ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.04.2025Справа № 910/805/25
за позовом ОСОБА_1
до Фонду державного майна України
про визнання незаконними та скасування наказів
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Секретар с/з: Катерина СОЛОНЮК.
Представники сторін: не з'явились.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про визнання незаконними та скасування наказів Фонду державного майна України № 3006 від 27.12.2004 р. «Про участь Фонду державного майна України в Закритому акціонерному товаристві «Одеська кіностудія» та № 3020 від 22.11.2005 р. «Щодо участі Фонду державного майна України у Закритому акціонерному товаристві «Одеська кіностудія».
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що накази Фонду державного майна України № 3006 від 27.12.2004 р. та № 3020 від 22.11.2005 р. є незаконними та такими, що порушують права ОСОБА_1 як члена трудового колективу Державного підприємства «Одеська кіностудія художніх фільмів».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/805/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.04.2025 р.
20.03.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Фонду державного майна України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечив позовні вимоги та просив суд застосувати строки позовної давності щодо заявлених позивачем вимог.
01.04.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Фонду державного майна України надійшло клопотання про розгляду справи № 910/805/25 за відсутності представника відповідача.
01.04.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» надійшло клопотання про залучення останнього до участі у справі № 910/805/25 у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. В обґрунтування клопотання заявник зазначає, що оскільки позовними вимогами у справі № 910/805/25 є та скасування наказів Фонду державного майна України № 3006 від 27.12.2004 р. «Про участь Фонду державного майна України в Закритому акціонерному товаристві «Одеська кіностудія» та № 3020 від 22.11.2005 р. «Щодо участі Фонду державного майна України у Закритому акціонерному товаристві «Одеська кіностудія», то рішення у даній справі матиме істотне значення для існування та здійснення господарської діяльності в майбутньому для Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія».
У підготовче засідання, призначене на 01.04.2025 р., представники сторін не з'явились, зокрема, позивач (представник позивача) причини неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду був повідомлений в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 зазначив, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 4 якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Поряд з цим, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 р. було отримано позивачем 19.03.2025 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0610237902001.
Отже, про підготовче засідання, призначене на 01.04.2025 р., позивач був повідомлений належно.
Слід зазначити, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 р. у справі № 910/16978/19.
Судом встановлено, що станом на 01.04.2025 р. заяви про розгляд справи за відсутності позивача (його представника) чи відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини від 16.02.2017 р. у справі "Каракуця проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 р. у справі "Ciricosta and Viola v. Italy" зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 р. у справі № 916/160/20, від 05.07.2022 р. у справі № 914/1804/18 тощо).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України" зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у підготовче чи судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у даній справі обов'язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
Отже, беручи до уваги наведене, оскільки позивач, якого належним чином було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, у підготовче засідання 01.04.2025 р. не з'явився, не повідомив при цьому про причини відсутності та не надав клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про скасування наказів Фонду державного майна України № 3006 від 27.12.2004 р. «Про участь Фонду державного майна України в Закритому акціонерному товаристві «Одеська кіностудія» та № 3020 від 22.11.2005 р. «Щодо участі Фонду державного майна України у Закритому акціонерному товаристві «Одеська кіностудія», підлягає залишенню без розгляду.
Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо клопотання Приватного акціонерного товариства «Одеська кіностудія» про залучення останнього до участі у справі № 910/805/25 у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, суд зазначає, що оскільки позов у даній справі залишено без розгляду, то у суду відсутні підстави для розгляду даного клопотання.
Керуючись ст.ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_1 до Фонду державного майна України про визнання незаконними та скасування наказів у справі № 910/805/25 - залишити без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції у встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України строки.
Суддя Людмила ШКУРДОВА
Повна ухвала складена та підписана 02.04.2025 р.