вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" березня 2025 р. Справа№ 910/8306/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивача: Рудзей Ю.В.
від відповідача: Бондаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 (повне судове рішення складено 13.11.2024.)
у справі №910/8306/24 (суддя Бойко Р.В)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення заборгованості у розмірі 655 679,41 грн
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості у розмірі 655 679,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" вказує, що у зв'язку з неналежним виконанням Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" своїх грошових зобов'язань за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0192-09021 від 01.07.2019 з оплати наданих в період з червня 2021 року по квітень 2024 року послуг, наявні правові підстави для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 565 091,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 90 588,09 грн, нарахованих за період з 29.07.2021 по 20.06.2024.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна електропостачальна компанія" 3% річних у розмірі 355 411,86 грн, інфляційні втрати у розмірі 90 588, 09 грн та судовий збір у розмірі 5 352,00 грн. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 в справі №910/8306/24 до 30.04.2025.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що із наданих позивачем постанов НКРЕКП, якими затверджувався розмір вартості послуг та платіжних інструкцій Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" з простроченням було виконано частину своїх грошових зобов'язань з оплати наданих у період з червня 2021 року по квітень 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" послуг за договором.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що НЕК "Укренерго" віднесено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Виконання функцій, покладених на позивача, можливо лише за наявності добросовісного виконання іншими учасниками ринку своїх зобов'язань за укладеними між ними та НЕК "Укренерго" договорами, тому відповідач вважає, що вимога про стягнення інфляційних втрат та три відсотки річних є безпідставною і недоречною, з урахуванням основної мети договору №0192-09021 від 01.07.2019.
Також апелянт вказує, що згідно із положенням Закону України "Про ринок електричної енергії" джерелом покриття витрат НЕК "Укренерго" на виконання ПСО, є тариф на послуги з передачі електричної енергії. Оскільки основним джерелом фінансування витрат НЕК "Укренерго" на виконання покладених спеціальних обов'язків є надходження коштів від учасників ринку за послуги з передачі електричної енергії, оплата вартості послуги забезпечується виключно за наявності фінансової можливості для здійснення платежів. На виконання умов договорів про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, станом на дату звернення позивача до суду, відповідач поніс передбачені структурою тарифу витрати повністю. Грошові кошти, що передбачені структурою тарифу у 2022 були перераховані постачальникам універсальних послуг відповідно до вимог чинного законодавства, в той час, вказаним Законом не передбачено покриття витрат оператора системи передачі на виконання спеціальних обов'язків з інших джерел, а ніж з тарифу на послуги з передачі електричної енергії та поза розміром, ніж це встановлено у затвердженому НКРЕКП тарифі. Використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених встановленою структурою тарифу, є нецільовим використанням коштів.
Крім того, апелянт вважає, що на сьогодні заборгованість за договорами між ПАТ "НЕК "Укренерго" та ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" відсутня. Він стверджує, що через несплату позивачем отриманих послуг з передачі електричної енергії у відповідача і виникла заборгованість за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел перед ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", в той час, як заборгованість НЕК "Укренерго" перед позивачем за спірні періоди наразі відсутня.
Також апелянт наголошує що НЕК «Укренерго» не користується коштами, які мали бути сплачені на користь позивача. Відповідно до ч.1 ст. 614 ЦК України саме наявність вини є підставою для відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно, відсутність вини відповідача у затримці оплати послуг, наданих позивачем, на думку апелянта, виключає можливість застосування до нього відповідальності.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, позивач також звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 454 910,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 90 588,09 грн та судовий збір у розмірі 6 545,98 грн.
Позивач зазначає, що судом першої інстанції досліджено розрахунок заборгованості, наданий позивачем та заявлено про його необґрунтованість. Дійсно, у розрахунку було допущено механічну помилку, при цьому відповідачем не було надано контррозрахунок. Позивач не погоджується з проведеним судом розрахунком та долучив до апеляційної скарги новий розрахунок (виконаний за допомогою системи «Ліга:Закон») відповідно до якого сума заборгованості, що підлягає стягненню становить 3% річних у розмірі 454 910,34 грн та інфляційні втрати у розмірі 90 588, 09 грн.
Також позивач звертає увагу, що до заяви про відстрочення виконання рішення, відповідач не надав належних доказів, що доводять неможливість своєчасного виконання судового рішення та підтверджують наявність підстав для відстрочення його виконання. Відповідач, на підтвердження свого фінансового стану, не надав відповідні докази, а саме : звіти про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма №1-Б); дані про наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства, тощо. При цьому, на думку позивача, скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед боржником не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.
Позивач зауважує, що факт відсутності коштів на оплату 3 % річних та інфляційних втрат через не встановлення у структурі тарифу з надання послуг диспетчерського управління відповідних коштів на їх відшкодування, не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати придбаних у позивача допоміжних послуг з регулювання частоти та активної потужності, оскільки відповідні обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання, а заявником не надано доказів того, що у строк один рік з моменту постановлення рішення в даній справі відповідач отримає грошові кошти на оплату відповідних нарахувань.
Позивач також наголошує, що оплата відповідачем основної суми боргу під час розгляду даної справи не є обставиною, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом, а навпаки свідчить про платоспроможність відповідача та можливість перерахування на користь позивача грошових коштів.
Стосовно посилання відповідача на масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до вкрай тяжких наслідків, позивач зауважує, що тяжка економічна ситуація в країні спричинена військовою агресією носить загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Також позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження погіршення фінансового стану чи призупинення діяльності відповідача внаслідок збройної агресії російської федерації проти України чи нанесення ракетних ударів по об'єктам відповідача, що призвело до неможливості виконання рішення суду. При цьому, не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого негативно впливають наслідки, пов'язані з військовою агресією російської федерації. Як позивач, так і відповідач мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (згідно Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83, з наступними змінами), що засвідчує однаковий статус підприємств, роль та важливість їх діяльності в умовах воєнного стану.
Узагальнені доводи відзиву ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на апеляційну скаргу
11.12.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія» надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач зазначає, що всупереч законодавчим вимогам та договірним умовам, відповідачем не було дотримано строків оплати за надані послуги. А за приписами ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так, станом на 20.06.2024, відповідачем було допущено порушення строків оплати за послугу, надану в період: червень 2021 - квітень 2024рр. В результаті, у Товариства виникло право на нарахування та стягнення фінансових (компенсаційних) санкцій.
Позивач вказує, що відповідачем до апеляційної скарги не долучено первинних документів, які б підтверджували наявність/відсутність у нього коштів в розрізі їх призначення. Також не наведено норм законодавства, які дозволяють йому не виконувати свої договірні зобов'язання та звільняють його від сплати 3% річних та інфляційних втрат.
Крім того, позивач не погоджується з проведеним судом розрахунком заборгованості та надав свій розрахунок. Посилаючись на судову практику вважає твердження апелянта про те, що саме наявність вини є підставою для стягнення 3% річних та інфляційних втрат суперечить нормам матеріального права та судовій практиці.
Узагальнені доводи відповіді ПАТ «НЕК «Укренерго» на відзив ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на апеляційну скаргу
13.12.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, ПАТ «НЕК «Укренерго» надано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє зазначає, що через несплату позивачем отриманих послуг з передачі електричної енергії у відповідача і виникла заборгованість за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел перед позивачем. За таких обставин, у оператора системи передачі наявна заборгованість перед позивачем виключно внаслідок недостатності коштів на рахунку передачі. При цьому, відповідач вказує, що адміністратор розрахунків здійснює виплати пропорційно на недискримінаційній основі у межах залишку коштів відповідному рахунку та спрямовує їх на оплату послуг, а отримані від надання інших послуг кошти відповідач не може спрямовувати на вказані оплати. Отже, законодавство забороняє відповідачу оплачувати послуги (в даному випадку позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі.
ПАТ «НЕК «Укренерго» наголошує, що саме наявність вини є підставою для відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно, відсутність вини виключає можливість застосування відповідальності. Оскільки відповідач не користується коштами, які мали бути сплачені на користь позивача, тому вина відповідача у затримці оплати послуг, наданих позивачем, які зазначені у позовній заяві, відсутня.
Також відповідач ще раз звернув увагу, що господарська діяльність учасників ринку електричної енергії суттєво ускладнена або взагалі неможлива, наслідком чого є несвоєчасна оплата електричної енергії, наданих відповідачем послуг з її передачі тощо. Наведені обставини погіршують рівень розрахунків користувачів послуг ПАТ «НЕК «Укренерго» за отримані ними послуги і приводять до об'єктивного зниження рівня платіжної дисципліни. При цьому, на сьогодні численні пошкодження об'єктів Об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів країни-агресора вимагають додаткових витрат НЕК «Укренерго» для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу.
Узагальнені доводи відзиву ПАТ «НЕК «Укренерго» на апеляційну скаргу
13.12.2024, через відділ діловодства (канцелярії) Північного апеляційного господарського суду, відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Відповідач також виклав аналогічні доводи, які зазначив у своїй апеляційній скарзі та відповіді на відзив на апеляційну скаргу позивача, додавши, що з 01.02.2023 набрала чинності постанова НКРЕКП від 30.01.2023 №153 "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №396", якою змінено порядок оплати, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат та 3% річних не враховано. З моменту прийняття постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №396 у ПАТ "НЕК "Укренерго" був обов'язок перераховувати позивачу 19,5% вартості виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками приватного домогосподарства понад власне споживання, що виконувався відповідачем. Відтак, у позивача відсутні підстави для нарахування з квітня 2022 року інфляційних втрат та 3% річних. Також відповідач зазначає, що постановою НКРЕКП №153 змінено порядок оплати, який був передбачений у постанові №396. Так, відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови №153 з метою врегулювання питань, оператору системи передачі забезпечити повну оплату ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у 2022 році у визначені даним пунктом терміни. Крім того, відповідач стверджує, що позивач при обрахуванні кількості днів прострочення виконання зобов'язань невірно визначив день початку перебігу строку, а також безпідставно день фактичної оплати суми заборгованості включено до періоду часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. Враховуючи прострочення кредитора (позивача) перед ПАТ "НЕК "Укренерго" за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0192-02024 від 26.04.2019, прострочення боржника (ПАТ "НЕК "Укренерго") перед позивачем за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0192-09021 від 01.07.2019 не настало і підстави для застосування правових наслідків порушення зобов'язання, які передбачені ст. 625 ЦК України, відсутні.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у справі №910/8306/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8306/24.
02.12.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8306/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 та розгляд апеляційної скарги призначено на 20.01.2025.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у справі №910/8306/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у справі №910/8306/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" залишено без руху.
16.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" надійшла заява про усунення недоліків із доказами надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 та розгляд апеляційної скарги призначено спільно з розглядом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на 20.01.2025.
Протокольною ухвалою у судовому засіданні 20.01.2024 оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг у справі №910/8306/24 до 12.02.2025.
Протокольною ухвалою у судовому засіданні 12.02.2025 колегією суддів оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг у справі №910/8306/24 до 03.03.2025 та зобов'язано сторін надани до суду свої розрахунки та контррозрахунки.
Протокольною ухвалою у судовому засіданні 03.03.2025 колегією суддів оголошено перерву у розгляді апеляційних скарг у справі №910/8306/24 19.03.2025.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 19.03.2025 з'явились представники сторін. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 скасувати в частині задоволених прозовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував та просив залишити її без задоволення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, та стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 454 910,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 90 588,09 грн та судовий збір у розмірі 6 545,98 грн. Проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, просив відмовити в її задоволенні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (далі - постачальник послуг) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") (далі-замовник) укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0192-09021 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
У пункті 2.1 договору вказано, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.
Згідно з п. 3.1 договору визначено обов'язки постачальника послуги, якими, зокрема є: 1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку; 2) затверджувати вартість послуги у регулятора відповідно до глав 12 та 13 Порядку (в редакції Додаткової угоди №7 від 28.01.2021; 6) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; 7) надавати послугу.
Пунктом 3.3 договору встановлено обов'язки замовника, якими, зокрема є: 1) приймати послугу, яку надає постачальник послуг; 4) у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором; 5) повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих Послуг (що є додатком 1 до цього договору) та акти коригування до акта приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до цього договору) протягом двох днiв з дня їx отримання (в редакції додаткової угоди від 11.03.2020);.
У зв'язку із набуттям чинності постанови НКРЕКП "Про внесення змін до деяких постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 24.01.2024 №178, згідно з якою викладено в новій редакції Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною" (із змінами), сторони уклали додаткову угоду №8, в якій виклали договір разом з додатками до нього у новій редакції, умови якого поширюються на взаємовідносини сторін, які виникли з 26.01.2024.
Так, відповідно п. 1.1 договору в новій редакції для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та із придбання послуги за механізмом ринкової премії, що надається суб'єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (послуга) в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Вартість та порядок оплати послуги визначаються з урахуванням вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді (п. 2.1 договору в новій редакції).
Згідно із п. 3.1 договору у новій редакції постачальник послуг зобов'язаний, зокрема: 1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом та обсягів придбаної послуги за механізмом ринкової премії, що надається суб'єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку відповідно до Порядку; 2) затверджувати вартість послуги у регулятора відповідно до глав 4, 12, 14 та 15 Порядку; 3) надавати інформацію, необхідну для здійснення перевірки розрахунків вартості послуг та платежу для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії, проведених у розрахунковому періоді (додаток до акта приймання-передачі наданих послуг та розрахунок платежу для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії, що є додатками 1 та 6 до цього договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; 6) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; 7) надавати послугу.
У пункті 3.3 договору у новій редакції визначено обов'язки замовника, якими, зокрема є: 1) приймати послугу, яку надає постачальник послуг за процедурою, визначеною Порядком; 2) здійснювати перевірку розрахунків вартості послуги та платежу для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії; 4) у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором; 5) повертати підписані та належним чином оформлені акти приймання-передачі наданих послуг та платежу для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії (що є додатком 1 та 6 до цього Договору) та акти коригування до акта приймання-передачі наданих послуг (що є додатком 5 до цього договору) протягом п'яти днів з дня їх отримання.
Цей договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2024 (п. 8.1 договору у новій редакції).
Звертаючись до суду позивач зазначив про порушення відповідачем строків оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" у період з червня 2021 року по квітень 2024 року послуг, у зв'язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 565 091,32 грн та інфляційних втрат у розмірі 90 588,09 грн.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №910/8306/24/24 за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як слідує зі змісту договору, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 55 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач) є оператором системи передачі (надалі - ОСП).
Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов'язані з покладенням на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (частина 8 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
За приписами частини 1, 2 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належить, зокрема забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі, на строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку.
Згідно з абз. 3 частини 6 статті 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Отже, відповідно до положень статей 33, 62, 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго", який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та на Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", яке виконує функції постачальника універсальних послуг, Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема: спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 за №641 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (Порядок №641), який поширюється на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (надалі - ПУП), оператора системи передачі (надалі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (пункт 1.2 глави 1 Порядку №641).
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 Порядку №641 (в редакції, чинній у спірний період), на гарантованого покупця, ПУП та ОСП на строк, визначений законодавством, покладаються спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Пунктом 3.2 глави 3 Порядку №641, для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець або ПУП укладають з ОСП договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.
Як встановлено судом першої інтанції, між сторонами склались правовідносини, пов'язані із наданням послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, на підставі договору.
Пунктом 2.1 договору визначено, що вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку №641 у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.
Як вбачається з актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" було надано Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" наступні послуги:
- за актом №6 від 30.06.2021 за червень 2021 року на суму 14 944 284,64 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 988 856,93 грн, всього разом з ПДВ - 17 933 141,56 грн. Актом коригування від 06.08.2021 до акту №6 від 30.06.2024 скоригована вартість послуг - 14 940 954,29 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 988 190,86 грн, всього разом з ПДВ - 17 929 145,15 грн;
- за актом №7 від 31.07.2021 за липень 2021 року на суму - 16 190 551,01 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 238 110,20 грн, всього разом з ПДВ - 19 428 661,21 грн;
- за актом №8 від 31.08.2021 за серпень 2021 року на суму - 11 388 706,79 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 277 741,36 грн, всього разом з ПДВ - 13 666 448,15 грн;
- за актом №9 від 30.09.2021 за вересень 2021 року на суму - 8 429 205,62 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 685 841,12 грн, всього разом з ПДВ - 10 115 046,74 грн;
- за актом №10 від 31.10.2021 за жовтень 2021 року на суму - 6 717 807,09 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 343 561,42 грн, всього разом з ПДВ - 8 061 368,51 грн;
- за актом №11 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму - 1 963 596,05 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 392 719,21 грн, всього разом з ПДВ - 2 356 315,26 грн;
- за актом №12 від 31.12.2021 за грудень 2021 року на суму - 583 719,62 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 116 743,92 грн, всього разом з ПДВ - 700 463,54 грн;
- за актом №1 від 31.01.2022 за січень 2022 року на суму - 958 825,08 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 191 765,02 грн, всього разом з ПДВ - 1 150 590,10 грн;
- за актом №2 від 28.02.2022 за лютий 2022 року на суму - 4 731 178,88 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 946 235,78 грн, всього разом з ПДВ - 5 677 414,66 грн;
- за актом №3 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму - 9 421 425,49 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 884 285,10 грн, всього разом з ПДВ - 11 305 710,59 грн;
- за актом №4 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму - 7 522 108,02 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 504 421,60 грн, всього разом з ПДВ - 9 026 529,62 грн;
- за актом №5 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму - 13 132 198,93 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 626 439,79 грн, всього разом з ПДВ - 15 758 638,72 грн;
- за актом №6 від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму - 14 433 533,25 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 886 706,65 грн, всього разом з ПДВ - 17 320 239,90 грн;
- за актом №7 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму - 11 419 569,10 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 283 913,82 грн, всього разом з ПДВ - 13 703 482,92 грн;
- за актом №8 від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму - 8 889 464,65 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 777 892,93 грн, всього разом з ПДВ - 10 667 357,58 грн;
- за актом №9 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму - 4 183 463,02 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 836 692,60 грн, всього разом з ПДВ - 5 020 155,62 грн;
- за актом №10 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму - 5 982 148,83 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 196 429,77 грн, всього разом з ПДВ - 7 178 578,60 грн;
- за актом №11 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму - 912 288,25 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 182 457,65 грн, всього разом з ПДВ - 1 094 745,90 грн;
- за актом №12 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму - 569 856,34 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 113 971,27 грн, всього разом з ПДВ - 683 827,61 грн;
- за актом №1 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму - 745 334,18 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 149 066,84 грн, всього разом з ПДВ - 894 401,02 грн;
- за актом №2 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму - 4 440 354,89 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 888 070,98 грн, всього разом з ПДВ - 5 328 425,87 грн;
- за актом №3 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму - 6 874 333,56 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 374 866,71 грн, всього разом з ПДВ - 8 249 200,27 грн;
- за актом №4 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму - 8 976 086,36 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 795 217,27 грн, всього разом з ПДВ - 10 771 303,63 грн;
- за актом №5 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму - 18 903 182,01 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 780 636,40 грн, всього разом з ПДВ - 22 683 818,41 грн;
- за актом №6 від 30.06.2023 за червень 2023 року на суму - 16 414 679,03 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 282 935,81 грн, всього разом з ПДВ - 19 697 614,84 грн;
- за актом №7 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму - 15 098 015,28 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 019 603,06 грн, всього разом з ПДВ - 18 117 618,34 грн;
- за актом №8 від 31.08.2023 за серпень 2023 року на суму - 5 444 171,34 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 1 088 834,27 грн, всього разом з ПДВ - 6 533 005,61 грн;
- за актом №9 від 30.09.2023 за вересень 2023 року на суму - 4 803 742,14 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 960 748,43 грн, всього разом з ПДВ - 5 764 490,57 грн;
- за актом №10 від 31.10.2023 за жовтень 2023 року на суму - 2 591 745,60 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 518 349,12 грн, всього разом з ПДВ - 3 110 094,72 грн;
- за актом №11 від 30.11.2023 за листопад 2023 року на суму - 2 164 305,10 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 432 861,02 грн, всього разом з ПДВ - 2 597 166,12 грн;
- за актом №12 від 31.12.2023 за грудень 2023 року на суму - 809 637,36 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 161 927,47 грн, всього разом з ПДВ - 971 564,83 грн;
- за актом №1 від 31.01.2024 за січень 2024 року на суму - 2 012 039,45 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 402 407,69 грн, всього разом з ПДВ - 2 414 446,14 грн;
- за актом №2 від 29.02.2024 за лютий 2024 року на суму - 4 381 574,17 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 876 314,83 грн, всього разом з ПДВ - 5 257 889,00 грн;
- за актом №3 від 31.03.2024 за березень 2024 року на суму - 12 725 564,54 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 2 545 112,91 грн, всього разом з ПДВ - 15 270 677,45 грн;
- за актом №4 від 30.04.2024 за квітень 2024 року на суму - 19 219 416,34 грн без ПДВ, ПДВ 20% - 3 843 883,27 грн, всього разом з ПДВ - 23 063 299,61 грн.
Вказані акти підписані представниками та скріплені печатками сторін, з накладенням КЕП, та свідчать про надання позивачем відповідачу послуг за договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно із пунктами 13.2-13.4 Порядку № 641 (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, виробники електричної енергії за "зеленим" тарифом і кандидати у такі виробники, гарантованого покупця, постачальники електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), направляють оператору системи передачі (далі - ОСП) акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони. Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП акта приймання-передачі, підписаного з його сторони, ПУП надає Регулятору вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження (пункт 13.5. Порядку №641).
Пунктом 1 частини 4 постанови НКРЕКП "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану" від 26.04.2022 №396 передбачено, що ОСП має здійснювати оплату ПУП вартості наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга), на період дії воєнного стану в Україні, а також протягом 60 днів після його припинення чи скасування, згідно з Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, з урахуванням таких особливостей у кожному розрахунковому періоді (календарний місяць) перераховувати ПУП кошти в обсягах податкових зобов'язань відповідного ПУП у розмірі не менше 19,5% від вартості виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками приватного домогосподарства понад власне споживання (далі - сума податкових зобов'язань), яка розраховується як сума добутків обсягу купленої у споживача електричної енергії виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства та відповідного "зеленого" тарифу.
Отже, ОСП - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, є ПАТ "НЕК "Укренерго".
Згідно з пунктом 13.5 Порядку №641 сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел після проведення розрахунків обсягів урегулювання у разі надходження оновлених даних від учасників ринку. Після підписання ОСП корегованого акта ПУП надає регулятору кореговану вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження.
Крім того, частиною сьомою статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат гарантованого покупця на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною гарантований покупець надає ОСП послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Така послуга надається гарантованим покупцем протягом строку дії "зеленого" тарифу та строку дії підтримки виробників, які за результатами аукціону набули право на таку підтримку, відповідно до типового договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, форма якого затверджується регулятором.
Як вбачається із наданих позивачем постанов НКРЕКП, якими затверджувався розмір вартості послуг, та платіжних інструкцій Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" оплачувались надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" послуги у спірні періоди з простроченням.
Відповідач, посилаючись на постанову НКРЕКП від 30.01.2023 №153, стверджує, що строк оплати за надані послуги за період березень-грудень 2022 року на час подання позову не настав, колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.
Так, постановою НКРЕКП від 30.01.2023 №153 визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 26.04.2022 року №396 "Про особливості визначення обсягу та проведення розрахунків за вироблену електричну енергію генеруючими установками приватних домогосподарств під час дії в Україні воєнного стану" (зі змінами). З метою врегулювання питань, які виникають у зв'язку із пунктом 1 цієї постанови ОСП повинно забезпечити повну оплату ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у 2022 році: за березень - до 20 березня 2023 року; за квітень - до 20 квітня 2023 року; за травень - до 20 травня 2023 року; за червень - до 20 червня 2023 року; за липень - до 20 липня 2023 року; за серпень - до 20 серпня 2023 року; за вересень - до 20 вересня 2023 року; за жовтень - до 20 жовтня 2023 року; за листопад - до 20 листопада 2023 року; за грудень - до 20 грудня 2023 року.
Отже, вказана постанова НКРЕКП №153 встановлює ОСП строки для забезпечення саме повної оплати ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Зазначена постанова не змінює термінів виникнення та виконання грошових зобов'язань відповідача, що виникли відповідно до умов договору, а лише регулює строки погашення заборгованості, яка вже виникла відповідно до умов договору та встановлює ОСП строки для забезпечення повної оплати ПУП вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Тому доводи апелянта про те, що строк оплати за надані послуги за період березень-грудень 2022 року не настав були правильно відхилено судом першої інстанції.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 05.09.2024 у справі №910/14074/23 за наслідками розгляду тотожного спору про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за порушення строків оплати останнім послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих у період вересень-грудень 2022 року.
Таким чином, Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" з простроченням було виконано частину своїх грошових зобов'язань з оплати наданих у період з червня 2021 року по квітень 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" послуг за договором.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі укладеного між сторонами договору у відповідача виник обов'язок оплатити послуги надані позивачем, а у позивача - надати послуги, на умовах викладених у спірному договорі.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Суд враховує, що сторони є суб'єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.
З огляду на викладене та на відсутність доказів належної сплати відповідачем вартості послуги зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" порушено договірне зобов'язання в цій частині, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" нараховується Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних на всі прострочені платежі з 29.07.2021 по 20.06.2024, а також інфляційні втрати на суму боргу 18 117 618,34 грн (з оплати наданих у липні 2023 року послуг) за період з 02.09.2023 по 27.09.2023.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що надані розрахунки є необґрунтованими.
Як вбачається із зазначених розрахунків, позивач вірно розрахував дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання, проте невірно визначив кінцеву дату нарахування 3% річних - нараховувавши відсотки річних у тому числі на дати, в які відповідач сплачував суми боргу. Крім того, незрозуміло, яким чином Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" було розраховано 3% річних в розмірі 96 934,41 грн за період з 20.03.2023 по 04.04.2023 на суму боргу 7 371 538,81 грн (тобто позивачем було нараховано на 16 днів прострочки понад 30% річних).
Водночас, відповідач заперечуючи проти правильності здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, не надав контррозрахунок 3% річних.
Відтак, перевіривши здійснений судом першої інстанції перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон", з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, колегія суддів погоджується, що правомірним є стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 3% річних у розмірі 355 411,86 грн та інфляційних втрат у розмірі 90 588,09 грн.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних на 90%, колегія суддів зазначає таке.
В обґрунтування підстав для зменшення 3% річних та інфляційних втрат на 90% відповідач посилається на те, що Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго":
- єдиний оператор системи передачі України з функціями оперативно-технологічного управління Об'єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України;
- забезпечує баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу, експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж, паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країн, технічну можливість експорту/імпорту електроенергії тощо;
- виконує функцію оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;
- будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSOE;
- додаткове фінансове навантаження на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у вигляді надмірно великих штрафних санкцій призведе до порушення механізму оплати на ринку електричної енергії та механізму забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідно для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України.
Суд відзначає, що на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.02.2021 у справі №520/17342/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц (провадження №14-241цс19) та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц (провадження №14-591цс18), від 13.11.2019 у справі №922/3095/18 (провадження №12-105гс19), від 13.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).
Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Із положень статей 230, 233 ГК України та статей 549, 551 ЦК України вбачається, що ними передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), в той час як стягнення 3% річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №910/3692/18, від 27.04.2018 у справі №908/1394/17 та від 22.01.2019 у справі №905/305/18. Відтак, у суду відсутні правові підстави для зменшення розміру 3% річних.
При цьому, під час вирішення заяви відповідача про зменшення 3% річних суд не враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, оскільки у вказаній постанові, на яку посилається відповідач, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і відсотків річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери кредитора. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають правове значення, та, зокрема, зазначених критеріїв суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
За обставинами справи №902/417/18 у пункті 5.5 договору сторони дійшли згоди щодо зміни розміру відсоткової ставки, передбаченої частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 % річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 календарних днів. За товар вартістю 205 538,92 грн до подання позовної заяви до суду відповідач сплатив 107 157,00 грн. Заборгованість в розмірі 98 381,92 грн відповідач сплатив після відкриття провадження у справі. Водночас на цю заборгованість, яка на момент звернення до суду з позовом ще не була погашена, позивач нарахував 40 306,19 грн пені, 30 830,83 грн штрафу, 110 887,30 грн відсотків річних, а разом 182 024,32 грн, що майже в два рази перевищувало суму основного боргу.
Врахувавши очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у виді штрафу, пені і відсотків річних, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов'язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 вважала справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи та наведеним вище критеріям, обмежити розмір санкцій сумами штрафу і пені, які вже вирішено судами попередніх інстанцій стягнути, та відмовити у стягненні відсотків річних.
Натомість в межах справи №910/8306/24 відсотки річних розраховані за встановленою у статті 625 Цивільного кодексу України ставкою у розмірі 3% та судом не встановлено порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних, а відтак відсутній винятковий випадок для зменшення відсотків річних.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові Суду від 05.06.2024 у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.
Положення статті 625 Цивільного кодексу України спрямовані в першу чергу на те, щоб внаслідок неправомірних дій боржника (прострочення) право власності кредитора не було порушене, оскільки внаслідок знецінення національної грошової одиниці купівельна спроможність коштів, які б кредитор міг одержати за належного виконання боржником своїх грошових зобов'язань, буде значно меншою, що має відповідно наслідком зменшення майнового блага кредитора.
Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов'язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило б загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст. 3 Цивільного кодексу України).
Отже, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 11.05.2018 у справі № 922/3087/17).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про зменшення розміру 3% річних на 90% слід відмовити.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" підлягають частковому задоволенню, а з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" підлягають стягненню 3% річних у розмірі 355 411,86 грн та інфляційні втрати у розмірі 90 588,09 грн.
Крім того, відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду, у якому відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8306/24 на 1 рік з дня прийняття відповідного рішення.
В огрунтування даного клопотання зазначено, що:
- відповідач не може спрямувати на виконання рішення у справі №910/8306/24 кошти, для яких регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат. Більше того, передбачені структурою тарифу кошти одночасно не перебувають у розпорядженні НЕК "Укренерго", а мають бути отримані і витрачені за визначеними напрямками протягом 12 місяців, за умови 100% оплати послуг користувачами послуг-учасниками ринку електроенергії;
- невідкладне стягнення з НЕК "Укренерго" витрат, джерела покриття яких не передбачені, дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу його розрахунки з контрагентами і негативно впливає на роботу енергетично інфраструктури України;
- відповідач - акціонерне товариство зі 100% акцій у власності держави, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України;
- відповідач є єдиним підприємством в Україні, що виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;
- відповідач забезпечує баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу, експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж, паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країн, технічну можливість експорту/імпорту електроенергії тощо;
- персонал НЕК "Укренерго" чисельністю понад 7 тисяч працівників обслуговує унікальне високотехнологічне обладнання 103 підстанцій 220-750 кВ та понад 19 тис. км магістральних та міждержавних ліній електропередачі, якими щороку передається сотні мільярдів кіловат-годин електроенергії від генерації у розподільчі мережі. Відповідач будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSOE;
- численні пошкодження об'єктів Об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат НЕК "Укренерго" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу.
Відповідно до ч.1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні
Згідно із частиною першою, четвертою, п'ятою та сьомою статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Дослідивши клопотання відповідача колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про його часткове задоволення з огляду на таке.
Загальновідомою є обставина, що у осінньо-зимовий (опалювальний) період країна-агресор посилює ракетні обстріли критичної інфраструктури України, зокрема енергетичної, що має своїм наслідком віялові відключення світла (блек-аути).
Суди погоджується із доводами відповідача, що численні пошкодження об'єктів об'єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів держави-агресора вимагають додаткових витрат Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання, що є критично важливим, особливо в умовах опалювального періоду, для недопущення гуманітарної катастрофи всеукраїнського масштабу.
Водночас, 09.11.2024 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" тимчасово зупинило здійснення платежів за борговими зобов'язаннями за зеленими облігаціями сталого розвитку, випущеними в 2021 році під державну гарантію (що є оголошенням технічного дефолту за виплатами євробондів на $825 млн), що у свою чергу свідчить про перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі.
З огляду на критичну важливість таких завдань Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", як підготовки до зими, відновлення, облаштування захисту та посилення стійкості об'єднаної енергосистеми України в умовах воєнного стану, на переконання колегії судів, можливе відстрочити виконання рішення суду по справі №910/8306/24 на період опалювального сезону 2024/2025 (з урахуванням того, що як правило опалювальний сезон закінчується наприкінці березня - на початку квітня).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про часткове задоволення клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
Інші доводи апеляційних скарг, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтами не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються у апеляційних скаргах. Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 задоволенню не підлягають. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційних скарг, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянтів в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" та Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2024 у справі №910/8306/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянтів.
4. Матеріали справи №910/8306/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 01.04.2025 у зв"язку з відрядженням судді Коротун О.М. з 21.03.2025 по 31.03.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун