25.03.2025 року м. Дніпро Справа № 912/1166/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Ліпинському С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
на постанову Господарського суду Кіровоградської області (суддя Кабакова В.Г.) від 23.04.2024 у справі № 912/1166/23
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність, -
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2024 у справі № 912/1166/23:
- відмовлено в задоволенні клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі;
- припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
- припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича (свідоцтво від 16.10.2020 №1972, адреса: 61001, м. Харків, вул. Юр'ївська, 14/7, оф. 2);
- визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
- введено процедуру погашення боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
- призначено керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича (свідоцтво від 16.10.2020 №1972, адреса: 61001, м. Харків, вул. Юр'ївська, 14/7, оф. 2).
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про закриття провадження у справі № 912/1166/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 - задовольнити, закрити провадження у справі № 912/1166/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що в деклараціях про майновий стан боржника, відсутня повна інформація щодо витрат боржника та членів сім'ї боржника, а також при подані декларацій, зокрема, уточнених декларацій, до суду не надано належних та допустимих доказів того, що боржником вчинені всі дії для отримання необхідної інформації: зроблено запити до членів родини, відповідних держаних реєстрів, архівів тощо.
Також, наявні в матеріалах справи декларації містять недостовірну інформацію щодо доходів та витрат боржника, оскільки спростовуються наданим боржником планом реструктуризації (в декларації зазначено про дохід у розмірі 5000,00 грн. на місяць, у плані реструктуризації - 10 000,00 грн. на місяць), не враховують віддаленість місця проживання боржника від місця здійснення ним нотаріальної діяльності та взагалі є сумнівними, з огляду на професійну діяльність боржника та наявність найманого працівника.
Крім цього, боржницею 26.07.2023 року було сплачено 40 260,00 гривень в якості авансування винагороди арбітражного керуючого, а представництво інтересів боржника при розгляді судової справи № 912/1166/23 здійснював адвокат Сичов А.Ю. на підставі договору № 12/04-23 від 12.04.2023 року, але в поданих деклараціях, джерело походження коштів на оплату послуг адвоката та авансування винагороди арбітражного керуючого, боржником не зазначено.
Відповідно до даних декларації за 2023 рік боржником отримано доходу 20 000,00 грн. та здійснено витрат на суму 20 000,00 грн. Вказані обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо достовірності декларування боржника, оскільки особа не може існувати без отримання будь-яких доходів та збережень, при цьому здійснювати витрати на оплату правової допомоги та авансування винагороди арбітражному керуючому.
Як свідчать декларації боржника, протягом 2020-2022 років здійснено витрат, в тому числі на придбання майна, без врахування витрат на побутові проблеми), на загальну суму 1 515 553,82 грн, однак, декларації боржника, взагалі, не містять інформації про будь-яке майно боржника (ні рухоме, ні нерухоме).
Укладення боржником договору оренди із власним сином з ціною орендної плати, що майже втричі перевищує ціни оренди аналогічних квартир АТ КБ «ПриватБанк» вважає недобросовісною поведінкою направленою на ухилення від погашення вимог кредиторів.
За доводами апелянта вищенаведеним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.
Вказує апелянт і про те, що у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема, таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом.
Наданий для погодження кредиторам план реструктуризації не відповідає вимогам закону, оскільки: боржником не зазначено обставини, які спричинили його неплатоспроможність, не обґрунтовано природу і причини неплатоспроможності та не надано інформацію щодо витрачання (спрямування) коштів, отриманих від кредиторів, не надано інформацію щодо витрачання (спрямування) коштів отриманих від здійснення професійної діяльності.
Суд першої інстанції не з'ясував причини незгоди усіх кредиторів з планом реструктуризації та не врахував, що незгода кредиторів із запропонованим планом реструктуризації полягає у недобросовісній поведінці боржника (не розкриття боржником повної та дійсної інформації про своє фінансово-матеріальне становище).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024р. для розгляду справи № 912/1166/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Коваль Л.А., суддів - Чередка А.Є., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.06.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2024 у справі № 912/1166/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 10.10.2024р.
На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача Коваль Л.А., та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2024 у справі № 912/1166/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.01.2025р.
В судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 28.01.2025р. по 25.03.2025р.
Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Представник боржника у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану постанову законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на подання боржником до суду декларацій про майновий стан боржника, які на час їх подання повністю відповідали Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність».
Боржник заперечує подання ним неповних та недостовірних відомостей до суду щодо свого майнового стану, розміру доходів та витрат, невідповідності плану реструктуризації вимогам закону, вказуючи про добросовісність її поведінки під час розгляду справи.
Керуючий реалізацією майна банкрута - арбітражний керуючий Рябчун Р.М. також заперечує проти задоволення апеляційної скарги апелянта, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, вказуючи про відсутність порушення вимог Кодексу України з процедур банкрутства при ухваленні оскаржуваної постанови.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та поданні відзивів на апеляційну скаргу, про час та місце судових засідань були повідомлені апеляційним судом належним чином.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом не визнавалася явка в судове засідання учасників справи обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності інших учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта, боржника та керуючого реалізацією, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2023р. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 15.08.2023 Господарський суд Кіровоградської області відкрив провадження у справі № 912/1166/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Ввів процедуру реструктуризації боргів боржника. Ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначив керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Рябчуна Р.М.
Ухвалою від 09.11.2023 Господарський суд Кіровоградської області визнав кредиторами у справі ОСОБА_2 , ГУ Державної податкової служби у Харківській області, ТОВ "Фінансова Компанія "Еліт Фінанс".
22.11.2023 кредитор АТ КБ "ПриватБанк" подав суду заяву від 17.11.2023 про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 55 364 565,69 грн.
30.11.2023 через систему "Електронний суд" арбітражний керуючий Рябчун Р.М. подав суду клопотання №227 від 30.11.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів. До клопотання, зокрема, додано план реструктуризації боргів боржника, реєстр вимог кредиторів, протокол зборів кредиторів від 30.11.2023 та заяву арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. у справі в якості керуючого реалізацією.
Ухвалою від 18.12.2023 Господарський суд Кіровоградської області визнав кредитором у справі АТ КБ "ПриватБанк". Зобов'язав керуючого реструктуризацією, арбітражного керуючого Рябчуна Р.М. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення вимог.
16.01.2024 через систему "Електронний суд" керуючий реструктуризацією, арбітражний керуючий Рябчун Р.М. подав суду доповнений звіт про результати перевірки Декларацій про майновий стан боржника.
17.01.2024 через систему "Електронний суд" боржник подав суду клопотання про долучення до справи уточнених Декларацій про майновий стан.
19.01.2024 через систему "Електронний суд" АТ КБ "ПриватБанк" подало суду клопотання про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123, ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
08.04.2024 відбулися збори кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 . Зборами кредиторів, відповідно до протоколу від 08.04.2024 (а.с. 211-212 т. 4), прийнято одноголосно наступні рішення: 1) план реструктуризації боргів боржника від 29.03.2024 не схвалено, 2) визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом та перейти до процедури погашення боргів, доручити керуючому реструктуризацією звернутись до господарського суду з відповідним клопотанням, 3) схвалити звіт керуючого реструктуризацією про виконану роботу в процедурі реструктуризації боргів ОСОБА_1 від 31.03.2024, 4) схвалити звіт керуючого реструктуризацією про нарахування основної грошової винагороди від 31.03.2024, 5) схвалити звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки уточнених декларацій про майновий стан, надані ОСОБА_1 від 17.01.2024.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2024 у справі № 912/1166/23: відмовлено в задоволенні клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі; припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна банкрута арбітражного керуючого Рябчуна Романа Миколайовича.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість постанови господарського суду від 23.04.2024 у справі № 912/1166/23, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На час звернення боржника з заявою до господарського суду про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 2 Прикінцевих та Перехідних Положень Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).
Згідно з ст. 113 Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 справа № 903/806/20.
Як вбачається з матеріалів справи, в наданих боржником до суду деклараціях про майновий стан за 2020-2023 рр. відсутня повна інформація щодо витрат боржника та членів її родини та не наведено достовірної інформації про свої доходи.
Так, боржником зазначено в рядку 71-72 декларацій, що члени родини не здійснювали ніяких витрат на утримання майна та побутові потреби, а у рядку 73 "Інші грошові витрати" про те, що члени родини не надали інформації щодо інших грошових витрат.
Втім, боржником при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не надано належних та допустимих доказів того, що нею вчинені всі дії для отримання необхідної інформації: зроблено запити до членів родини, відповідних держаних реєстрів, архівів тощо. Такі дії вчинялись боржником вже після подання декларацій та лише на виконання вимог суду.
Відсутня інформація про витрати боржника та членів її родини і у поданих нею 17.01.2024 до справи уточнених деклараціях про майновий стан за 2020-2023 роки.
При цьому, вказані декларації подавалися боржником у період дії Наказу Мінюсту від 10.08.2023 № 2871/5, яким було виключено норму про те, що декларуванню підлягають витрати, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому при поданні уточнених декларацій боржником мали бути враховані відповідні зміни у формі Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Отже, боржник зобов'язана була надати всю інформацію щодо своїх витрат, зокрема, витрат на побутові потреби, однак, в порушення вимог чинного законодавства, цього зроблено не було.
Також, в декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за період з 01.01.2023 по 01.05.2023 рік (уточнена) в графі 16 «Інші види доходів/ грошові виплати» зазначено про доходи в розмірі 20 000,00 гривень. Враховуючи те, що декларація подана за період 4 місяці, розмір доходів становить 5000,00 гривень на місяць.
Після того, як АТ КБ «ПриватБанк» було подано до суду клопотання про закриття провадження у даній справі, боржницею подано оновлений план реструктуризації, відповідно до якого керуючим реструктуризацією зазначено, що «боржник є самозайнятою особою та отримує в середньому 10 000,00 гривень на місяць».
Відтак, наявні в матеріалах справи декларації містять недостовірну інформацію, оскільки спростовуються наданим боржником планом реструктуризації (в декларації зазначено про дохід у розмірі 5000,00 грн. на місяць, у плані реструктуризації - 10 000,00 грн. на місяць).
Крім цього, відповідно до наданого боржницею Розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, боржницею задекларовано «витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» у розмірі 27 105,00 грн.
Наявність найманого працівника спростовує твердження про низький рівень доходу боржника, оскільки відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» відбулось зростання мінімальної заробітної плати. З 1 січня 2024 року її розмір становить 7100,0 грн, а з 1 квітня вона зросте до 8000 грн.
Також, боржником 26.07.2023 року було сплачено 40 260,00 гривень в якості авансування винагороди арбітражного керуючого. Крім того, представництво інтересів боржника при розгляді судової справи № 912/1166/23 здійснював адвокат Сичов А.Ю. на підставі договору № 12/04-23 від 12.04.2023 року.
Проте, в поданих деклараціях, джерело походження коштів на оплату послуг адвоката та авансування винагороди арбітражного керуючого, боржником не зазначено. Відповідно до даних декларації за 2023 рік боржником отримано доходу 20 000 грн. та здійснено витрат на суму 20 000 грн.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вказані обставини створюють обґрунтовані сумніви щодо достовірності декларування боржника, оскільки особа не може існувати без отримання будь-яких доходів та збережень, при цьому здійснювати витрати на оплату правової допомоги та авансування винагороди арбітражному керуючому.
Також, протягом 2020-2022 років боржником здійснено витрат, в тому числі на придбання майна, без врахування витрат на побутові проблеми, на загальну суму 1 515 553,82 грн, однак, декларації боржника, взагалі, не містять інформації про будь-яке майно боржника.
Враховуючи вищевикладене, не розкриття боржником дійсної інформації щодо свого матеріального становища, зокрема, висвітлення дійсних доходів та витрат, разом із іншими обставинами, зазначеними вище, унеможливлюють оцінку реальної спроможності боржника до погашення існуючої заборгованості та ставлять під сумнів добросовісність намірів фізичної особи до відновлення власної платоспроможності шляхом введення процедур визначених Кодексом України з процедур банкрутства.
Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, у поданому боржником разом з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проекті плану реструктуризації боргів, який не включає заборгованість перед АТ КБ «Приватбанк» у сумі 54 973 245,35грн., містяться пропозиції по списанню 99,6% боргів, а у поданому на затвердження кредиторам плані реструктуризації боргів боржника містяться пропозиції по списанню 99,9% боргів, що також свідчить про недобросовісну поведінку боржника, оскільки останній надає пропозицію щодо реструктуризації, яка завідомо не відповідає інтересам кредиторів.
До того-ж, в плані реструктуризації зазначено, що боржник отримує дохід в середньому 10 000,00 грн на місяць, в той час як в декларації за 2023 рік, зазначено про дохід у розмірі 5 000,00 грн. та взагалі не наведено витрат пов'язаних зі здійсненням нотаріальної діяльності, зокрема на: - страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; - програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; - встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами; - витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою; - витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства; - проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури; - оплату праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); - сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; - відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); - сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.
Такі витрати, зокрема, передбачені: Законом України «Про нотаріат», Наказом Мінюсту № 888/5 «Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності», Наказом Мінюсту № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», Наказом Мінюсту № 3253/5 «Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства», Наказом Мінюсту № 1422/5 «Про затвердження Порядку підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів».
При цьому боржником не надано обгрунтованих пояснень, яким чином приватний нотаріус збирається здійснювати перелічені витрати, якщо планом реструктуризації передбачено, що розмір грошових коштів, що залишається боржнику становить лише 3000,00 гривень.
Згідно з частиною сьомою статті 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, яке набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Господарський суд протягом одного року з дня закриття провадження у справі з підстав, визначених цією частиною, не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника.
Основним документом, який надає достовірну інформацію про все наявне майно боржника та членів його сім'ї, є декларація про майновий стан боржника за останні три роки перед ініціюванням відкриття провадження у справі про банкрутство.
У випадку, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї, ці обставини є підставою для прийняття судом рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи.
Верховний Суд в постанові від 16.05.2023 року по справі № 916/1885/22 зауважує, що Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов'язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства).
Конструкція частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
До того-ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Враховуючи призначення цієї норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника.
Зазначене кореспондує правовому висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеному у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, за яким, добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Близькі за змістом правові висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, від 22.09.2022 у справі № 916/2372/20.
За наведених обставин, які свідчать про зазначення боржником в деклараціях про майновий стан неповної та недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, подання невиконуваного плану реструктуризації боргів, що не спростовано боржником та керуючим реалізацією майна банкрута під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для застосування п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства і закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та про наявність підстав для визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Виходячи з вищевикладеного, оскаржувана постанова підлягає скасуванню внаслідок її ухвалення судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з невідповідністю висновків, викладених у постанові, обставинам справи, з ухваленням нового рішення про задоволення відповідного клопотання АТ КБ "ПриватБанк" та закриття провадження у справі.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2024 у справі № 912/1166/23 - задовольнити.
Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 23.04.2024 у справі № 912/1166/23 - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у справі № 912/1166/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 - закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 02.04.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя О.Г. Іванов
Суддя В.Ф. Мороз