Справа № 149/591/25
Провадження №3/149/420/25
Номер рядка звіту 225
01.04.2025 м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Олійник І. В., розглянувши матеріали, що надійшли від БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 121404 від 18.02.2025, 18.02.2025 о 17:30 год за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді адміністратора ресторану "Колиба", у приміщенні даного ресторану здійснювала продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензії на здійснення такої діяльності.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та закриття провадження у справі, оскільки вона не є суб'єктом господарської діяльності.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, з наступних підстав.
Частиною 1 статті ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.
Об'єктом цього правопорушення законодавець визначає суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 ГК України).
Згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 58 ГК України).
Згідно із п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, яка пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Таке визначення наведено і у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25.04.2003 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності".
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
За змістом ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Зібрані у справі докази не підтверджують, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки з доданих до протоколу наказу про проведення фактичної перевірки № 1165г від 18.02.2025, а також направлень на перевірку №№ 1173, 1174 від 18.02.2025 встановлено, що суб'єктом господарювання кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 " є ФОП ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 не працевлаштована.
Інших доказів, на підтвердження обставин зазначених у протоколі не надано, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи, в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 175/1982/16-а).
За змістом cт.cт. 254-256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків потерпілих якщо вони є; пояснення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року. При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол від 18.02.2025 складений по факту здійснення продажу алкогольних напоїв без ліцензії. Зважаючи на відсутність у судді права самостійно редагувати фабулу правопорушення, а також не доведення належними та допустимими доказами здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, враховуючи інші встановлені у справі обставини, зокрема здійснення у цьому закладі господарської діяльності іншим суб'єктом господарювання, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, отже в її діях відсутній склад правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП стосовно відомостей зазначених у протоколі.
Статтею 62 Конституції України установлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП не підтверджена належними та допустимими доказами, вона не є суб'єктом адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 164, 221, 247, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП, суддя,
Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, - задовольнити.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ігор ОЛІЙНИК