Справа № 161/20341/24
номер провадження 2/558/44/25
24 березня 2025 року селище Демидівка Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області в складі:
одноособово суддя Мельник Д.В.,
секретар судового засідання Березюк І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі ТОВ «Коллект Центр») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , 20.09.2021 року укладено кредитний договір № 4165615 про видачу кредиту в сумі 20 000 гривень.
28.12.2021 року було укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4165615.
10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідалністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4165615. Таким чином ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4165615.
На даний час борг перед новим кредитором не погашений, у зв'язку з чим ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути із боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 124 700,00 гривень та судові витрати по справі.
11.12.2024 року судом винесено ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.59).
Сторона позивача в судове засідання 19.03.2025 року не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи (а.с. 64, 65), в позовній заяві просить суд дану справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 5).
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 19.03.2025 року не з'явилась, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином (а.с. 66). Причини неявки в судове засідання відповідач ОСОБА_1 не повідомила, клопотань про проведення судового розгляду справи без її участі, відкладення судового засідання, до суду не подала.
Таким чином, суд прийшов до висновку про вирішення справи шляхом заочного її розгляду, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Норми ч.2 ст.247 ЦПК України вказують, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що 20.09.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4165615, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 20 000 гривень строком на 30 днів з 20.09.2021 року (а.с.6-8). Вказаний договір було укладено на підставі анкети-заяви про надання споживчого кредиту № 4165615, яку відповідач ОСОБА_1 оформила 20.09.2021 року року самостійно на сайті miloan.ua (а.с. 9).
Згідно графіку проведення розрахунків (додаток №1 до договору № 4165615 від 20.09.2021 року) сума кредиту становить 20 000 гривень, комісія за надання кредиту - 2 200 гривень, проценти за користування кредитом - 7 500 гривень, а загальна вартість кредиту 29 700,00 гривень (а.с. 8).
Судом досліджено довідку № 6108/02-09, видану 02.09.2024 року АТ КБ «Приват Банк» для ТОВ «Мілоан» про те, що з рахунку Товариства НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приват Банк», код банку 305299, через систему платежів LiqPayST, була проведена фінансова операція по переказу коштів на підставі договору № 4071 від 11.03.2020 року, на ім'я одержувача ОСОБА_1 , ID платежу 1768779967, 20.09.2021 року на номер картки одержувача НОМЕР_4 на суму 20 000 гривень, відповідно до договору № 4165615 (а.с.13).
Відповідно до ч.1ст.526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 610 ЦК України, визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
За приписом ст. 3 цього Закону електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Як вбачається із п. 6 кредитного договору № 4165615 від 20.09.2021 року цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений на веб-сайті Товариства miloan.ua та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв'язку під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання цього кредитного договору в особистому кабінеті на сайті Товариства. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (а.с. 6-8).
Вказані правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Правилами абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 ЦК України.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09. 2020 року у справі №732/670/19, від 23.03. 2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року - №127/33824/19.
У силу ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, електронний договір має містити всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним в зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 12.01. 2021 року у справі №524/5556/19, провадження №61-16243 св 20.
Судом досліджено довідку про ідентифікацію, якою підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою укладено договір № 4165615 від 20.09.2021 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): L65747 від 20.09.2021 року надіслано на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 13).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що договір № 4165615 від 20.09.2021 року укладений між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, тобто його укладання між сторонами підтверджено належними та допустимими доказами. Без проставлення клієнтом відповідної відмітки про ознайомлення його з умовами договору, йому не був би доступний договір для ознайомлення та підписання. Інакше кредитний договір про надання грошових коштів між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, оскільки відповідачем не надано доказів неукладання договору.
28.12.2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 28-12/2021-72 про відступлення права вимоги за кредитними договорами (а.с. 16-18), згідно реєстру боржників (Додаток №3 до договору факторингу) було передано право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с. 19-20).
Факт переходу права вимоги за зазначеним договором факторингу також підтверджується платіжним дорученням №0316880000 від 30.12.2021 року про оплату лоту згідно договору факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 року на суму 3 255 566,76 гривень (а.с. 18).
Судом було досліджено витяг з додатку № 3 до Договору факторингу № 28-12/2021-72з якого вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору 4165615 від 20.09.2021 на загальну суму заборгованості 89 700,00 гривень (а.с.21).
З дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 4165615 від 20.09.2021 року встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 року становить 147 700,00 гривень, з яких: 20 000 гривень - заборгованість по основній сумі кредиту; 69 700 гривень - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 58 000 гривень - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору (а.с.12).
10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № 10-01/2023 про відступлення права вимоги за кредитними договорами (а.с. 22-24), згідно реєстру боржників (Додаток №3 до договору факторингу) було передано право вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с. 26-27).
Судом було досліджено витяг з додатку № 3 до Договору факторингу № 10-01/2023 з якого вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору 4165615 від 20.09.2021 на загальну суму заборгованості 147 700,00 гривень (а.с.28).
З дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 4165615 від 20.09.2021 року встановлено, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» станом на 03.10.2024 року становить 147 700,00 гривень, з яких: 20 000 гривень - заборгованість по основній сумі кредиту; 127 700,00 гривень - заборгованість за відсотками згідно кредитного договору (а.с.15).
Докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у матеріалах справи відсутні.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні визначені ст. 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до ст. 175 ЦПК України, позивачем ТОВ «Коллект Центр» не вчинялись заходи щодо досудового врегулювання спору.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунок Первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТОВ «Коллект Центр» ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунки жодного з кредиторів.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 124 700 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням - 20 000 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 104 700,00 гривень (а.с. 4).
У порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язання належним чином не виконала, тому враховуючи позицію та прохання позивача, з останньої слід стягнути на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість в сумі 124 700 гивень 00 копійок.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Позивачем ТОВ «Коллект Центр» при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 422 гривні 40 копійок ( а.с. 1)
Крім того, судом встановлено, що 01.04.2024 року між позивачем ТОВ «Коллект Центр» в особі директора М.М. Ткаченко та Адвокатським об'єднанням «Лігал Асістанс» в особі керуючого партнера Т.В. Бурдюг, укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 (а.с. 35-37). Разом з тим, відповідно до Додатку №1 до зазначеного договору, ТОВ «Коллект Центр» звернулось до АО «Лігал Асістанс» із заявкою на надання юридичної допомоги № 303 від 14.08.2024 року, в якій просить Адвокатське об'єднання надати правову допомогу по супроводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 33). Відповідно до Акту №4 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 року про підтвердження факту надання юридичної допомоги, за вказаним Договором, Адвокатське об'єднання «Лігал Асістанс» надало клієнтові ТОВ «Коллект Центр» послуги з правничої допомоги щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на суму 25 000 гривень (а.с. 34).
Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
На підставі наведеного, відповідно до правил ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект Центр» підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви до суду в розмірі 2 422,40 гривень, а також 25 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 512, 516, 612 ,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 280, 282-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (ЄДРПОУ 44276926, 01133 місто Київ вулиця Мечнікова, будинок №3, офіс № 306) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за кредитним договором № 4165615 від 20.09.2021 року у розмірі 124 700 (сто двадцять чотири тисячі сімсот) гривень 00 копійок, що складається із 20 000 (двадцяти тисяч) гривень заборгованості за основним зобов'язанням, а також 104 700 (ста чотирьох тисяч семисот) гривень заборгованості за нарахованими процентами.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Демидівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання в трицятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Дмитро МЕЛЬНИК