вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" березня 2025 р. Справа№ 910/4535/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників сторін
від позивача: Станкова А.В.
від відповідача: Коваленко С.В., Мазуренко Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024
у справі №910/4535/24 (суддя Нечай О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг"
про стягнення 852 098,35 грн
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Українське Дунайське пароплавство" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" (далі - відповідач) про стягнення 852 098,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з ремонту № 325-В-ТД-22 від 24.11.2022.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" на користь Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" попередню оплату в розмірі 378 000,00 грн, витрати на усунення недоліків ремонтних робіт у розмірі 232 498,80 грн, пеню в розмірі 40 824,00 грн, штраф 7% у розмірі 26 460,00 грн, штраф 20% у розмірі 69 420,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 11 239,54 грн, 3% річних у розмірі 9 140,56 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 210,99 грн. В іншій частині позову відмовлено. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 014,19 грн покладено на позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази як виконання відповідачем робіт з ремонту танків питної води на суднах "Капитан Глушко" та "Валентин Пиляев", так і повернення позивачу сум попередньої оплати, тому суд вважає позовну вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 378 000,00 грн обґрунтованою.
Суд першої інтанції також зазначив, що, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за договором підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача компенсації понесених позивачем витрат на усунення недоліків виконаних робіт у розмірі 232 498,80 грн підлягає задоволенню.
Також суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача штраф у розмірі 20% вартості неякісних робіт у сумі 69 420,00 грн.
Судом встановлено, що позивач невірно визначив кінцеву дату нарахування штрафних санкцій, однак наданий позивачем розрахунок пені не перевищує розміру пені, визначеного судом, відтак суд стягнув з відповідача пеню за порушення строку виконання робіт за період з 05.04.2023 по 20.07.2023 (дата розірвання договору) у розмірі 40 824,00 грн.
Крім того, суд враховуючи тривалість пропуску строку виконання робіт (більше 30 календарних днів) стягнув з відповідача штраф у розмірі 7% від ціни кожного замовлення, а саме у розмірі 26 460,00 грн.
Суд також визнав надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних арифметично вірними та задовольнив в цій частині позовні вимоги стягнув інфляційні втрати в розмірі 4448,03 грн та 3% річних у розмірі 2403,88 грн за період з 11.11.2023 по 15.03.2024 за порушення строку відшкодування понесених ним витрат на усунення недоліків робіт.
У зв'язку з порушенням відповідачем строку повернення попередньої оплати, суд також стягнув інфляційні втрати в розмірі 6 791,51 грн та 3% річних у розмірі 6 736,68 грн за період з 29.07.2023 по 01.03.2024.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/4535/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції невраховано усіх обставин щодо здійснення гарантійного ремонту т/х «Львов», а саме відповідачем не було здійснено ремонт танків питної води на т/х «Львов» виключно з вини ПрАТ «УДП», оскільки позивач не допустив співробітників відповідача на власну території чи до на т/х «Львов», що слідує із подій та листування сторін. Таким чином, апелянт вважає, що враховуючи прострочення ПрАТ «УДП» як кредитора, зі сторони ТОВ «Інжиніринг-Консалтинг» відсутнє прострочення виконання зобов'язань за договором на період, протягом якого ПрАТ «УДП» не було виконано обов'язок щодо допуску співробітників Товариства до суден т/х «Капитан Глушко» та т/х «Валентин Пиляев» для виконання робіт з антикорозійної обробки танків питної води.
Скаржник також звертає увагу, що у т/х «Львов» - 2 ємності і гідрофор питної води були зачищені від старої фарби, перевірені, висушені та оброблені антикорозійним складом у два шари, про що були складені виконавча ремонтна відомість та акт виконаних робіт. Наданих документів було достатньо для допуску до виконання робіт. Через 4,5 місяці після завершення робіт замовник в іншому порту, без присутності виконавця розкриває ємності теплохода, які знаходилися на гарантії 1 рік. Згодом повідомляє виконавця про вимогу гарантійного ремонту. Представники виконавця одразу ж виїхали на місце (судоремонтну базу ПрАТ «УДП» - Ізмаїл), однак не були допущені на теплохід за наявним списком документів, який був достатнім для виконання робіт, а згодом був розширений та потребував додаткового часу та коштів для оформлення. Внаслідок цього виконавець поніс збитки на відрядження, простій бригад, доставку та зберігання матеріалів та обладнання для ремонту, оренду інструмента, оренду виробничого приміщення. Після завершення збору додаткових документів, виконавець у той же день повідомив замовника про виїзд ремонтної бригади, але отримав відмову про необхідність гарантійного ремонту, замість цього замовником був виставлений рахунок на 232 498,80 грн за ремонт (госпспособом) 10% покриття, 100 % якого коштувало 347 100,00 грн. Таким чином, апелянт вважає, що має місце навмисна перевитрата державних коштів з метою стягнути невиправдані витрати з відповідача.
Крім того апелянт вказує, що згідно із приймальним актом від 23.08.2023 структурним підрозділом ПрАТ «УДП» було здійснено ремонт 10% площі покриття танків питної води на т/х «Львов».
Також апелянт вказує, що у виконавчій ремонтній відомості від 24.08.2023 зазначено про ремонт 89 кв.м танків питної води на т/х «Львов», що становить 100 % від усієї площі вказаних танків, а не 25 % як вказано в акті огляду від 01.05.2023, та в акті від 23.06.2023 про строки та порядок усунення недоліків (дефектів), виявлених під час гарантійного періоду, або 10 % як вказано в прийомному акті від 23.08.2023. Апелянт звертає увагу, що вартість робіт з ремонту танків питної води на т/х «Львов» згідно із виконавчою ремонтною відомістю склала у розмірі 193 749,00 грн. і додатково нараховано ПДВ у розмірі 38 749,80 грн, що в загальному розмірі складає 232 498,80 грн.
Апелянт звертає увагу, що вищевказана сума 232 498,80 грн відповідає ремонту 100% площі танків питної води на т/х «Львов», а не 10 % як вказано у приймальному акту від 23.08.2023, чи 25 % як вказано в акті огляду від 01.05.2023. Згідно з приймальним актом від 23.08.2023 структурним підрозділом ПрАТ «УДП» було здійснено ремонт 10% площі покриття танків питної води на т/х «Львов», відповідно вартість ремонту мала бути розрахована із 10% площі вказаних танків питної води, а не зі 100%, як це вказано у виконавчій ремонтній відомості від 24.08.2023, тому вартість ремонту складає 19 374,90 грн та ПДВ у сумі 3 974,98 грн., що в загальному становить розмір 23 249,88 грн.
Скаржник також вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги попередні оплати у сумі 378 000 грн за роботи на суднах «Капитан Глушко» та «Валентин Пиляев», які повністю витрачені ним на закупівлю необхідних матеріалів, компенсацію витрат на відрядження, оплату праці, відрахування на соціальні заходи, оренду приміщення та інструментів, оформлення документів, що були затребувані додатково, юридичний супровід. Відповідно до переліку витрат за період з 23.12.2023 по 31.07.2023 на виконання договору № 325-В-ТД-22 від 24.11.2022, укладеного між ПрАТ «УДП» та ТОВ «Інжиніринг-Консалтінг» (ремонт танків питної води на т/х «Капитан Глушко» та т/х «Валентин Пиляев»), що додається, сума витрат на підготовку до виконання ремонтних робіт по т/х «Капитан Глушко» та «Валентин Пиляев» склала суму 579 003,92 грн.
Також апелянт наголошує, що ТОВ «Інжиніринг-Консалтінг» не було відомо про подання ПрАТ «УДП» позовної заяви у цій справі та її розгляд у суді першої інстанції. При цьому, наявність в матеріалах справи доказів надсилання судом першої інстанції ухвал та повідомлень на адресу ТОВ «Інжиніринг-Консалтінг» не свідчить, що відповідач отримував такі листи, а в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Інжиніринг-Консалтінг» отримував копію позовної заяви, ухвали суду, повістки чи інші документи. Водночас апелянт зазначає, що з 11.05.2023р листування за договором здійснювалося відповідачем виключно за електронною адресою engcons@ukr.ne за офіційним письмовим повідомленням від 14.04.2023, тому вважає, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що відповідач був належним чином повідомлений про його вимоги та листи, надіслані на інші електронні пошти відповідача.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 07.01.2025, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.
Крім того, позивач вказує, що суд вжив усіх передбачених ГПК України заходів для забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, направивши ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачу поштою, враховуючи, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації в Електронному суді.
Позивач звертає увагу суду, що відповідач всупереч п. 4 ч. 3 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі не зазначає, яким чином ним було одержано копію оскаржуваного рішення суду, що має значення для розгляду апеляційної скарги в контексті з'ясування правомірності дій суду першої інстанції, який направляв рішення за тією ж адресою, за якою були направлені ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками, а також з'ясування підстав зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.
Позивач вважає, що рішення суду є таким, що ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які послався позивач як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам позивача. Відповідач своїм правом на надання відзиву та доказів в обґрунтування своїх заперечень не скористався, з моменту відкриття провадження у справі (22.04.2024) до винесення рішення (15.11.2024) жодних заяв, клопотань не надавав. У силу ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/4535/24 позивач вважає є законним та обґрунтованим.
Позивач також зазначає, що було надано достатню кількість доказів, які не заперечувалися відповідачем, а у своїй сукупності надали суду можливість дійти висновку про наявність підстав для задоволення позову; сам відповідач не вжив заходів для надання заперечень та доведення своєї позиції у встановлені судом строки; а відсутність реєстрації в Електронному суді, що завадила одержувати процесуальні документи своєчасно, сталася виключно з вини апелянта і має спричиняти негативні наслідки лише для нього, твердження ТОВ «Інжиніриг-Консалтінг» про нібито неповне дослідження доказів судом є безпідставним.
Позивач вказує, що у позовній заяві ним зазначалося із підтвердженням належними доказами, що в акті про строки та порядок усунення недоліків (дефектів) антикорозійного покриття питних танків т/х «Львов», виявлених під час гарантійного строку, було прийнято рішення про необхідність усунення дефектів відшарування фарби в питних танках, орієнтовною площею 25 % загальної площі танків до 14.07.2023. Актом визначено, що усуненням дефектів є видалення корозії, зачищення та підготовка поверхні танків для рівномірного нанесення покриття та нанесення фарбувального матеріалу. У копії приймального акта від 23.08.2023 зазначено, що площа, очищена способом очищення - мехінструментом - становить 10%. Аналогічне зазначене і у виконавчій ремонтній відомості на міжрейсовий ремонт т/х «Львов» від 24.08.2023 (робота на БТОФ м. Ізмаїл) у п. 1.2: «очищення питних цистерн механічним інструментом від бітумного лакофарбного покриття (шар, що важко відокремлюється) до чистого металу зі спостерігачем». Саме ця площа була очищена механічним способом, а загальна площа відшарування становила 25 %, про що зазначалося позивачем і що було враховано судом під час винесення рішення.
Також позивач зазначає, що із апеляційною скаргою відповідач не надав належних, допустимих та достовірних доказів щодо неможливості приступити до виконання ремонтних робіт на теплоходах. А посилання на листування без підтвердження одержання листів протилежною стороною, у той час, як цей факт має бути підтверджений належними доказами (копіями поштових відправлень, роздруківками з електронної пошти тощо), є необґрунтованими міркуваннями, домислами відповідача, не є належним виконанням процесуальних обов'язків учасника справи, який зобов'язаний виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.
Позивач звертає увагу, що апелянт посилається на перелік витрат за період з 23 грудня 2023 року по 31 липня 2023 року на виконання договору № 325-В-ТД-22 від 24.11.2022, укладеного між ПрАТ «УДП» та ТОВ «Інжиніринг-Консалтінг» (ремонт танків питної води на т/х «Капитан Глушко» та т/х «Валентин Пиляев») від 02.12.2024, який підписаний керівником підприємства. Позивач зазначає, що вказаний документ не є доказом в розумінні ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України, є лише внутрішнім документом ТОВ «Інжиніринг-Консалтінг», не передбачений умовами договору, не засвідчує факту понесення витрат відповідачем, не міг бути відомим суду, оскільки не був заявлений під час судового розгляду, і не має значення для розгляду справи, оскільки відповідачем були порушені умови договору, що було доведено судом першої інстанції.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 910/4535/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 витребувано у Господасрького суду міста Києва матеріали справи №910/4535/24.
19.12.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4535/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/4535/24 та призначено розгляд справи на 10.02.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 продовжено розгляд справи №910/4535/24 та відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 на 03.03.2025.
У судовому засіданні 03.03.2025 протокольною ухвалою оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги до 18.03.2025
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025. залишено без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" про долучення до матеріалів справи доказів від 02.12.2024 та 09.02.2025.
Позиції учасників справи
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції 19.03.2025 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні апеляційної інстанції 19.03.2025 заперечувала проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просила залишити рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 без змін.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
24.11.2022 між Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" (далі - виконавець) було укладено договір №325-В-ТД-22 про надання послуг з ремонту (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту танків питної води самохідних суден ПрАТ "УДП" власними силами, матеріалами та засобами в повному обсязі відповідно до попередньої ремонтної відомості, в порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги.
Згідно з пунктом 1.2 договору ціна та обсяг послуг, що надаються виконавцем по кожному замовленню, зазначаються в попередній ремонтній відомості до кожного судна. у разі встановлення необхідності надання додаткових послуг, не передбачених попередньою ремонтною відомістю, обсяг додаткових послуг визначається виконавчою ремонтною відомістю.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що надання послуг проводиться відповідно до вимог, правил та під наглядом Дунайського басейнового відділу Державної установи "Лабораторний центр МОЗ України на водному транспорті".
Відповідно до пункту 2.6 договору виконавець несе відповідальність за якість наданих послуг та матеріальних ресурсів, використаних ним при наданні послуг, протягом гарантійного строку, встановленого цим договором.
Пунктом 2.7 договору визначено, що гарантійний строк на надані послуги, використані при наданні послуг матеріальні ресурси, складає 12 (дванадцять) місяців з дня, наступного за днем підписання акту приймання-передачі наданих послуг судну, що складається в день завершення надання послуг виконавцем.
Згідно з пунктом 2.8 договору при виявленні протягом гарантійного строку недоліків (дефектів) наданих послуг та/або використаних матеріальних ресурсів, замовник надсилає виконавцю письмове повідомлення про виявлені недоліки (дефекти). Повідомлення вважаються надісланими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження виконавця, вказаною у цьому договорі, або електронною поштою на е-mail: mvsmva@gmail.com або доставлені кур'єром за поштовою адресою виконавця. Виконавець зобов'язується протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення про виявлені недоліки (дефекти) від замовника забезпечити присутність уповноваженого представника виконавця у визначені замовником час та місці для складання акту про строки та порядок усунення недоліків (дефектів).
У разі, якщо уповноважений представник виконавця не прибув у визначене замовником місце в строк, встановлений згідно умов цього договору, замовник має право самостійно скласти акт про строки та порядок усунення недоліків (дефектів). Акт про строки та порядок усунення недоліків (дефектів), складений без участі виконавця, надсилається виконавцю для виконання (п. 2.9 договору).
При цьому, у відповідності до пункту 2.10 договору виконавець зобов'язаний за свій рахунок та в строк, визначений в акті про строки та порядок усунення недоліків (дефектів), усунути недоліки (дефекти) в наданих послугах та/або матеріальних ресурсах.
Загальна ціна договору визначається обсягом фактично наданих послуг, проте в будь-якому разі не має перевищувати 4 800 000,00 грн в тому числі ПДВ 800 000,00 грн (п. 3.1 договору).
Відповідно до пункту 3.4 договору ціна послуги з ремонту танків питної води становить 3 900,00 грн з ПДВ за 1 м2 та включає в себе роботи з підготовки поверхні танків до нанесення антикорозійного покриття, роботи по нанесенню антикорозійного покриття та вартість матеріальних та виробничих ресурсів.
Пунктом 4.2 договору визначено, що замовник здійснює попередню оплату (аванс) у розмірі 50 % від попередньої вартості, зазначеної у Попередній ремонтній відомості на кожне конкретне судно на рахунок виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання оригіналу відповідного рахунку, за умови наявності на цей час у замовника підписаної попередньої ремонтної відомості. Остаточний розрахунок (з урахуванням раніше сплаченого авансу) здійснюється прямим банківським переведенням коштів на рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання замовником від виконавця оригіналу належним чином оформленого відповідного рахунку за умови наявності акту приймання-передачі наданих послуг та виконавчої ремонтної відомості, підписаних обома сторонами без зауважень і заперечень.
Відповідно до пункту 4.3 договору надання послуг виконавцем та приймання їх результатів по кожному замовленню замовником підтверджується шляхом оформлення акту приймання-передачі наданих послуг та виконавчої ремонтної відомості.
Сторонами було узгоджено виконання підготовки поверхні танків та нанесення антикорозійного покриття на 89 кв.м загальною вартістю 347 100,00 грн, що підтверджується попередньою ремонтною відомістю послуг із виконання ремонтних робіт танків питної води т/х "Львов" від 01.12.2022 та виконавчою ремонтною відомістю послуг із виконання ремонтних робіт танків питної води т/х "Львов" від 22.12.2022.
22.12.2022 сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг згідно з договором на суму 347 100,00 грн.
На підставі рахунків-фактур № СФ-0000001 від 02.12.2022 та № СФ-0000002 від 27.12.2022, позивачем було сплачено за надані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями № LGF2797 від 06.12.2022 та № 24 від 04.01.2023.
01.05.2023 Відокремленим підрозділом на водному транспорті Державної установи "Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України" - Санітарно-карантинним відділенням в Ізмаїльському морському торговельному порту складено акт огляду місткості для зберігання прісної води на т/х "Львов".
У результаті огляду була встановлена відсутність у Санітарно-карантинного відділення наступних документів:
- приймального акту виконання ремонтних робіт по відновленню антикорозійного покриття питних танків спеціально підготовленим персоналом з доданням висновку Держсанепідекспертизи на лакофарбувальний матеріал, дозволений до застосування в питних танках та безпечного при контакті з питною водою;
- технологічної схеми нанесення антикорозійного покриття;
- підтвердження приймальним актом виконаних робіт наданого висновку Держсанепідекспертизи на фарбувальний матеріал "Моноліт.3ПУ.ПГЗ-02", що застосовувався в якості покриття.
Крім того виявлено, що покриття має наступні дефекти: відшарування фарби на 25 відсотків поверхні місткості, а нанесення фарбувального матеріалу здійснено на непідготовлені танки для нанесення покриття, нерівномірне, видимі сліди корозії.
За результатами комісійного огляду танків питної води зроблено висновок, що питні танки, гідрофор не придатні для зберігання прісної води та використання для питних цілей.
Комісією до введення судна в експлуатацію було запропоновано, зокрема:
- виконати роботи по відновленню антикорозійного покриття танків запасу питної води, гідрофору спеціально підготовленим персоналом матеріалом, дозволеним до використання для даних цілей та безпечного при контакті з питною водою, що підтверджується Висновком Держсанепідекспертизи;
- після проведення ремонтно-відновлювальних робіт надати заявку СКВ в Ізмаїльському морському торговельному порту для оцінки якості нанесеного лакофарбового покриття та контролю стану питних танків, гідрофору;
- до отримання результатів дослідження прісної води, що відповідають вимогам ДержСанПін №2.2.4.171-10, систему водопостачання судна в експлуатацію не вводити.
Оскільки зазначені недоліки були виявлені замовником протягом гарантійного строку, позивач направив відповідачу лист від 11.05.2023 № 611/01-06/05-01 з копією акту огляду місткості для зберігання прісної води із пропозицією направити до замовника уповноваженого представника виконавця з метою складання акту про строки та порядок усунення недоліків за рахунок виконавця.
З огляду на безпідставний пропуск виконавцем визначеного згідно із умовами договору терміну гарантійного усунення недоліків та відсутність будь-якої конкретної інформації щодо строків виконання відновлювальних робіт, замовник розпочав з 15.07.2023 усунення недоліків власними силами.
Згідно з виконавчою ремонтною відомістю на міжрейсовий ремонт т/х "Львов" від 24.08.2023 загальна вартість робіт склала 193 749 грн.
З метою отримання відповідної компенсації відповідно до п. 6.3.8 договору, позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 57 ТД від 19.09.2023 на вартість послуг з відновлення покриття танків питної води т/х "Львов" на суму 193 749,00 грн та ПДВ у розмірі 38 749,80 грн.
03.11.2023 на адресу відповідача від позивача надійшов лист № 1841/01-11.1/01-07 від 02.10.2023, яким повідомлено про проведення робіт з відновлення покриття танків питної води т/х "Львов" власними силами, у зв'язку з чим надсилається рахунок-фактура № 57 ТД від 19.09.2023, копія виконавчої ремонтної відомості від 24.08.2023, копія акта огляду місткості для зберігання прісної води від 24.08.2023 та копія приймального акта від 23.08.2023 для відшкодування понесених позивачем витрат у сумі 232498,80 гривень (з ПДВ).
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання з відшкодування витрат позивача на усунення недоліків ремонтних робіт, останній звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь попередню оплату (аванс) у сумі 378 000,00 грн, пеню за порушення строків повернення попередньої оплати (авансу) в розмірі 84 081,68 грн, пеню за порушення строків надання послуг у розмірі 40 824,00 грн, штраф у розмірі 7 % за порушення строку понад 30 календарних днів у сумі 26 460,00 грн, суму відшкодування понесених позивачем витрат на усунення недоліків (дефектів) ремонтних робіт у розмірі 232 498,80 грн, штраф у розмірі 20 % вартості неякісно наданих послуг у сумі 69 420,00 грн, інфляційні нарахування в сумі 6 791,51 грн та 3 % річних у розмірі 7 170,45 грн - за прострочення виконання обов'язку з повернення попередньої оплати (авансу), а також інфляційні нарахування в сумі 4 448,03 грн та 3 % річних у розмірі 2 403,88 грн - за прострочення виконання обов'язку з відшкодування понесених позивачем витрат.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (стаття 526 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За приписами частин 1 - 3 статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Частиною першою статті 852 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
За приписами статті 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи з підготовки поверхні танків для питної води та нанесення антикорозійного покриття на 89 кв.м, про що 22.12.2022 сторонами було підписано акт приймання-передачі наданих послуг на суму 347 100,00 грн.
Факт оплати позивачем виконаних робіт підтверджується платіжними інструкціями № LGF2797 від 06.12.2022 та № 24 від 04.01.2023.
Водночас, у межах встановленого договором дванадцятимісячного гарантійного строку, позивачем виявлено недоліки виконаних відповідачем робіт. Так, актом огляду місткості для зберігання прісної води на т/х "Львов" від 01.05.2023 встановлено, що підготовлене в результаті виконання робіт покриття має наступні дефекти: відшарування фарби на 25% поверхні місткості, а нанесення фарбувального матеріалу здійснено на непідготовлені танки для нанесення покриття, нерівномірне, видимі сліди корозії.
На виконання умов пункту 2.8 договору, позивачем направлено на адресу відповідача електронний лист від 11.05.2023 № 611/01-06/05-01 з копією акту огляду місткості для зберігання прісної води із пропозицією направити уповноваженого представника виконавця з метою складання акту про строки та порядок усунення недоліків за рахунок виконавця.
У зв'язку з неприбуттям представника відповідача протягом встановленого договором строку, позивачем, на підставі пункту 2.9 договору, самостійно складено акт від 23.06.2023 про строки та порядок усунення недоліків (дефектів), виявлених протягом гарантійного строку, яким встановлено строк усунення відповідачем недоліків до 14.07.2023. Акт було направлено на електронну адресу відповідача 04.07.2023 та поштовим відправленням 06.07.2023.
Листом №1/07 від 11.07.2023 відповідач повідомив позивача, що його представник прибуде на територію "БТОФ" 13.07.2023.
Відповідно до пункту 2.10 договору виконавець зобов'язаний за свій рахунок та в строк, визначений в акті про строки та порядок усунення недоліків (дефектів), усунути недоліки (дефекти) в наданих послугах та/або матеріальних ресурсах.
У матеріалах справи відсутні докази прибуття представника відповідача та усунення недоліків у зазначений в акті від 23.06.2023 строк.
Відповідно до п. 6.3.8 договору виконавець зобов'язаний протягом дії цього договору та гарантійного строку в порядку і на умовах, визначених цим договором, власними силами та за власний рахунок усунути виявлені недоліки (дефекти) наданих послуг, матеріальних ресурсів (в тому числі лакофарбового покриття), чи відшкодувати замовнику понесені ним витрати, пов'язані із виправленням виявлених недоліків (дефектів).
Надалі роботи по усуненню недоліків виконувалося власними силами позивача, а саме були задіяні потужності "Бази технічного обслуговування флоту" госпрозрахункового відокремленого структурного підрозділу "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод" Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство".
23.08.2023 підписано приймальний акт про те, що за замовленням позивача № 351 на т/х "Львов" "Базою технічного обслуговування флоту" були виконані та прийняті замивання, очищення та фарбування трьох питних танків фарбою Interseal 670-HS.
Згідно з виконавчою ремонтною відомостю від 24.08.2023 загальна вартість робіт з усунення недоліків склала 193 749,00 грн.
На підставі пункту 6.3.8 договору позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 57 ТД від 19.09.2023 на відшкодування вартості робіт з відновлення покриття танків питної води т/х "Львов" на суму 193 749,00 грн та нараховано ПДВ у розмірі 38 749,80 грн.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Листом №1841/01-11.1/01-07 від 02.10.2023 позивач направив відповідачу рахунок-фактуру та ремонтну відомість для відшкодування понесених позивачем витрат у розмірі 232 498,80 грн. Зазначений лист було отримано відповідачем 03.11.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6160913911696.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний виконати свої грошові зобов'язання за договором у строк до 10.11.2023.
Докази сплати відповідачем вищезазначеної суми в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, оскільки невиконання грошового зобов'язання відповідачем за договором підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача компенсації понесених позивачем витрат на усунення недоліків виконаних робіт у розмірі 23 498,80 грн підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 20 % вартості неякісних робіт у сумі 69 420,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки .
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 8.6 договору відповідальність виконавця за неякісне надання послуг - штраф у розмірі 20 % від вартості неякісно наданих послуг.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції , що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі п. 8.6 договору є обґрунтованою та підляє задоволенню, оскільки неякісне виконання робіт відповідачем підтверджується матеріалами справи, а обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено.
Позивач також зазначає, що відповідно до умов договору, згідно з попередньою ремонтною відомістю послуг із виконання ремонтних робіт танків питної води т/х "Капитан Глушко" від 21.02.2023, сторонами було узгоджено виконання підготовки поверхні танків та нанесення антикорозійного покриття на 105 кв.м, загальною вартістю 378 000,00 грн.
На підставі рахунку-фактури № СФ-0000002 від 21.02.2023 позивачем було сплачено аванс за виконання ремонтних робіт, що підтверджується платіжною інструкцією № LGF351 від 01.03.2023.
Також згідно з попередньою ремонтною відомістю послуг із виконання ремонтних робіт танків питної води т/х "Валентин Пиляев" від 21.02.2023, сторонами було узгоджено виконання підготовки поверхні танків та нанесення антикорозійного покриття на 105 кв.м загальною вартістю 378 000,00 грн.
На підставі рахунку-фактури № СФ-0000003 від 21.02.2023 позивачем було сплачено аванс за виконання ремонтних робіт, що підтверджується платіжною інструкцією № LGF352 від 01.03.2023.
Проте, відповідач у встановлені договором строки виконання обумовлених робіт не розпочав.
Звертаючись до відповідача з листом №1206/01-06/01-07 від 20.07.2023, позивач зазначив, що розглядає бездіяльність відповідача як прояв непартнерської поведінки та відсутність наміру виконувати обов'язки за договором, а відтак не планує залучення відповідача для виконання відповідних робіт на суднах "Капитан Глушко" та "Валентин Пиляев".
Відповідно до пункту 6.2.2 договору замовник має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань виконавцем, повідомивши про це його у строк не менший ніж 10 (десять) робочих днів до дати розірвання цього договору, за винятком випадків, коли невиконання або неналежне виконання зобов'язань виконавцем є наслідком порушення замовником його зобов'язань за цим договором. При цьому, сторони за 5 (п'ять) робочих днів до дати запланованого розірвання договору повинні зробити звірку взаєморозрахунків. Якщо залишаться не використані грошові кошти, які були перераховані у якості авансу, і з урахуванням сум фактично наданих послуг, прийнятих замовником, ці кошти повинні бути повернуті виконавцем протягом 5-ти (п'яти) робочих (банківських) днів до запланованої дати розірвання цього договору, на поточний рахунок замовника, вказаний у розділі 16 цього договору.
Пунктом 11.3 договору передбачено, що замовник має право відмовитись від договору в односторонньому порядку, що має наслідком розірвання договору, надіславши повідомлення виконавцю, у разі: якщо виконавець не розпочав надання послуг або надає послуги з затримкою в 30 (тридцять) і більше календарних днів від передбачених цим договором строків, якщо виконавець надав послуги з недоліками (дефектами) і не забезпечив їх усунення у передбачений договором строк. Договір вважається розірваним в день отримання відповідного повідомлення виконавцем чи у визначений в такому повідомленні строк (термін).
Отже, зважаючи на наявність затримки у виконанні робіт відповідачем, що перевищує 30 днів, а також враховуючи приписи ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України та пункту 11.3 договору, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач скористався правом на розірвання договору в односторонньому порядку, а відтак договір є розірваним з 20.07.2023.
У листі №1206/01-06/01-07 від 20.07.2023 позивач також зазначив про необхідність повернення сплачених авансів за ремонт танків питної води на суднах "Капитан Глушко" та "Валентин Пиляев" згідно платіжних інструкцій № LGF351 від 01.03.2023 та № LGF352 від 01.03.2023 у загальній сумі 378 000,00 грн.
Відповідно до п. 6.3.9 договору, у разі розірвання/припинення дії цього договору виконавець зобов'язаний повернути замовнику незакриту актом приймання-передачі наданих послуг частину попередньої оплати (авансу) протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту настання такої обставини.
Зважаючи на те, що підстава для повернення попередньої оплати виникла 20.07.2023, відповідач був зобов'язаний повернути грошові кошти позивачу в строк до 27.07.2023 включно.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази як виконання відповідачем робіт з ремонту танків питної води на суднах "Капитан Глушко" та "Валентин Пиляев", так і повернення позивачу сум попередньої оплати, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення попередньої оплати у розмірі 378 000,00 грн.
Також позивач просив стягнути з відповідача пеню за порушення строків повернення попередньої оплати на підставі пункту 8.5 договору.
Відповідно до пункту 8.5 договору за порушення строків повернення виконавцем попередньої оплати (авансу), виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від розміру неповернутої (несвоєчасно повернутої) попередньої оплати (авансу) за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється в день фактичного погашення такої заборгованості.
Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Так, враховуючи, що обов'язок повернення попередньої оплати виник у відповідача внаслідок розірвання договору, тобто після настання цієї події, неправомірним є нарахування позивачем пені, передбаченої пунктом 8.5 договору, після припинення його дії. Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що вимога про стягнення з відповідача пені за порушення строків повернення попередньої оплати у розмірі 84 081,68 грн задоволенню не підлягає.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, позивач просив стягнути з нього пеню у розмірі 40 824,00 грн та штраф у розмірі 26 460,00 грн.
Пунктом 8.7 договору передбачено, що у разі порушення виконавцем строків надання послуг, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний календарний день прострочення, а за порушення строку понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від ціни кожного замовлення.
Згідно з пунктом 5.1 договору строк надання послуг по кожному окремому замовленню визначається з дати підписання попередньої ремонтної відомості.
Відповідно до п. 5.2 договору датою початку надання послуг є дата складеної сторонами попередньої ремонтної відомості. Строк надання послуг по кожному судну не може перевищувати 30 (тридцять) робочих днів. Датою закінчення надання послуг вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг. До встановленого терміну завершення надання послуг, узгодженого сторонами в попередній ремонтній відомості, повинно бути повністю зазначено надання всіх послуг згідно відомості з їх уточненням за наявності.
Як було зазначено вище, ремонтні відомості послуг із виконання ремонтних робіт танків питної води т/х "Капитан Глушко" та "Валентин Пиляев" підписані 21.02.2023. Отже тридцятиденний строк виконання робіт закінчився 04.04.2023.
Відтак правомірним є нарахування позивачем пені за порушення строку виконання робіт за період з 05.04.2023 по 20.07.2023 (дата розірвання договору).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування штрафних санкцій, однак наданий позивачем розрахунок пені не перевищує розміру пені, визначеного судом, відтак стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 40 824,00 грн.
Крім того, на переконання колегії суддів, враховуючи тривалість пропуску строку виконання робіт (більше 30 календарних днів) позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% від ціни кожного замовлення, а відтак наявні підстави для стягнення з відповідача 26 460,00 грн.
Позивач також заявив до стягнення 3% річних та інфляційні втрати за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо відшкодування витрат позивача на усунення недоліків виконаних робіт та щодо повернення попередньої оплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 4 448,03 грн та 3% річних у розмірі 2 403,88 грн за період з 11.11.2023 по 15.03.2024 за порушення строку відшкодування понесених ним витрат на усунення недоліків робіт.
Перевіривши розмір нарахованих інфляційних втрат та 3 % річних, колегія суддів встановила, що надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.
У зв'язку з порушенням відповідачем строку повернення попередньої оплати, позивач також просить стягнути інфляційні втрати у розмірі 6 791,51 грн та 3% річних у розмірі 7 170,45 грн за період з 29.07.2023 по 01.03.2024.
Також перевіривши розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів встановила, що арифметично вірний є розмір інфляційних втрат, водночас заявлений позивачем розмір 3% річних перевищує розмір, розрахований судом першої інстанції, відтак колегія суддів вважає правильним розрахунок суду першої інстанції та стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 6 736,68 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Колегія суддів відхиляє доводи відповідача, що ТОВ «Інжиніринг-Консалтінг» не було відомо про подання ПрАТ «УДП» позовної заяви у цій справі та її розгляд у суді першої інстанції та узв'язку з чим ним було подано чисельні докази до апеляційної інстанції та іншого клопотання, з огляду на наступне.
02.12.2024 та 09.02.2025 представником відповідача було подано клопотання, в яких він просив долучити до матеріалів справи численні письмові докази. Причиною неподання таких доказів у встановлений законодавством строк відповідач зазначив, що він не приймав участь у розгляді справи у суді першої інстанції та не був належним чином повідомлений про такий розгляд. До апеляційної скарги ці докази не додавалися, оскільки не було в цьому потреби, оскільки позивач лише у відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти здійснення відповідачем витрат на підготовку до здійснення ремонту танків питної води на т/х «Капитан Глушко» та т/х «Валентин Пиляев.
Частиною третьою статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, відповідно до частини третьої статті 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
Згідно з частиною восьмою статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025. залишено без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" про долучення до матеріалів справи доказів від 02.12.2024 та 09.02.2025 у зв'язку з ненаданням належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску звернення з відповідними клопотаннями.
Водночас, з 04.11.2023 (дата набуття змін до абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України, внесених Законом № 3424) у всіх юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, виник обов'язок мати електронний кабінет. Такий висновок зробила Об'єднана палата Касаційного господарського суду у пункті 84 постанови від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23.
ПрАТ «УДП» до позовної заяви було долучено докази надсилання копії позовної заяви з усіма додатками рекомендованим цінним листом за офіційною юридичною адресою відповідача: вул. Пушкінська, будинок 2-4/7, офіс 19, м. Київ, 01004, які отримані відповідачем, докази чого є в матеріалах справи.
У пункті 106 постанови від 30.08.2024 у справі № 908/3731/23 Верховний
Суд наголосив на тому, що права відповідача, який не зареєстрував електронний кабінет, не порушуються у разі ненаправлення йому позивачем паперових копій процесуальних документів при поданні позову з використанням підсистеми «Електронний суд». Відповідач несе певні негативні наслідки невиконання обов'язку з реєстрації електронного кабінету. Ці наслідки прямо передбачені ГПК, вони є збалансованими та пропорційними, тобто не порушують основоположні принципи господарського процесу, такі як
верховенство права, рівність учасників судового процесу перед законом та судом, диспозитивність, гласність та відкритість судового процесу, змагальність сторін, пропорційність, зокрема, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами тощо. Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №752/11445/22, від 01.02.2024 у справі №520/11344/23, від 28.03.2023 у справі №260/1322/21.
У зв'язку з відсутністю електронного кабінету в Електронному суді у відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі від 22.04.2024 було направлено судом на його офіційну адресу.
01.05.2024 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 22.04.2024, яке згідно з повідомленням підприємства поштового зв'язку не було вручене відповідачу та повернуто у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.
Пунктом 5 частини шостої статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, адреса відповідача вказана: вул. Пушкінська, будинок 2-4/7, офіс 19, м. Київ, 01004.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вжив усіх передбачених ГПК України заходів для забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, направивши ухвалу про відкриття провадження у справі відповідачу поштою, оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо реєстрації в Електронному суді.
Інші доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції прийнято на підставі не повністю досліджених доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/4535/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/4535/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжиніринг-Консалтінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/4535/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 у справі №910/4535/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №910/4535/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 01.04.2025 у зв"язку з відрядженням судді Коротун О.М. з 21.03.2025 по 31.03.2025.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун