Справа № 199/2461/25
(3/199/1539/25)
іменем України
02.04.2024 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйов В.Л. за участю:
- потерпілого ОСОБА_1
розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомо, громадянина України, військовослужбовця, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції - місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №243998 від 11.02.2025 року слідує, що «11.02.2025 року приблизно о 07-16 годин, за адресою: м. Дніпро, вул. Моторна, 137, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ,, який рухався попереду, чим порушив вимоги п.13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.»
При зіткненні транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитків. Постраждалих осіб не має.
ОСОБА_2 до суду не прибув.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 враховую те, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судовому засіданні на 02.04.2025 судовою повісткою про виклик до суду та SMS- повідомленням, яке він завчасно, 24.03.2025, отримав на свій особистий абонентський номер телефону, та на яке у зазначений час та місце до суду не з'явився
Вважаю, що ОСОБА_2 був судом належним чином повідомлений про виклик до суду на 02.04.2025.
Крім того, до суду не надходили заяви або клопотання ОСОБА_2 про неможливість розгляду справи за його відсутності.
З огляду на викладене, неявка ОСОБА_2 , як особи, на яку складено протокол про адміністративне правопорушення та яка підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, свідчать про обізнаність про розгляд справи та невжиття заходів для явки до суду, що може свідчити про усталену практику щодо штучного, свідомого затягування часу розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003.
Суд звертає увагу, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний Веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід зазначити, що ОСОБА_2 не звертався до суду з заявою про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення - 02.04.2025, щодо наміру ОСОБА_2 особисто надати пояснення або докази стосовно обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом вжито всіх заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій ОСОБА_2 та права ефективно будувати свій захист задля справедливого та прозорого розгляду питання щодо наявності підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення справедливого судового рішення.
ОСОБА_2 скористався наданими йому правами на власний розсуд.
Оскільки відсутня така вищевказана заява ОСОБА_2 , яка містить відомості про обставини, які не унеможливлюють судовий розгляд, ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання, тому, за вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, не бажає з'являтись у судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП його участь при розгляді справи не є обов'язковою, вважаю за можливе на підставі ч.1 ст. 268 КУпАП розглядати справу у відсутність ОСОБА_2 .
Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав факти та обставини, які були викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та на схемі ДТП та є ідентичними з поясненнями, які містяться в матеріалах справи.
Обставини справи підтверджуються наступники доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 серії ЕПР1 №243998 від 11.02.2025 року,що оформлений згідно з вимогами КУпАП.
- схемою місця ДТП від 11.02.2025 року;
- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_1 який пояснив, що 11.02.2025 року, рухаючись по вул. Моторна в направку вул. Гуртова, хотів припарку вати свій транспортний засіб ВАЗ 21074 державний номерний знак НОМЕР_2 на узбіччі біля вул. Арсинальна, зменшивши швидкість та почавши гальмувати, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом SKODA OCTAVIA державний номерний знак НОМЕР_1 , який їхав позаду нього, не дотримався безпечної дистанції та в результаті чого зіткнувся з його автомобілем;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що 11.02.2025 року він став свідком ДТП, в якому, водій SKODA OCTAVIA синього кольору з державним номерним знаком НОМЕР_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, почав уникати відповідальності за скоєне та намагався покинути місце ДТП. Він доклав зусиль та зробив все можливе, щоб водій авто SKODA OCTAVIA залишився на місці до приїзду патрульної поліції.
Відповідно до п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до п.2.3.б) ПДР України, водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Також, згідно з п.2.3.д) ПДР України, водій зобов'язаний: не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
За таких обставин дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_2 , письмовими поясненнями надані потерпілим, свідком, наявність в матеріалах справи обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність в матеріалах справи відомостей про те, що він у минулому притягався до адміністративної відповідальності, в тому числі і за аналогічні правопорушення, беручи до уваги, що середніх або тяжких наслідків для інших фізичних чи юридичних осіб не настало, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Водночас, суд зауважує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено, що ОСОБА_2 є дійсно військовослужбовцем, але суду не були надані відомості, що вказане правопорушення ОСОБА_2 вчинено під час перебування на військовій службі, тому, на підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_2 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.Л.Воробйов
02.04.2025