02 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/30779/24
Провадження № 22-ц/820/714/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,
розглянув в порядку частини 1 статті 369 ЦПК України цивільну справу №686/30779/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2025 року, в складі судді Павловської А.А., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дружину,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2024 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 листопада 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 11 грудня 2021 року між нею та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Наразі відповідач проживає окремо від сім'ї, матеріальної допомоги не надає, матеріальне забезпечення дитини повністю покладене на позивачку. Працювати вона не має можливості, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Єдине джерело її доходу - державна соціальна допомога на дитину в розмірі 860 грн. Натомість відповідач є працездатною особою, інших дітей та непрацездатних членів сім'ї на утриманні не має, може утримувати її до досягнення дитиною трирічного віку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з 14 листопада 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку. В решті позовних вимог відмовлено. Рішення в межах платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач має постійний дохід, оскільки перебуває на військовій службі, а тому, враховуючи його обов'язок утримувати також дитину, суд визначив аліменти на дружину у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем з моменту розірвання відносин з позивачкою, спочатку в добровільному порядку, а згодом за рішенням суду щомісячно сплачуються аліменти на утримання їх сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, відповідач не має власного житла, змушений проживати у чужій квартирі, сплачує аліменти на сина і не має можливості утримувати ще і колишню дружину, яка отримує аліменти на двох дітей, а також офіційно працевлаштована в КНП «Хмельницька обласна лікарня».
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 21 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 03 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалою суду від 03 березня 2025 року справу призначено до розгляду.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №О-03-51403, виданою 06 листопада 2024 року відділом реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 22 листопада 2024 року №630/1460 старий лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 14 лютого 2023 року по теперішній час.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини 1 статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.
Частинами 2, 4, 6 статті 84 СК України встановлено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Згідно з частиною 1 статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №712/4702/19 право на аліменти у дружини-матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині-матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред'явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.
Необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає малолітня дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу.
Встановлено, що відповідач є батьком малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Позивачка здійснює догляд за дитиною, яка не досягла трирічного віку.
Відповідач не надав доказів неможливості надання матеріальної допомоги на утримання дружини у розмірі, який визначений судом, та доказів відсутності у нього заробітку через наявність об'єктивних поважних причин.
Відповідач ОСОБА_1 є працездатною особою, перебуває на військовій службі, та беручи до уваги, що дитина сторін, яка не досягла трирічного віку, проживає з позивачкою, яка здійснює за нею догляд, а відтак вона потребує матеріальної допомоги від відповідача, право на отримання якої передбачено законом.
Виходячи з засад розумності та справедливості, а також дотримання балансу інтересів сторін, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що стягнення з нього аліментів на утримання дружини в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу) та аліментів на дитину ставить його в скрутне матеріальне становище, оскільки доказів дійсної неспроможності відповідача сплачувати аліменти на дружину до досягнення спільної дитини сторін у справі трьохрічного віку, матеріали справи не містять.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 квітня 2025 року.
Судді: Т.В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
О.І. Талалай