Справа № 946/10248/24
Провадження № 2/946/640/25
01 квітня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - Баннікової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Клопот М.,
розглянувши у спрощеному провадженні в залі суду м. Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -
У грудні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Константинов В.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 11.01.1999 року ОСОБА_3 , є співвласницею квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №7 від 11.01.1999 р., виданого Ізмаїльським МБТІ та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером №2960580551080 від 18.06.2024 р. Відповідно до відповіді Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області за №X-2306 від 19.11.2024 р. у вищевказаній квартирі є зареєстрованим і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З грудня 2021 р. ОСОБА_2 не проживає за місцем реєстрації, не приймає участі у ремонті та обслуговуванні квартири АДРЕСА_1 . На даний час його місце перебування позивачу не відомо, однак вона не може у повному обсязі користуватися своєю квартирою, не може оформити субсидію, оскільки в неї прописана працездатна особа, яка фактично не проживає. Вона бажає впорядкувати свою документацію на квартиру АДРЕСА_1 та розпоряджатися нею на свій розсуд.
Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до ст.128 ЦПК України належним чином, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім'ї.
Разом з тим, згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За правилами ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК Української РСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 34 постанови "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07 лютого 2014 року № 5, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч. 1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71, 72, 116, 156 ЖК Української РСР; ст. 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Так, судом встановлено, що відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав № 384380536, 384381209, 384380909, 384381512 від 26.06.2024 року позивачка - ОСОБА_1 є співвласницею квартири АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді Виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № Х-2306 від 19.11.2024 року, за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до відомостей сектору ведення реєстру територіальної громади м. Ізмаїл секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування власністю, що є адекватним змісту порушеного права.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідач за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з грудня 2021 р. не проживає.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не реалізував свого права на проживання, протягом встановленого законом строку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги можуть бути задоволені.
Крім того, вказане рішення суду є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку місця проживання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 116, 150, 156 ЖК, ст..15, 319, 321, 346, 379, 383, 391 ЦК, ст.ст. 4, 12, 13, 77-81, 141, 259, 89, 264-265, 267, 268, 280-289 ЦПК, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя: Н.В.Баннікова