Справа № 199/10899/24
(2/199/1788/25)
Іменем України
01.04.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До суду звернувся представник позивач з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 08 листопада 2014 року було зареєстровано шлюб сторін. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є те, що між нею та відповідачем немає взаєморозуміння, втрачено почуття любові та поваги. Вони з відповідачем припинили сумісне проживання, спільного господарства не ведуть, спору про поділ майна та місце проживання неповнолітньої дитини на момент звернення до суду не мають.
Ухвалою суду 13 січня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 08 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис №245, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, що міститься в матеріалах справи. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач стверджує, що вони з відповідачем припинили сумісне проживання, спільного господарства не ведуть, спору про поділ майна та місце проживання неповнолітньої дитини на момент звернення до суду не мають.
За таких обставин суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим.
У відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останньою судові витрати у справі, а саме сума судового збору.
Керуючись ст. 112 СК України, ст. ст. 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 08 листопада 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Добропіллю реєстраційної служби Добропільського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис №245.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, що складаються з судового збору, в розмірі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк із дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко