Справа № 149/2528/18
Провадження №2-др/149/1/25
24.03.2025 м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Павлюк О. О.,
за участю:
секретаря Олійник І. С.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Є. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 про усунення перешкод в користувнні власністю шляхом зобов'язання вчинити дії, за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 до Хмільницької міської ради, ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про скасування рішення з питань землеустрою та за позовом ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 , виконавчого комітету Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування рішень органу місцевого самоврядування (в частині вирішення первісного позову про усунення першкод у користуванні власністю шляхом зобов'язання вчинити дії та зустрічного позову про скасування рішення з питань земелеустрою),
07.02.2024 на адресу суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Є. В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 149/2528/18 в якому в частині завлених позовних вимог про скасування державної рестрації земельної ділянк площею 500 кв.м кадастровий номер 5010900000:00:003:1479 по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд переданої у власність ОСОБА_2 , оскільки позовні вимоги в цій частині не були вирішені.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Путілін Є. В. заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду порушеного питання.
Суд, заслухавши представника, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення. Водночас, додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Так, зустрічна позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 до Хмільницької міської ради, ОСОБА_2 , правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , містила вимогу про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер 0510900000:00:003:1479.
Рішенням 49 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради від 08.06.2018 року ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 500 м.кв, що по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.20-24,74,117-133).
Право власності за ОСОБА_2 було зареєстровано 13.06.2018, що підтверджується Витягом з Деержаврного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (копія на т. 1 а.с. 24).
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.11.2023 в задоволенні первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 , про усунення перешкод в користувнні власністю шляхом зобов'язання вчинити дії - відмовлено. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які є правонаступниками ОСОБА_6 , до ОСОБА_2 та Хмільницької міської ради про скасування рішення з питань землеустрою - задоволено. Скасувано рішення 49 сесії 7 скликання Хмільницької міськох ради № 1532 від 08.06.2018, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 500.0 кв.м, кадастровий номер 0510900000:00:003:1479 по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 .
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі N 338/180/17 (провадження N 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (провадження N 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц (провадження N 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі N 48/340 (провадження N 12-14звг19) та багатьох інших.
При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі N 488/5027/14-ц (провадження N 14-256цс18)).
Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц дійшла висновків, що задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача.
За своєю праовою суттю додатковими судовими рішеннями є рішення, якими вирішуються окремі позовні вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу відповідних вимог досліджувались докази і надавались пояснення. Крім того, додаткові судові рішення можуть ухвалюватися у випадку, якщо суд при ухваленні основного судового рішення, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 ЦПК України.
Суд при вирішенні порушеного питання враховує, що постановою Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.02.2021 попередні рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 вересня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 22 липня 2020 року в частині вирішення первісного позову про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов'язання вчинити дії та зустрічного позову про скасування рішення з питань землеустрою скасувано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції саме в цій частині. В ході нового судового розгляду учасники не посилалися на обставини, які свідчать про порушення прав та інтересів будь-кого з них саме державною реєстрацією права на земельну ділянку за ОСОБА_2 , що, однак, є самостійною позовною вимогою за зустрічним позовом і підлягає доказуванню в загальному порядкую. Натомість спір учасників опосередковував можливе накладення меж земельних ділянок, виділених ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , та можливих правових засобів врегулювання такого накладення, що і було вирішено судом при ухваленні рішення 27.11.2023. На неповноту висновків суду при вирішенні спору саме в цій частині учасники не посилалися і в ході апеляційного оскарження.
В судовому засіданні з розгляду питання про ухвалення додатковго рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Путілін Є. В. пояснив, що вже після набрання рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 27.11.2023 року законної сили за наслідками апеляційного перегляду його довіритель звернувся до державного реєстратора щодо проведення державної реєстрації права за ним на підставі вказаного судового рішення, однак отримав відмову. Це і стало підставою для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткого рішення. Однак суд вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою для задоволення позовоної вимоги про скасування державної реєстрації права на земельну ділянку як з міркувань, зазначених вище, так і з підстав, на які посилався представник. Відмова у проведенні державної реєстрації на підставі судового рішення, що набрало законної сили, може бути предметом самостійного оскарження (в тому числі судового), але не може бути підставою для ухвалення додаткового судового рішення у провадженні, що й підлягає виконанню, оскільки не свідчить про існування порушених, невизнаних, оспорених прав позивача станом на момент звернення до суду з позовом, що підлягають судовому захисту.
На підставі викладеного, ввжаю, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку (в порядку ухвалення додаткового рішення) не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 246, 270 ЦПК України
У задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку - відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення складено 31.03.2025.
Суддя Павлюк О. О.