА_6 об'єктивних даних, які б свідчили про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, а викладених у повідомленні обставин недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування.
Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання бездіяльності органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушеннямає наступне правове регулювання.
Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст.25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч.5 ст.214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст.214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Положення ст.214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення саме кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Розглядаючи скаргу на бездіяльність посадових осіб щодо невнесення відомостей до ЄРДР слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Скаржник у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, від 09.01.2025 вказує про те, що першим заступником Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_9 було умисно та цілеспрямовано створено суттєві процесуальні перешкоди для нього та його підзахисного, що призвели до переховування і, відповідно, нівелювання поданих ним доказів у справі та у незаконний спосіб позбавили права на забезпечення належного захисту прав та законних інтересів підозрюваного.
Свої висновки скаржник обґрунтовує тим, що в порядку ст. 47 КПК України він, як захисник підозрюваного, 24.12.2024 з вернувся з клопотанням, адресованим на ім'я керівника групи прокурорів у кримінальному провадженні № 1202425530000681 ОСОБА_18 та старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_19 з додатками кожному адресатові, в якому просив:
- прокурора Черкаської окружної прокуратури, керівника групи прокурорів у кримінальному провадженні № 2024255330000681 ОСОБА_18 , а в разі заміни останнього, особу на яку покладено керівником окружної прокуратури такі процесуальні зобов'язання, розглянути це клопотання та прийняти передбачені КПК України процесуальні рішення (постанову), зокрема щодо приєднання до матеріалів досудового розслідування наданих захистом підозрюваного ОСОБА_10 документів, якими спростовуються доводи викладені у повідомленнях про підозру клієнта у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч.1 ст. 320 КК України;
- старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_20 , прийняти до розгляду це клопотання, долучити його разом із доданими матеріалами до матеріалів досудового розслідування по справі за підозрою ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 320 КК України та надати цим доказам захисту в інтересах клієнта, відповідну оцінку згідно до вимог ст. 94 КПК України.
Також у вказаному клопотанні адвокатом зазначено перелік документів (доказів), які надаються захистом для приєднання до матеріалів кримінального провадження, а саме:
-належно засвідчена копія посадової інструкції заступника медичного директора поліклінічної роботи КНП «Смілянська міська лікарня» на 6-ти аркушах;
- витяг із штатного розпису лікарні з розмежуванням по структурних підрозділах їх підпорядкованості, на 3-х аркушах;
- належно засвідчені копії наказів № 36 від 22.02.2024 року та № 106 від 03.06.2024 року « Про призначення відповідальних осіб по відділенню замісної підтримувальної терапії...» на 2-х аркушах;
- копія акту перевірки організації роботи відділення ЗПТ лікарні від 09.10.2024 року, на одному аркуші.
Листом від 26.12.2024 перший заступник керівника Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_24 вказане клопотання переадресував начальнику СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, який, на думку скаржника, не має відношення до кримінального провадження, клопотання в порядку про приєднання до матеріалів кримінального провадження документів, якими спростовуються доводи, викладені у повідомленні про підозру його підзахисному. Вказане, на переконання ОСОБА_6 , свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 397 КПК України - втручання в діяльність захисника службовою особою з використанням свого службового становища.
Так, об'єктивна сторона злочину за ст. 397 КПК України характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності. У назві ст. 397 КК передбачене нею діяння позначається як втручання в діяльність захисника чи представника особи, а в диспозиції цієї статті зазначається, що таке втручання може бути здійснене шляхом: а) вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або б) порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.
За ст. 397 КК встановлено відповідальність за злочин із формальним складом, який визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.
Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної (бездіяльність) поведінки.
Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права (статті 46 КПК). На кваліфікацію злочину не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпорядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Скаржник стверджує, що його клопотання від 24.12.2025 було переадресовано начальнику СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, проте і це не є порушенням в розумінні ст. 220 КПК України, адже клопотання перенаправлено у межах триденного строку за належністю з відповідним роз'ясненням.
Так, як встановлено слідчим суддею в судовому засіданні листом Черкаської окружної прокуратури від 26.12.2024 № 54/1-1968-24 за підписом першого заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_12 вказане клопотання адвоката ОСОБА_6 щодо долучення письмових доказів до матеріалів кримінального провадження № 2024255330000681 та з інших питань було направлено за належністю начальнику СВ Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 для розгляду та прийняття рішення про що повідомлено адвоката ОСОБА_6 з одночасним роз'ясненням, що органом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні є СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, на якого відповідно до вимог ч. 5 ст. 38 КПК України покладено обов'язок застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, безпосередня організація якого здійснюється його керівником. В подальшому листом № 102095-2024 від 25.12.2024 старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_21 адвоката ОСОБА_6 поінформовано, що його клопотання від 24.12.2024 відповідно до ст. 220 КПК України розглянуто з приєднанням до матеріалів кримінального провадження.
Вказане свідчить про відсутність в діях першого заступника керівника окружної прокуратури ОСОБА_12 ознак кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 397 КК України, а наведені мотиви у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення та скарзі до слідчого судді цього не доводять.
Також варто зазначити, що за результатами розгляду клопотання адвоката ОСОБА_6 від 07.01.2025 листом № 5259-2025 від 08.01.2025 за підписом старшого слідчого СВ ЧРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_21 , ініціатора клопотання повідомлено, що письмові докази, надані стороною захисту за його клопотанням були приєднані до матеріалів кримінального провадження, копії яких він має право отримати в порядку ст. 290 КПК України. А також акцентовано увагу адвоката на неможливість повернення оригіналів документів, оскільки за його ж клопотанням були приєднані лише завірені їх копії.
Проаналізувавши викладенене колегія суддів приходить до висновку про те, що зміст повідомлення ОСОБА_6 про вчинення кримінального злочину, адресованого до Офісу Генерального прокурора, не містить даних про наявність ознак злочину, а бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію не про будь-яку факт, а про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви, у даному випадку така бездіяльність у діях уповноважених осіб УСБ України в Черкаській області - відсутня.
Викладені вище норми права спростовують доводи апеляційної скарги, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення передбачає обов'язок внесення відомостей до ЄРДР уповноваженими особами та оцінка заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу кримінального правопорушення здійснюється вже після їх внесення слідчим чи прокурором, а не іншою особою, зокрема, й слідчим суддею.
Отже, слідчим суддею правомірно встановлено, що скаржником не доведено обов'язок уповноважених осіб Черкаської обласної прокуратури, зокрема прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення та, як наслідок, їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження повідомлення про кримінальне правопорушення, що відповідає висновку ВП ВС від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, як зазначалося вище.Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію не про будь-яку факт, а про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Доводи апеляційної скарги, що прокурором не заявлялося клопотання про приєднання доказів (копії клопотання від 24.12.2024 №24/022, копії клопотань захисту від 07.01.2025. адресованих прокурору ОСОБА_11 та слідчій ОСОБА_25 , копії листів прокурора та слідчої про розгляд вказаного клопотання) не спростовують факту дослідження цих доказів слідчим суддею в судовому засіданні, що вбачається із змісту протоколу судового засідання та оскаржуваної ухвали, та не вказують на те, що слідчим суддею зроблена не правильна оцінка досліджених доказів.
Апеляційна скарга в даній справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку у вирішенні слідчим суддею скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою адвоката ОСОБА_6 від 09.01.2025, і зводиться до незгоди скаржника з прийнятим слідчим суддею рішенням.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2025 про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27.02.2025 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням 09.01.2025, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді