Справа № 727/2087/25
Провадження № 2/727/820/25
01 квітня 2025 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді Дубець О.С.
за участю секретаря судового засідання Вовкун Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівців справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
В позові посилається на те, що 17 травня 2013 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу мають двоє дітей: син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка вказує, що її спільне життя з відповідача не склалося через несумісність характерів та різні погляди на життя, вказує що на даний час у неї відсутнє почуття до відповідача, яке об'єднує подружжя, їх шлюб носить формальний характер і подальше сумісне життя з відповідачем є неможливим. Просить шлюб між нею та відповідачем розірвати. Строк на примирення просить не призначати, оскільки рішення про розірвання шлюбу є виваженим, обміркованим і збереження шлюбу суперечить її інтересам.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 10 березня 2025 року позов прийнято до розгляду та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка подала через канцелярію суду заяву в якій просить розглянути справу без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить ухвалити рішення про розірвання шлюбу.
Відповідач спрямував на адресу суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі, позов визнає та просить шлюб розірвати.
У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК суд постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Дослідивши та проаналізувавши докази по справі суд встановив таке.
Шлюб між сторонами був зареєстрований 17 травня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиці, актовий запис № 549, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
В шлюбі народилось двоє дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено відповідно до свідоцтва про народженнясерії НОМЕР_3 .
Відповідно до норм частини 2 статті 104 та частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частиною 1 статті 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до вимог частини 1 статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Стаття 51 Сімейного кодексу України визначає, що дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Згідно з частинами 2-4 статті 56 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають право вживати заходів, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, щодо підтримання шлюбних відносин. Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу.
Судом встановлено, що сімейне життя у сторін не склалося, причиною розпаду сім'ї стали різні інтереси та протилежні погляди не тільки на життя, а й на шлюб та сім'ю. Сторони не підтримують шлюбних відносин. Шлюб існує формально та сторони не вбачають подальшого сумісного життя.
Позивачка в позові наполягає на розірванні шлюбу, оскільки подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам, строків для примирення просить не призначати.
Відповідач визнав позов та просить суд шлюб розірвати.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Судом не встановлено обставин відповідно до норм чинного законодавства, які б унеможливлювали розірвання шлюбу. Також суд бере до уваги те, що позивачем позовні вимоги підтримані, а відповідачем - позов визнається. Кожна із сторін просить суд розірвати їх шлюб.
Враховуючи наведене суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід розірвати.
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами частини 1 статті 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При поданні позову до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 60 від 18 лютого 2025 року.
На підставі викладеного, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви та до початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову, то наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову та стягнення з відповідача на її користь інших 50 відсотків судового збору, що становить 605,60 грн.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що з згідно пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. З огляду на наведене, сума сплаченого судового збору в сумі 605,60 грн може бути повернута з Державного бюджету України за клопотанням позивача.
При цьому суд зауважує, що 07 січня 2025 року набув чинності Наказ Міністерства фінансів від 26 листопада 2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2024 року за № 1888/43233. Даним наказом внесені зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого Державною судовою адміністрацією України, або її територіальними управліннями, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення судового збору складається платником із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності:
?найменування платника (суб'єкта господарювання), латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті;
?код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);
?дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого),
?місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою),
?сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню),
?причина повернення (перерахування) коштів з бюджету,
?найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг,
?місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті - латиницею), в якому відкрито рахунок отримувача коштів,
?реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
Керуючись статтями 4, 81, 141, 142, 247, 258-259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 17 травня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції, актовий запис № 549.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого нею при подачі цього позову згідно з квитанцією № 60 від 18 лютого 2025 року, що становить 605,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників процесу:
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 .
Дата складання повного судового рішення 01 квітня 2025 року.
Суддя Дубець О.С.