02 квітня 2025 року м. Харків Справа №922/2140/24
Східний апеляційний господарський суд у складі судді Хачатрян В.С.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Біком» про відвід судді Слободіну М.М. (вх.№3972) в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато» (вх.№392Х/1) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області у складі колегії суддів Аріт К.В., Жельне С.Ч., Рильова В.В. 31.01.2025 року (повний текст складений 10.02.2025 року) у справі №922/2140/24,
за позовом Керівника Салтівської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато», м.Київ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Біком», м. Київ
про визнання недійсним договору,-
Керівник Салтівської окружної прокуратури міста Харкова (далі - прокурор), в інтересах держави в особі Харківської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато» (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Біком» (відповідач-2), в якому просив суд визнати недійсним іпотечний договір від 06.05.2023 року, укладений між ТОВ «Веріфікато» та ТОВ «Біком» про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,7461 га, розташованої за адресою: м.Харків, пров. Банний, Червонозаводський район, кадастровий номер 6310138800:01:007:0002, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за №226 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67490636 від 06.05.2023 року; запис про обтяження: 40177842 (спеціальний розділ).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 року позов задоволено повністю.
Визнано недійсним іпотечний договір від 06.05.2023 року, укладений між ТОВ «Веріфікато» (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,56, літ.А; код ЄДРПОУ 37457919) та ТОВ «Біком» (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,56, літ.А; код ЄДРПОУ 19123231) про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,7461 га, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Банний, Червонозаводський район, кадастровий номер 6310138800:01:007:0002, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за №226 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67490636 від 06.05.2023 року; запис про обтяження: 50177842 (спеціальний розділ).
Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато» (адреса: 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,56, літ.А; код ЄДРПОУ 37457919) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61050, м.Харків, вул.Б.хмельницького,4; код ЄДРПОУ 02910108; реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1514,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 757,00 грн за подання заяви про забезпечення позову.
Ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біком» (адреса: 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,56, літ.А; код ЄДРПОУ 19123231) на користь Харківської обласної прокуратури (адреса: 61050, м.Харків, вул.Б.хмельницького,4; код ЄДРПОУ 02910108; реєстраційний рахунок UA178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1514,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 757,00 грн за подання заяви про забезпечення позову.
21.02.2025 року в системі Електронний суд до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Веріфікато», в якій просить суд:
- скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 року у справі №922/2140/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Керівника Салтівської окружної прокуратури м. Харкова, який діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Біком» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато» про визнання недійсним іпотечного договору від 06.05.2023 року, укладеного між ТОВ «Веріфікато» та ТОВ «Біком», про передачу в іпотеку земельної ділянки площею 0,7461 га, розташованої за адресою: м. Харків, пров. Банний, Червонозаводський район, кадастровий номер 6310138800:01:007:0002, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. за №226 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67490636 від 06.05.2023 року; запис про обтяження: 50177842 (спеціальний розділ)). Апелянт повідомляє, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 75024,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2025 року справу №922/2140/24 передано на розгляд суду у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2140/24.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато» (вх.№392Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 року у справі №922/2140/24 до надходження матеріалів справи.
25.02.2025 року справа №922/2140/24 надійшла до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 року, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Веріфікато» на рішення Господарського суду Харківської області від 31.01.2025 року у справі №922/2140/24. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні 25.03.2025 року.
У зв'язку з відпусткою судді Гребенюк Н.В., яка входить до визначеного для розгляду даної справи складу суду, на підставі розпорядження керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи №922/2140/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи справу №922/2140/24 передано на розгляд суду у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В. (витяг від 24.03.2025 року 09:48:31).
У зв'язку з тим, що суддею Тихим П.В. подано заяву про відпустку від 24.03.2025 року на один календарний день 25.03.2025 року, справу №922/2140/24 передано на повторний автоматизований розподіл.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи справу №922/2140/24 передано на розгляд суду у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В. (витяг від 24.03.2025 року 12:24:14).
У судовому засіданні 25.03.2025 року, заслухавши пояснення та доводи представників сторін оголошено про перерву в судовому засіданні до 10:00 год. 06.05.2025 року.
До Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Біком» 28.03.2025 року надійшла заява (вх.№3978), в якій просить суд:
- визнати обґрунтованим та задовольнити відвід судді Східного апеляційного господарського суду Слободіна М.М. під час розгляду справи №922/2140/24;
- відвести суддю Слободіна М.М. від розгляду справи №922/2140/24.
В якості підстав для відводу заявник зазначає наступне:
- на думку заявника, суддя Слободін М.М. в судовому засіданні 25.03.2025 року не надав можливості отримати відповідь на запитання, поставлене прокурору після його виступу, щодо моменту набуття права власності на спірну земельну ділянку згідно чинного законодавства, оскільки, як стверджує заявник, прокурор зазначив, що право власності на спірну земельну ділянку перейшло з моменту ухвалення судового рішення у іншій судовій справі. Заявник стверджує, що суддя Слободін М.М. зауважив представнику сторони, що він не може ставити запитання з приводу тлумачення положень законодавства. Заявник вважає, що такі дії судді Слободіна М.М. перешкоджали дослідженню обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору;
- на думку заявника, суддя Слободін М.М. задекларував згоду з позицією прокурора у справі, а саме про те, що рішення у справі №922/1344/23 є правовстановлюючим документом, з чим не погоджувались представники відповідачів. Заявник вважає, що такими діями суддя Слободін М.М. порушив вимоги оцінки доказів, які установлені процесуальним законодавством.
Ухвалою суду від 31.03.2025 року визнано необґрунтованим заявлений ТОВ «Біком» відвід судді Слободіну М.М. від участі у розгляді справи №922/2140/24. Ухвалено передати матеріали справи №922/2140/24 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 року, справу №922/2140/24 для розгляду заяв про відвід суддів визначено для розгляду судді Хачатрян В.С.
Згідно з приписами ч.ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. При цьому, за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
На підставі викладеного, судом прийнято вищевказану заяву для вирішення питання про відвід. При цьому, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біком» (вх.№3972) про відвід судді Слободіна М.М. у справі №922/2140/24 розглядається без проведення судового засідання, не вбачаючи для таких дій підстав та необхідності.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Суд керується частиною 1 статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
У пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 року у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частина 4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За положеннями ч.3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з приписів ст. 38, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Зокрема, статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши доводи, викладені ТОВ «Біком» у заяві про відвід судді Слободіна М.М., встановлено що підставами заявник вважає ненадання представникам відповідача можливості отримати від прокурора відповіді на поставлені ними запитання в судовому засіданні 25.03.2025 року та порушення суддею порядку дослідження доказів у судовому засіданні 25.03.2025 року.
Відповідно до ч.5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Отже, процесуальним законом визначено, що саме суд керує судовим процесом. Тобто, суд у визначених процесуальним законом межах на власний розсуд, зберігаючи неупередженість, має повноваження зазначати сторонам в тому числі щодо кола питань, які необхідні для розгляду справи та стосуються суті обставин справи.
Таким чином, зауваження члена колегії суддів щодо поставлених питань та відповідей на них повністю відповідають вимогам процесуального закону.
Дослідивши протокол судового засідання від 25.03.2025 року встановлено, що представник ТОВ «Веріфікато» поставив прокурору питання: «з якого моменту особа відповідно до вимог Цивільного кодексу України та вимог чинного законодавства набуває права власності на нерухоме майно?» У той час, суддя Слободін М.М. зауважив представнику ТОВ «Веріфікато», що необхідно ставити питання, по суті обставин справи, а не загальних норм права, оскільки суд не оцінює ступінь знань сторін норм законодавства.
Запис судового засідання від 25.03.2025 року підтверджує, що сторонам було дано можливість висловити свою позицію у справі та поставити питання, які стосуються обставин справи, наявних у матеріалах справи доказів.
Також суб'єктивним та не підтвердженим є твердження ТОВ «Біком» про те, що суддя Слободін М.М. задекларував згоду з позицією прокурора у справі про те, що рішення у справі №922/1344/22 є правоустановлюючим документом щодо спірної земельної ділянки.
Так, у судовому засіданні 25.03.2025 року судом заслухано позиції сторін та прокурора щодо обставин справи та доводи, на підтвердження їх позицій. До стадії дослідження доказів та їх оцінки суд не переходив. Після заслуховування позицій та пояснень представників сторін та прокурора в судовому засіданні оголошено про перерву в судовому засіданні.
Надаючи оцінку доводам заявника, суд зазначає, що вони ґрунтуються на припущеннях і не відповідають приписам ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Заява ТОВ «Біком» про відвід судді Слободіна М.М. від розгляду справи №922/2140/24 не містить належних і допустимих посилань, у розрізі приписів ст. 35 та ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, з якими законодавець пов'язує можливість відводу судді від розгляду справи. Судом відповідних підстав також не встановлено. Будь-яких обставин, що свідчили б про упереджене ставлення чи заінтересованість судді Слободіна М.М. у результаті розгляду справи, або інших процесуальних підстав для відводу судді заявником не доведено. Проаналізувавши доводи заяви про відвід судді, слід відмітити, що вони зводяться до незгоди з веденням судового засідання. Аргументи заявника відводу мають суб'єктивний характер, оскільки жодного факту вчинення дій, які б свідчили про упередженість судді чи ставили б під сумнів його безсторонність та об'єктивність у заяві про відвід не наведено.
За таких обставин, заява ТОВ «Біком» (вх.№3279) про відвід судді Слободіна М.М. у справі №922/2140/24 є необґрунтованою та безпідставною у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Біком» (вх.№3972) про відвід судді Слободіна М.М. від участі у розгляді справи №922/2140/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 02.04.2025 року.
Суддя В.С. Хачатрян