Справа № 569/4945/25
1-кс/569/2168/25
13 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоіванівка, Веселівського району Запорізької області, українця, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, не працюючого, без визначеного місця проживання, раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,-
Слідчий слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 11 березня 2025 року, близько 22:20 год., ОСОБА_5 , знаходячись у громадському місці, а саме на платформі №1 залізничного вокзалу м. Рівне за адресою: м. Рівне, площа Привокзальна, 1, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, прагнучи показати свою неповагу до існуючих загальновизнаних правил та норм поведінки в суспільстві і зневагу до оточуючих, використовуючи малозначимий привід, діючи з особливою зухвалістю, тримаючи в руці заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень - ніж, який зберігав при собі, умисно наніс ОСОБА_8 удар клинком ножа в область живота.
В результаті своїх умисних дій, ОСОБА_5 спричинив для ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення нижньої частина живота, чим завдав останньому фізичної шкоди та грубо порушив громадський порядок, а саме спокій, звичайний уклад життя, оскільки після надання медичної допомоги, ОСОБА_8 було госпіталізовано до КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради за адресою: м. Рівне, вул. Миколи Карнаухова, 25-а.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та вчинене із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - вина підозрюваного ОСОБА_5 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, зокрема: протоколами огляду місця події, протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
12.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може вчинити інші кримінальні правопорушення;незаконного впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 :
- може переховуватись від органів досудового розслідування, а також ухилитись від слідства, суду, а саме є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи відповідальність за вчинений ним тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування, так як постійного місця проживання не має, вчасно не з'являтися на виклик слідчого для проведення слідчих дій, об'єктивно підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у вигляді безальтернативного позбавлення волі на строк до 7 років, спосіб та характер вчинення даного злочину являють підвищену суспільну небезпеку.
може незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 отримавши клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу із додатком до нього, знатиме місце проживання потерпілого та свідків, в тому числі і ті, які на даній стадії досудового розслідування ще не допитані, а останньому відоме місце їхнього проживання, ОСОБА_5 переслідуючи мету перешкоджання кримінальному провадженню, має змогу незаконно впливати та здійснювати на них тиск, щоб останні змінили, перекручували або взагалі відмовились від своїх показань, зокрема, при винесенні рішення, судом будуть братися до уваги лише ті показання, які отримані в ході судового розгляду.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється: а саме, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі засуджений до позбавлення волі за скоєння майнових та злочинів проти життя і здоров'я особи, зокрема востаннє13.04.2016 засуджений до 10роківпозбавлення волі, а також те, що у ОСОБА_5 відсутнє постійне місце проживання, офіційне працевлаштування та постійні доходи свідчить про те, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення, та необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просив обрати щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 , та його захисник не заперечили з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010000650 від 12.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
12.03.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він не одружений, не працюючий, без визначеного місця проживання, раніше неодноразово судимий, востаннє 13.04.2016 засуджений до 10роківпозбавлення волі, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого за ч. 4 ст. 296 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначення покарання, може може незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом не прибуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 296 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Згідно ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 1787 КПК України має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, при обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 395 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоіванівка, Веселівського району Запорізької області, українця, громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, не працюючого, без визначеного місця проживання, раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, а саме до 00 год. 27 хв. 11 травня 2025 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 00 год. 27 хв. 12.03.2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 00 год. 27 хв. 11 травня 2025 року
Визначити місцем утримання підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою - ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» за адресою: м.Рівне, вул.Дворецька, 116.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9