01.04.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1223/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороз В.Ф. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2024 (суддя - Тимошевська В.В.)
у справі № 912/1223/24
за позовом Сумського обласного центру зайнятості, м. Суми, в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості, м. Конотоп
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про стягнення 18 539,57 грн,-
Сумський обласний центр зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про стягнення 18 539,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача гр. ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначеного пенсійного забезпечення, у зв'язку з чим позивачем виплачено вказаній особі виплату по безробіттю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які підлягають відшкодуванню.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2024 у справі № 912/1223/24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості 18 539,57 грн шкоди та 3 028,00 грн судового збору за подання позову.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що протиправність поведінки відповідача виявилась у протиправній відмові в призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком і такі обставини встановлені постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 480/6972/23, що призвело до того, що гр. ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначення пенсійного забезпечення, а позивачем безпідставно здійснено їй виплату допомоги по безробіттю за період з 07.07.2023 по 04.10.2023 в розмірі 18 539,57 грн за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що є додатковими витратами позивача (збитками), оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б у випадку своєчасного призначення та виплати відповідачем пенсії гр. ОСОБА_1 . Вказані обставини у сукупності свідчать про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача і понесеними позивачем збитками та правомірністю вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 18 539,57 грн, які виплачені гр. ОСОБА_1 як допомога по безробіттю.
Не погодившись з вказаним рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що гр. ОСОБА_1 зобов'язана була повідомити про наявність спору щодо її права на пенсію за вислугу років, у зв'язку з чим зайво отримані кошти в якості допомоги по безробіттю повинні бути стягнуті із гр. ОСОБА_1 . На переконання відповідача, ніякі його дії щодо пенсійного забезпечення гр. ОСОБА_1 не могли стати причиною завдання збитків позивачу, оскільки були вчиненні вже після призначення допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 . Скаржник також посилався на відсутність права Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості подавати від імені юридичної особи претензію; зазначав про відсутність обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми та про відсутність правових підстав для стягнення з нього судових витрат, оскільки бюджетні асигнування для їх сплати не виділялись.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2024 відкрито апеляційне провадження у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
21.10.2024 до апеляційного суду надійшов відзив позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2023 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Кролевецького відділу Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості про надання їй статусу зареєстрованої безробітної.
З 06.07.2023 ОСОБА_1 надано статус безробітної, оскільки вона не належала до категорії зайнятих осіб в розумінні статей 4, 43 Закону України "Про зайнятість населення". З 07.07.2023 ОСОБА_1 призначено і розпочато виплату допомоги по безробіттю, яку вона отримувала по 04.10.2023 включно.
07.02.2024 безробітна ОСОБА_1 надала до центру зайнятості довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відділу обслуговування громадян № 5 (сервісного центру) № 204/02.7-14 від 07.02.2024 про те, що на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 480/6972/23, яка набрала законної сили 22.01.2024, з 19.05.2023 їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в зв'язку з чим подала заяву від 07.02.2024 про припинення реєстрації як безробітної.
За даною обставиною проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в ході якого встановлено та підтверджено факт призначення пенсії за віком ОСОБА_1 з 19.05.2023 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024, що відображено в акті № 1 від 08.02.2024.
Отже, за доводами позивача причиною перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітної та отримання нею допомоги по безробіттю за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття стала обставина не призначення їй Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області пенсії за віком, неправомірність якої перевірялась і встановлена вищевказаним рішенням суду у справі № 480/6972/23.
Наказами Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості № НТ231005 від 05.10.2023, № НТ240207 від 07.02.2024 припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію як безробітної гр. ОСОБА_1 .
В той же час, за період перебування на обліку в статусі безробітної гр. ОСОБА_1 з 07.07.2023 по 04.10.2023 нараховано та виплачено допомогу по безробіттю на загальну суму 18 539,57 грн, що підтверджується довідкою-розрахунком № 04.3/209 від 09.02.2024.
З огляду на це, Сумським обласним центром зайнятості 09.02.2024 видано наказ № 61 "Про повернення коштів", відповідно до якого позивачем направлялась відповідачу претензія № 01-04/125-11.4/24 від 13.02.2024 про повернення коштів у сумі 18 539,57 грн, яка підписана директором Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості.
Листом № 1100/0901-8/16834 від 15.03.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило про відсутність правових підстав для сплати вказаної суми коштів.
Враховуючи наведене, позивач стверджував, що внаслідок протиправної відмови у призначенні пенсії гр. ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області завдано шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у розмірі отриманої гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю за період з 07.07.2023 по 04.10.2023 в розмірі 18 539,57 грн, які в добровільному порядку не були повернуті, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що протиправність поведінки відповідача виявилась у протиправній відмові в призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком і такі обставини встановлені постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 480/6972/23, що призвело до того, що гр. ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначення пенсійного забезпечення, а позивачем безпідставно здійснено їй виплату допомоги по безробіттю за період з 07.07.2023 по 04.10.2023 в розмірі 18 539,57 грн за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що є додатковими витратами позивача (збитками), оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б у випадку своєчасного призначення та виплати відповідачем пенсії гр. ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з такими висновками враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Правовідносини, які виникають у сфері зайнятості населення врегульовано відповідним законодавством України у сфері загальнообов'язкового, державного страхування, зокрема, правові, фінансові та організаційні засади визначаються Законом України "Про зайнятість населення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та іншими актами законодавства.
Пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Згідно з частиною 2 статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині 1 цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).
Пунктом 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У відповідності до частини 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За приписами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Отже, на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 ЦК України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи.
Суб'єктами відповідальності, відповідно до ст. 1173 ЦК України є органи державної влади або місцевого самоврядування.
За змістом пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 23.07.2014, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
В силу вимог ч. 1 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
Таким чином, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 920/31/18).
Матеріалами справи підтверджується, що гр. ОСОБА_1 звернулася із заявою до Кролевецького відділу Конотопської філії Сумського ОЦЗ про надання їй статусу зареєстрованої безробітної, у зв'язку з відмовою в призначенні пенсії за віком згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 184050007154 від 20.06.2023.
З 06.07.2023 ОСОБА_1 надано статус безробітної, а з 07.07.2023 призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю, яку вона отримувала по 04.10.2023 включно.
В подальшому, 07.02.2024 безробітна ОСОБА_1 звернулася до центру зайнятості із заявою про припинення реєстрації, як безробітної, у зв'язку з призначенням їй пенсії на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 480/6972/23, яка набрала законної сили 22.01.2024.
При розгляді справи № 480/6972/23 судом встановлено, що позивач (гр. ОСОБА_1 ) звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України 16.02.2023 із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 20.06.2023 № 184050007154 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До страхового стажу не зараховано період роботи з 28.06.1990 по 09.03.2000, оскільки у трудовій книжці відсутні записи про звільнення позивача з посади, зокрема, взагалі відсутні реквізити наказу про звільнення позивача з посади, а також позивачем не надано документи, що підтверджують перейменування організації Кролевецьке РПТ у ВАТ "Агротехсервіс".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
За наслідками перегляду вказаного рішення в апеляційному порядку, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 480/6972/23, скасовано рішення Сумського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у справі № 480/6972/23, прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 184050007154 від 20.06.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 від 13.06.2023 з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Як вже зазначено, у відповідності до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії.
Таким чином, за умови своєчасного призначення пенсії гр. ОСОБА_1 , остання належала б до категорії зайнятих осіб, що в свою чергу виключало б наявність підстав для виплати допомоги по безробіттю.
Відтак, причиною перебування її на обліку по безробіттю та отримання допомоги по безробіттю слугувало протиправне не призначення їй Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області пенсії за віком.
При цьому станом на 06.07.2023 у Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості не було підстав для відмови особі у статусі безробітного.
В свою чергу, положенням пункту 2 частини 1 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Отже, виплата допомоги по безробіттю здійснювалася позивачем не добровільно, а на виконання вимог законодавця.
Однак, така виплата відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не здійснювалася б у разі своєчасного призначення та виплати відповідачем пенсії за віком.
Наведене безумовно свідчить про наявність завданої позивачу шкоди і причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та заподіяною шкодою.
Сума завданої позивачу шкоди вимірюється сумою допомоги по безробіттю, отриманою гр. ОСОБА_1 у період з 07.07.2023 по 04.10.2023 в розмірі 18 539,57 грн за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Таким чином, підставами для стягнення шкоди з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у незаконній відмові призначити пенсію гр. ОСОБА_1 ; наявність шкоди у розмірі витрат Фонду на виплату допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 за період з 07.07.2023 по 04.10.2023 в розмірі 18 539,57 грн; причинно-наслідковий зв'язок, який полягає у тому, що в силу приписів статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статуси пенсіонера та безробітного є взаємовиключними.
Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є органом виконавчої влади та, відповідно, суб'єктом відповідальності в розумінні ст. 1173 ЦК України.
Протиправність поведінки відповідача, яка виявилась у протиправній відмові в призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком, встановлена постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 480/6972/23, яка у встановленому порядку набрала законної сили та в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягає повторному доведенню.
Така протиправна поведінка відповідача призвела до того, що гр. ОСОБА_1 своєчасно не отримала призначення пенсійного забезпечення, гарантованого їй законодавством, а центр зайнятості безпідставно здійснив їй виплату допомоги по безробіттю за період з 07.07.2023 по 04.10.2023 в розмірі 18 539,57 грн за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що є додатковими витратами позивача (збитками), оскільки така виплата допомоги по безробіттю не здійснювалася б позивачем у випадку своєчасного призначення та виплати відповідачем пенсії гр. ОСОБА_1 .
Вказані обставини свідчать про наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача і понесеними позивачем збитками та правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 18 539,57 грн, які виплачені гр. ОСОБА_1 як допомога по безробіттю.
Така правова позиція щодо застосування приписів статей 1166 та 1173 ЦК України та статті 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у подібних правовідносинах, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі 915/282/17, від 10.04.2018 у справі № 927/455/17, від 20.04.2018 у справі № 906/579/17, від 02.05.2018 у справі № 923/575/17, від 03.05.2018 у справі № 916/1601/17, від 15.05.2018 у справі № 920/471/17.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".
За змістом частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється, зокрема, у разі досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
З викладеного вбачається, що відповідальність застрахованої особи настає лише у випадку несвоєчасного подання нею інформації про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг або умисного невиконання особою своїх обов'язків та зловживання ними, щодо неповідомлення про існування таких обставин.
При цьому на момент звернення гр. ОСОБА_1 06.07.2023 із заявою про надання статуту безробітного, вона не отримувала пенсію на пільгових умовах, тому підстави у Сумського обласного центру зайнятості в особі Конотопської філії Сумського обласного центру зайнятості для відмови у наданні відповідного статусу були відсутні та спростовують твердження апелянта про неправомірність дій з боку гр. ОСОБА_1 щодо приховування обставин, які могли вплинути на виплату допомоги по безробіттю.
Крім того гр. ОСОБА_1 на виконання п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про зайнятість населення" проінформовано про обставини, які є підставою для припинення реєстрації, визначені частиною 1 статті 45 цього Закону у встановлений строк з моменту отримання довідки № 204/02.7-14 від 07.02.2024 про призначення пенсії.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про доведеність позивачем наявності всіх елементів правопорушення в діях відповідача, необхідних для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення шкоди згідно з ст. 1173 ЦК України.
З огляду на те, що рішення про відмову в призначенні пенсії гр. ОСОБА_1 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, сума виплаченого забезпечення за період перебування гр. ОСОБА_1 на обліку як безробітної у період з 07.07.2023 по 04.10.2023 в розмірі визначеному, як в наказі "Про повернення коштів" № 61 від 09.02.2024, так і у довідці-розрахунку коштів № 04.3/209 від 09.02.2024, - 18 539,57 грн, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Судовий збір сплачений позивачем судом першої інстанції правомірно покладено на відповідача, згідно положень статті 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено обґрунтованості апеляційної скарги, а отже апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду і підстав для його скасування або зміни не має.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275-279 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2024 у справі № 912/1223/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2024 у справі № 912/1223/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя Т.А.Верхогляд