вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду
01.04.2025м. ДніпроСправа № 904/217/25
за зустрічним позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ", Дніпропетровська область, м. Кам'янське
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК", м. Рівне
про зобов'язання вчинити певні дії
у справі
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК", м. Рівне
до Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ", Дніпропетровська область, м. Кам'янське
про стягнення заборгованості за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 29/04/24-09 від 29.04.2024 у загальному розмірі 12 043 393,48 грн.
Суддя Бєлік В.Г.
Секретар судового засідання Голігорова Т.І.
Представники:
від позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом): не з'явився;
від відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом): Чучупака Т.В., адвокат (поза межами суду).
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" (далі - позивач), у якій просить стягнути з Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" (далі - відповідач) заборгованість за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 29/04/24-09 від 29.04.2024 у загальному розмірі 12 043 393,48 грн., яка складається з наступних сум: основний борг у розмірі 11 922 158,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 97 622,06 грн, 3% річних у розмірі 23 613,37 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 22.01.2025 усунути недоліки позовної заяви , а саме надати:
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача;
- докази зарахування сплаченого судового збору у розмірі 144 520,72 грн., згідно з платіжною інструкцією № 431804 від 16.01.2025, до спеціального фонду Державного бюджету України.
28.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" надійшла заява про усунення недоліків.
29.01.2025 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" надійшла заява про долучення доказів.
Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2025 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2025 о 12:00 год.
24.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
24.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, у якій просить: 1. Поновити Акціонерному товариству “Дніпроазот» строк для подання зустрічного позову у справі № 904/217/25.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕ.ТЕК» здійснити перерахунок фактично поставлених погодинних обсягів електричної енергії та оформити Додатки до Актів передачі - прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії від 29.04.2024 № 29/04/24-09 з зазначенням показників поставлених обсягів електричної енергії з точністю до трьох знаків після коми.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ЗЕ.ТЕК» здійснити перерахунок вартості фактично поставлених обсягів електричної енергії за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії від 29.04.2024 № 29/04/24-09 та скласти оновлені Акти передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії з зазначенням належних обсягів поставленої електричної енергії, її ціни за 1 МВт*год та загальної вартості товару.
24.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів залишено без розгляду.
25.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
У призначене судове засідання 26.02.2025 представник відповідача не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2025 оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 13.03.2025 о 11:00 год.
28.02.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 задоволено заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та підготовче судове засідання, яке призначене на 13.03.2025 о 11 год. 00 хв., вирішено проводити в режимі відеоконференції за участю представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 поновлено Акціонерному товариству "ДНІПРОАЗОТ" строк для подання зустрічного позову, зустрічну позовну заяву залишити без руху та позивачеві за зустрічним позовом запропоновано протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме: надати докази сплати (доплати) судового збору у встановлених порядку та у розмірі 2 422,40 грн.
05.03.2025 до канцелярії суду, через систему "Електронний суд", від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи знімки екрану з системи MMS за період листопад-грудень 2024 року як підтвердження обізнаності Відповідача про реєстрацію обсягів в Системі управління ринком Оператора системи передачі (MMS) з точністю до 3 знаків після коми, з яких друга та третя цифра після коми є нулями, що не впливає на розрахунок обсягів поставленої електричної енергії.
06.03.2025 до канцелярії суду, через систему "Електронний суд", від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшла заява про усунення недоліків.
Позивачем за зустрічним позовом вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 виконано.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про зобов'язання вчинити певні дії до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому судовому засіданні призначеному на 13.03.2025 о 11:00 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача (відповідача за зустрічним позовом).
11.03.2025 до канцелярії суду, через систему "Електронний суд", від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача за первісним позовом.
У призначене підготовче судове засідання 13.03.2025 представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) не з'явився.
В підготовчому засіданні 13.03.2025, яке відбулось за участі представника позивача (відповідача за зустрічним позовом), судом оголошено перерву до 01.04.2025 о 11:20 год. в режимі відеоконференції за участю представника позивача (відповідача за зустрічним позовом), про що постановлено відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2025 повідомлено Акціонерне товариство "ДНІПРОАЗОТ" про те, що в підготовчому судовому засіданні 13.03.2025 оголошено перерву до 01 квітня 2025 року о 11:20 год., яке буде проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача (відповідача за зустрічним позовом).
17.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.
У призначене підготовче судове засідання 01.04.2025 представник позивача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) не з'явився.
Представником відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) в судовому засіданні, яке відбулося 01.04.2025, заявлено усне клопотання про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду в зв'язку з неявкою позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом).
Заслухавши представника відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом), дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зустрічну позовну заяву належить залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що зустрічну позовну заяву подано, через систему "Електронний суд" та ухвали суду від 10.03.2025 та від 13.03.2025 доставлені до електронного кабінету позивача за зустрічним позовом, про що свідчить сформовані у підсистемі довідки про доставку електронного листа, які наявні в матеріалах справи.
Позивач за зустрічним позовом у судове засідання 01.04.2025 і у попереднє підготовче засідання, яке відбулось 13.03.2025, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Заяви про підтримання своїх позовних вимог до відповідача за зустрічним позовом чи про розгляд справи за відсутності свого представника позивач за зустрічним позовом не надав суду.
Судом враховано, що положеннями ст. 13 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 ГПК України.
Приписами статті 181 ГПК України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок (а не право) демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
За змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Частина 1 статті 202 ГПК передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження (ч.2 ст.202 ГПК України).
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою (ч.3 ст.202 ГПК України).
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч.4 ст.202 ГПК).
Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, статті 202, 226 ГПК передбачають подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (такий правовий висновок викладений у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 та від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховного Суду від 25.11.2020 у справі №910/15226/19, від 09.11.2022 у справі №925/1376/21).
На вказаний висновок посилався суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду.
Разом з тим, встановлені обставини справи свідчать про відсутність у позивача за зустрічним позовом наміру брати участь у її розгляді.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 ГПК України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, якою обґрунтована підстава касаційного оскарження.
Таким чином, достатньою та самостійною правовою підставою для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, є безпосередньо сам факт нез'явлення позивача у судове засідання, за умови відсутності заяви останнього про розгляд справи за його відсутності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом повідомлений про час та місце слухання справи 01.04.2025 так і попереднє підготовче засідання, яке відбулось 13.03.2025, належним чином.
Також, до початку судового засідання клопотань про участь іншого представника в судовому засіданні, розгляду справи без участі представника або про відкладення розгляду справи не подавались, а тому суд прийшов до висновку про залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.
У даному випадку, як зазначено вище, позивач за зустрічним позовом був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, однак у призначене судове не забезпечив явку повноважного представника, про причини неявки суд не повідомлено, на час проведення судового засідання повітряна тривога в м. Дніпро та Дніпропетровській області, а також Рівненської області та в м. Рівне не оголошувалась.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Враховуючи викладене, з огляду на неявку представника позивача за зустрічним позовом в судове та неподання позивачем за зустрічним позовом заяви про розгляд справи за відсутності його представника, суд дійшов висновку про залишення зустрічного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Суд зазначає, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, у зв'язку з тим, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивачем за зустрічним позовом судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за зустрічною позовною заявою залишаються за позивачем за зустрічним позовом.
Керуючись ст. 185, ч. 1, 2 ст. 202, ч. 4 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ.ТЕК" про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 01.04.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано - 02.04.2025.
Суддя В.Г. Бєлік