номер провадження справи 5/180/24
19.03.2025 Справа № 908/2601/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" (електронна пошта: law@omega.page; вул. Промислова, буд. 1, смт. Васищеве, Харківська область, 62492; код ЄДРПОУ 33010822)
До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Трансервіс-1" (електронна адреса: невідома; вул. Новобудов, буд. 3, кімн. 801, м. Запоріжжя, 69076; код ЄДРПОУ 41579584)
До відповідача-2: ОСОБА_1 (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про солідарне стягнення 308 920,06 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Лончак Т.І. (в режимі відеконференції) - ордер серії АР № 1206582 від 11.11.2024, договір № 110 від 02.01.2024;
Від відповідача-1: не з'явився;
Від відповідача-2: Ковалишкін В.В. (в залі суду) - ордер серії АР № 1204418 від 31.10.2024, свідоцтво ЗП 002823 від 20.07.2021;
26.09.2024 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Транссервціс-1" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 308 920,06 грн.
26.09.2024 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/2601/24 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.09.2024 вказану позовну заяву на підставі п.п. 2,9 ч. 3 ст. 162 та п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та іншим сторонам відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача-1, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи та докази направлення на адреси відповідачів - 1 та 2 копії позовної заяви від 26.09.2024 з доданими до неї документами, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.
З урахуванням вимог викладених у вищевказаній ухвалі суду, 07.10.2024 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 10.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2601/24 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато з 07.11.2024, витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області - Бахматської Тетяни Михайлівни відповідну інформацію, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
28.10.2024 на виконання вищевказаної ухвали від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області - Бахматської Т.М. до суду надійшов інформаційний лист № 1302/01-16 від 23.10.2024.
Ухвалою суду від 04.12.2024 розгляд справи № 908/2601/24 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Відкрито провадження у справі № 908/2601/24 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.01.2025 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 18.12.2024 (суддя Дроздова С.С.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" про забезпечення проведення судових засідань в режимі відеоконференції та вирішено судові засідання проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою від 10.01.2025 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 03.02.2025 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд" та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
Ухвалою суду від 03.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 20.02.2025 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд". Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою від 20.02.2025 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 19.03.2025 об 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 19.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 19.03.2025 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.
Представник відповідача - 1 у судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення на поштову адресу ухвал суду по цій справі. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача - 1 або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Трансервіс-1" не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.
Згідно інформації з офіційного веб-сайту «Опендатабот»: https://opendatabot.ua/, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Трансервіс-1" (код ЄДРПОУ 41579584) є вул. Новобудов, буд. 3, кімн. 801, м. Запоріжжя, 69076.
З метою повідомлення відповідача -1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвал суду від 04.12.2024 про розгляд справи за правилами загального провадження, від 10.01.2025, від 03.02.2025, від 20.02.2025, були направлені судом на поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Трансервіс-1", проте повернулись до суду з зазначенням АТ «Укрпошта» причини повернення - за закінченням терміну зберігання.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №908/2601/24 в суді.
Станом на 19.03.2025 відповідач запропонований ухвалами суду письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, на адресу суду не надіслав, а також й доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги зазначивши, що на виконання Договору поставки №023242-18 від 17.04.2018 ТОВ «ТПК «ОМЕГА- АВТОПОСТАВКА» відвантажило на користь ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» товар, що підтверджується 77 видатковими накладними. Проте Відповідач - 1 у встановлений строк грошовий розрахунок за поставлений товар не здійснив, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 308 920,06 грн. Крім того, між Позивачем та ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» (далі - Боржник-1) та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки №000177-19 від 04.01.2019, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язувалась перед Позивачем солідарно відповідати за зобов'язаннями Відповідача -1. 02.05.2023 Позивачем було направлено ОСОБА_2 вимогу про сплату заборгованості. Однак, Відповідачів - 1, 2 суму заборгованості в розмірі 308 920,06 грн. з ПДВ не сплатили. Крім того, 18.12.2023 ТОВ «ОМЕГА» стало відомо, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно витягу з ЄДР ОСОБА_1 проживав за однієї адресою з ОСОБА_2 . Так, згідно із ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦКУ, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. 19.01.2024 року ТОВ «ОМЕГА» направило свої кредиторські вимоги до ОСОБА_1 . Однак, відповіді Позивач не отримав та ОСОБА_1 грошові кошти не сплатив. На підставі ст.ст. 525, 530, 553-555, 612, 712, 1268, 1270, 1281 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути солідарно з ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» та ОСОБА_1 заборгованість за договором поставки №023242-18 від 17.04.2018 в сумі 308 920,06 грн.
Представник відповідача - 2 заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 05.11.2024 пояснивши, що не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки вважає, що договір поруки від 04.01.2019, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» на забезпечення зобов'язань ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1», є припиненим у зв'язку зі смертю поручителя. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Представник позивача підтримав доводи, викладені у письмовій відповіді на відзив від 06.11.2024, в якій зазначено, що договір поруки має строк дії та діє відповідно до п.3.2. Договору поруки, порука припиняється з виконанням всіх зобов'язань Покупця по договору поставки. Покупець не виконав свої зобов'язання з оплати Товару. У пунктах 1.1-1.5. Договору поруки містять чіткі формулювання щодо обов'язків Поручителя та основних моментів договору, а саме: посилання на договір поставки, умови оплати та термін оплати, штрафні санкції за невиконання обов'язків Покупця. Додаток 1 до позовної заяви містить послідовний та вичерпний перелік видаткових накладних, які не були оплачені Покупцем та строк оплати яких чітко визначений у кожній видатковій накладній. Наявні доводи та аргументи представника Відповідача у розрізі припинення договору поруки протягом одного року з моменту укладення договору поруки є безпідставними та помилковими. З огляду на викладене просить суд позов задовольнити.
Також позивачем надано до матеріалів справи письмові пояснення від 21.02.2025 за вих. №1225 щодо обставин підписання видаткових накладних в електронній формі за допомогою електронного цифрового підпису. Крім того зазначено, що як вбачається з договору поставки товару №023242-18 він був укладений у 2018 році і ТОВ «ОМЕГА» з 2018 по січень 2022 року тісно співпрацювало з ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1». Це підприємство є одним з підприємств групи компаній Трансервіс. Юридично, підприємства цієї групи компаній мають різні назви та різних засновників, але це саме група компаній, яка очолюється саме ОСОБА_1 . Він є керівником та засновником ТОВ "ТРАНСЕРВІС-1" (код ЄДРПОУ 38919810), яке має не тільки максимально схожу назву, але й розташоване зовсім поряд 69076, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Новобудов, будинок 3, кім. 403 (Відповідач - 2 знаходиться за цією ж адресою тільки кімната 801), а також мають однаковий основний вид діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. Тобто твердження представника Відповідача-2 висловлене у судовому засіданні 20.02.2025 року, про те що ОСОБА_1 взагалі не знав про укладення його матір'ю тристороннього договору поруки між Позивачем, ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» та нею - не є вірогідним. Оскільки йому точно відомо чому саме було укладено цей договір поруки з його матір'ю, як власницею ліквідних активів-великої кількості автотранспорту, який використовувався і використовується обома підприємствами групи компаній Трансервіс і Відповідачем-1 і підприємством, керівником якого є Відповідач-2. При укладенні договору поруки ОСОБА_2 була ознайомлена з текстом договору постачання 023242-18 від 17.04.2018, зокрема з п. 4.1. Договору, що орієнтовна сума договору складає 300 000,00 грн. Сума позову становить 308 000,00 грн. та не дуже відрізняється від суми договору. Також Договір поруки №000177-19 був укладений 04.01.2019 і вона була обізнана з п. 10.3 Договору поставки щодо строків його дії та можливості пролонгації, а отже твердження представника Відповідача-2 про незаконність укладеного договору поруки не відповідає фактичним обставинам справи.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників позивача та відповідача - 2, суд
З матеріалів справи вбачається, що 17.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТП Трансервіс-1" (далі - Покупець) укладено договір поставки товару №023242-18 відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товари (запчастини та/або шини до транспортних засобів) в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно з заявками Покупця, що узгоджуються сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, програм «Web система «Програма підбору і замовлення авто компонентів «OSP (Omega Selection Program)» чи в усній формі, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити його на умовах даного договору. За достовірність всіх даних, що заявляються для доставки товару, відповідальність несе виключно Покупець. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній, виданій Постачальником, яка після її підписання сторонами має юридичну силу Специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.
Згідно п. 4.4. Договору, оплата здійснюється на умовах 100% відстрочення платежу в строк, зазначений у видатковій накладній, згідно з якою був поставлений товар (надана послуга). Якщо у видатковій накладній не вказано строк оплати, то Товар має бути сплачений Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статті 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1. ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На виконання умов Договору поставки №023242-18 від 17.04.2018 ТОВ «ТПК «ОМЕГА- АВТОПОСТАВКА» відвантажило на користь ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» товар на загальну суму 308 920,06 грн. з ПДВ, що підтверджується 77 видатковими накладними за переліком у Додатку 1 до позовної заяви.
Суд зазначає, що у Додатку №1 до позовної заяви містить перелік видаткових накладних та вказаний у них строк для оплати.
Також до позову додано копії 77 видаткових накладних та за заявою позивача до матеріалів справи долучено лазерний диск CD-R із записаними електронними доказами, а саме копіями Видаткових накладних за якими здійснювалася поставка та Протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з сайту https://czo.gov.ua/verify.
Суд дослідивши у судовому засіданні 19.03.2025 наданих позивачем CD-R із записаними електронними доказами встановив, що Видаткові накладні, які перелічені у Додатку №1 до позову, були підписані обома сторонами за допомогою електронного цифрового підпису, що підтверджується відповідними Протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Крім того, позивачем до матеріалів справи надано у паперовій формі роздруковані Протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису на підтвердження підписання обома сторонами зазначених Видаткових накладних.
У статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» зазначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно абз 1 - 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Отже, в електронному вигляді додаються оригінальні примірники підписаних обома Сторонами видаткових накладних, які не є копіями.
Таким чином, підписання Відповідачем - 1 видаткових накладних підтверджує його згоду з усіма даними, що в них містяться, зокрема щодо найменування, кількості, строку оплати товару та суми.
Видаткові накладні підписані з обох сторін без жодних зауважень.
Однак, в порушення строку визначеного у п. 4.4. Договору поставки, Відповідач - 1 за поставлений Позивачем товар кошти не сплатив.
Доказів зворотного відповідачем -1 суду не надано.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Відповідач - 1 свої зобов'язання з оплати за отриманий товар не виконав, у зв'язку з чим у ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» існує заборгованість перед ТОВ «ТПК «ОМЕГА- АВТОПОСТАВКА» в сумі 308 920,06 грн.
Також 04.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" (далі - Постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТП Трансервіс-1" (далі - Покупець) та ОСОБА_2 (далі - Поручитель) укладено Договір поруки №000177-19, відповідно до п.1.1. якого ОСОБА_2 зобов'язується перед Позивачем відповідати за виконання Покупцем усіх його зобов'язань перед Позивачем в повному обсязі, що виникли з Договору поставки №023242-18 від 17.04.2018 (далі - Договір поставки), як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Згідно п. 1.3. ОСОБА_2 відповідає перед Постачальником у тому ж обсязі, що і Покупець, у тому числі: за повернення основної суми боргу, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених в вищеназваному Договорі поставки.
У п.2.2. Договору поруки визначено, що у випадку невиконання Покупцем своїх зобов'язань по Договору поставки, Постачальник має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя. Поручитель зобов'язаний сплатити Постачальнику несплачену Покупцем суму в строк 3 (три) банківських днів з моменту пред'явлення Постачальником вимоги.
Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання на користь Постачальника в термін, визначений п.2.2. Договору поруки шляхом перерахування суми заборгованості Покупця (простроченої заборгованості, штрафні санкції та інш.) на рахунок/рахунки, вказані Постачальником. (п. 2.3. Договору поруки).
02.05.2023 ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» направило на поштову адресу ОСОБА_2 вимогу про сплату заборгованості в сумі 308 920,06 грн., яка виникла за договором поставки №023242-18 від 17.04.2018, що підтверджується Описом вкладення до цінного листа від 02.05.2023, чеком від 02.05.2023 та поштової накладною №6240301874130 від 02.05.2023.
Вказану вимогу 05.05.2023 отримано сином ОСОБА_2 - ОСОБА_1 (Відповідач - 2) про що свідчить підпис у рекомендованому поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення за №6240301874130 від 02.05.2023.
Однак, Відповідач - 2 суму основного боргу в розмірі 308 920,06 грн. на користь Позивача не сплатив.
У зв'язку з вищевикладеним ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» звернулось до Хортицького районного суду м. Запоріжжя суду для захисту своїх законних прав та інтересів.
18.12.2023 суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Кучерук І.Г., розглянувши матеріали цивільної справи № 337/3829/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» до ТОВ «ТП Трансервіс-1», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, прийняв ухвалу про відмову у відкритті провадження у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 , про що стало відомо з відповіді Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У зазначеній ухвалі судом було встановлено, що «Згідно відповіді начальника Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 13.12.2023 року, стало відомо, що Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зареєстровано актовий запис про смерть №638 від 23.06.2021 року відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .»
Отже, 18.12.2023 ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» стало відомо, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування подання цього позову до ОСОБА_1 - Відповідача - 2, Позивач посилається на наступне.
У ч. 3 ст. 1281 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Згідно із ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1. ст. 1281 Цивільного кодексу України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
Згідно Витягу з ЄДР ОСОБА_1 проживав за однієї адресою з ОСОБА_2 .
19.01.2024 року ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» направило свої кредиторські вимоги до ОСОБА_1 .
Крім того, за наявної у Позивача інформацією, спадкова справа відкрита Приватним нотаріусом, Бахматською Тетяною Михайлівною Адреса: АДРЕСА_2 , та 19.01.2024 Позивач направив Претензію Кредитора також і до Приватного нотаріуса.
Однак, жодної відповіді ні від ОСОБА_1 ні від Приватного нотаріуса Бахматської Тетяни Михайлівні до Позивача не надходило.
ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» повторно звернулось за захистом своїх прав та законних інтересів до Хортицького районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2024, розглянувши матеріали заяви ТОВ «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка» до ТОВ «ТП Трансервіс-1», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки, на підставі ч. 5 статті 186 ЦПК України відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки вказана позовна заява ТОВ «ОМЕГА» має розглядатися за правилами господарського судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 у справі 908/2601/24, 28.10.2024 до суду від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області - Бахматської Тетяни Михайлівни надійшов лист від 23.10.2024 за вих. №1302/01-16 щодо надання відомостей про прийняття спадщини. У вказаному листі мітиться інформація про склад спадкового майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 , яке отримав її син - ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що до складу спадкового майна увійшли транспорті засоби перелік яких викладених на 4 аркушах відповіді. Інформація про те, що ОСОБА_1 успадкував борги за договором поставки №023242-18 від 17.04.2018, в забезпечення якого було укладено договір поруки №000177/19 від 04.01.2019 з ОСОБА_2 відсутні.
На виконання ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" направило суду заяву № 0120/1 від 20.01.2025 (вх. № 1487/08-08/25 від 21.01.2025) про надання для огляду оригінали договору поставки товару № 023242-18 від 17.04.2018 та договору поруки № 0001777-19 від 04.01.2019.
У судовому засіданні 03.02.2025 судом були досліджені оригінали вказаних договорів та встановлено, що договір поставки товару № 023242-18 від 17.04.2018 підписаний уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств; договір поруки № 0001777-19 від 04.01.2019 підписаний уповноваженими особами та скріплені печатками підприємств, а також містить особистий підпис ОСОБА_2 , проти чого сторони не заперечили.
Як встановлено судом, договір поруки 04.01.2019 року укладений між Позивачем, Відповідачем - 1 та Поручителем - ОСОБА_2 .
Згідно п. 1.2. договору поруки, поручителю добре відомо усі умови вищеназваного договору поставки, укладеного між Постачальником і Покупцем, в тому числі:
- Сума договору - загальна сума всіх видаткових накладних по вказаному договору;
- Термін оплати товару - 14 календарних днів з моменту поставки товару, якщо тільки не буде застосовано інший термін оплати товару, відповідно до договору поставки.
Однак, у цьому договорі не передбачено чітких строків його дії, а також не визначено конкретного строку виконання основного зобов'язання та суми зобов'язання, за виконання якого поручається ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання основного зобов'язання не встановлений, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явив вимоги до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки.
Отже, оскільки жодних вимог у період з 04.01.2019 по 04.01.2020 до поручителя у визначений законодавством строк Позивачем не пред'явлено, то договір поруки припинив свою дію через сплив одного року з моменту його укладення, тобто 04.01.2020 року.
Крім того, мати Відповідача - 2, ОСОБА_2 , яка є поручителем за виконання основного зобов'язання, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть № 638, зареєстрованим у Дніпровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Як вбачається з видаткових накладних, що додані до позовної заяви, поставка товару за основним зобов'язанням здійснювалася у період з листопада - грудень 2021, січень - лютий 2022, жовтень 2022, та вказані видаткові накладні підписані електронними цифровими підписами сторін у вказані періоди.
Отже, з Видаткових накладних вбачається, що строки виконання зобов'язання щодо їх оплати визначені у кожній Видатковій накладній окремо, та починаються з 20.12.2021 (ВН №ХВ-3787166 від 20.11.2021) і закінчується 24.10.2022 (ВН №ХВ1830803 від 24.10.2022, тобто вказані зобов'язання ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» виникли вже після смерті ОСОБА_2 .
Таким чином, Поручитель - ОСОБА_2 не могла особисто поручитися за виконання основного зобов'язання, у зв'язку з її смертю - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку.
Частиною першою статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно з частиною першою статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника (частина третя статті 559 ЦК України).
Частиною четвертою статті 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 608 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Суд зазначає, що порука є особистим зобов'язанням, нерозривно пов'язаним з особою поручителя, а тому на момент виконання договору поставки та підписання Видаткових накладних у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 зобов'язання за договором поруки є припиненими.
Отже, у випадку смерті поручителя, зобов'язання за договором поруки припиняється, і спадкоємці не несуть відповідальності за борги, забезпечені порукою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Однак, враховуючи, що ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» не надано суду належних та допустимих доказів погашення заборгованість перед ТОВ «ТПК «ОМЕГА- АВТОПОСТАВКА» в сумі 308 920,06 грн. за отриманий товар на підставі договору поставки №023242-18 від 17.04.2018, суд вважає, що заявлені позовні вимоги до ТОВ «ТП ТРАНСЕРВІС-1» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України оскілки спір виник з вини Відповідача - 1 витрати по сплаті судового збору покладаються на нього.
Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТП Трансервіс-1" (вул. Новобудов, буд. 3, кімн. 801, м. Запоріжжя, 69076; код ЄДРПОУ 41579584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Омега-Автопоставка" (вул. Промислова, буд. 1, смт. Васищеве, Харківська область, 62492; код ЄДРПОУ 33010822; номер рахунку: НОМЕР_2 в АТ "Креді Агріколь Банк) заборгованість за договором №023242-18 від 17.04.2018 в сумі 308 920 (триста вісім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 06 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 (Відповідача - 2) відмовити.
Повне рішення складено та підписано: 31.03.2025.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.