Справа № 2-2858
2007 рік
“01» жовтня 2007 року м. Ялта
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Білюнас В.Ю., при секретарі Меметові Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради про визнання неправомірним і скасування рішення органу місцевого самоврядування,
Позивач звернувся до Ялтинського міського суду позовом і просить суд визнати неправомірним і скасувати рішення 7 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради № 350 від 14 березня 2007 року «Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 90 (2) від 31 березня 2003 року (в частині реєстрації ОСОБА_1 підсобного приміщення 2-2 до торгового павільйону №АДРЕСА_1 в смт. Масандра». Вважає, що рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 90 (2) від 31 березня 2003 року прийнято на підставі діючого на той час законодавства і цей факт підтверджений рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.12.06 р., тому відміна цього рішення відповідачем незчинна.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і пояснив, що зазначене рішення було прийнято на підставі чинного законодавства.
Вислухавши сторони, дослідивши докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
У відповідності до ст. 15 ЦПК України суди розглядають за правилами цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Ретельний аналіз змісту наведених юридичних норм та правових позицій, що викладені в пунктах 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 3 грудня 1997 року “Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян», дає підстави стверджувати, що головним критерієм розмежування судових юрисдикцій є не форма правопорушення чи суб'єкт правопорушення, а його об'єкт, тобто конкретний зміст правовідносин, які зазнають протиправного втручання.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оспорює рішення 7 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради № 350 від 14 березня 2007 року «Про часткове скасування рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 90 (2) від 31 березня 2003 року (в частині реєстрації ОСОБА_1 підсобного приміщення 2-2 до торгового павільйону №АДРЕСА_1 в смт. Масандра».
Рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради з приводу реєстрації права власності на об'єкти нерухомості є одним з юридичних фактів, що необхідний для виникнення права власності на об'єкт нерухомості.
Таким чином, заявляючи вимогу про скасування рішення Ялтинської міської ради про скасування такого рішення виконавчого комітету, позивач захищає право власності.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Судом встановлено, що рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 90 (2) від 31 березня 2003 року було затверджено рішення прийняте міжвідомчою комісією в частині реєстрації самочинно прибудованого підсобного приміщення до торгівельного павільйону № 14 на площі «Дружба» в смт. Масандра. Згідно з п.7.5 Порядку прийому в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених Постановою Верховної Ради АР Крим від 18.09.02 р. № 241-3/02 розгляд можливості прийняття до експлуатації об'єкту недержавної форми власності приводиться міжвідомчої комісією виконавчого органу міської ради. У даному випадку міжвідомча комісія виконавчого комітету Масандровської селищної ради була відсутня, тому рішення прийнято міжвідомчою комісією виконавчого комітету Ялтинської міської ради, повноваження якої розповсюджувалося на територію Великої Ялти, до складу якої входить і територія смт. Масандра.
Цей висновок, як і законність прийнятого рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 90 (2) від 31 березня 2003 року підтверджено рішенням Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.12.06 р.(л.с.9-12). Цей факт має предюдиційне значення для суду і не виникає необхідності його знову доказувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідачем не надано доказів, підтверджуючих законність прийняття рішення 7 сесії 5 скликання Ялтинської міської ради № 350 від 14 березня 2007 року, позов може бути задоволений.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 116, 117, 118, 119 ЗК України, ст. ст. 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 217, 218 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати недійсним рішення 7-й сесії 5-го скликання Ялтинської міської Ради № 350 від 14 березня 2007 року ««Про часткове скасування рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 90 (2) від 31 березня 2003 року (в частині реєстрації ОСОБА_1 підсобного приміщення 2-2 до торгового павільйону №АДРЕСА_1 в смт. Масандра» і скасувати його.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в строки та порядку, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
СУДДЯ -