ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
01 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4546/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський двір»: Романюк Ю.М.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто»: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто»
про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто»
на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 року, суддя в І інстанції Погребна К.Ф., повний текст якого складено 20.12.2024, в м. Одесі
у справі №916/4546/24
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський двір»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто»
про стягнення 489 772,53 грн
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4546/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський двір» кошти в сумі 489 772,53грн, судовий збір в сумі 7 346,59 грн та витрати за надання правничої допомоги в сумі 50 000 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4546/24 задоволено; рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2024 у справі №916/4546/24 - скасовано; у задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський двір» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» про стягнення 489 772,53 грн - відмовлено. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський двір» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 815,90 грн.
25.03.2025 до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути судові витати, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 49 000 грн на користь ТОВ "Управляюча Компанія "Казкове місто".
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №916/4546/24 на 01.04.2025 о 10:45.
До суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач зазначає, що витрати є не співмірними, завищеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просить зменшити заявлену до стягнення суму до 4000 грн.
В судовому засіданні 01.04.2025 брав участь представник позивача. Відповідач участі в судовому засіданні не брав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду заяви по суті.
Обговоривши доводи та вимоги заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» про ухвалення додаткової постанови, судова колегія вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
При цьому, перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.
Колегією суддів встановлено, що в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат скаржника складає: витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги - 8 815,90 грн; витрати на професійну правничу допомогу - 90 000.00 грн.
Відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції матеріали справи містять такі докази: договір на надання правничої допомоги апелянту; акт наданих послуг №17/03 від 17.03.2025; рахунок-фактура №17/03 від 17.03.2025; ордер серії ВН №1456472 від 07.01.2025 про надання правничої допомоги відповідачу адвокатом Подорожнім А.С.
Так, 25.10.2024 між адвокатом Подорожнім А.С. та ТОВ «Управляюча Компанія «Казкове місто» укладено договір про надання правничої допомоги (Далі-Договір), згідно п. 2.1. якого адвокат на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги, представляти інтереси клієнта в судах всіх інстанцій та юрисдикцій із усіма без виключення процесуальними правами.
Згідно п.4.1. договору вартість наданих юридичних послуг адвокат визначає самостійно після одержання від клієнта замовлення на надання юридичної допомоги, та виставляє клієнту відповідний рахунок.
Відповідно до п.4.5. договору за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатом юридичної допомоги і її вартість.
Із наданого позивачем детального опису в акті наданих послуг та розрахунку їх вартості вбачається:
1. Надання юридичних консультацій, проведення зустрічей з Клієнтом; кількість годин - 1; вартість за одну годину - 7000 грн; сума - 7 000 грн;
2. Підготовка та подання апеляційної скарги, кількість годин - 5; вартість за одну годину - 7 000 грн; сума - 35 000 грн;
3. Участь в судовому засіданні 18.03.2025 року; кількість годин - 5; вартість за одну годину - 7 000 грн; сума - 7 000 грн.
Згідно Акту наданих послуг №17/03 від 17.03.2025, вартість юридичних послуг (правничу допомогу) становить 49 000 грн.
Проаналізувавши документи, які додані до заяви про розподіл судових витрат, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатами робіт (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.
Водночас апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності та співмірності таких витрат.
За наслідками здійсненої оцінки розміру витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 ГПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатами робіт, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України").
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Суд апеляційної інстанції при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.
Так, з матеріалів справи вбачається, що адвокат Подорожній А.С. в якості представника відповідача брав участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції позивача та ходу розгляду справи презюмується, у зв'язку з чим підготовка та подання апеляційної скарги не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи.
Із заяв по суті представником відповідача додано до Південно-західного апеляційного господарського суду один документ - апеляційну скаргу.
Правова позиція сторони була сформована у суді першої інстанції та не змінювалась у суді апеляційної інстанції, отже, адвокату не потрібно було двічі досліджувати ті самі обставини справи.
Розгляд справи у суді апеляційної інстанції фактично відбувся за одне судове засідання (друге судове засідання розпочалося вже зі стадії судових дебатів). При цьому представник відповідача - адвокат Подорожній А.С. прийняв участь в одному судовому засіданні 18.03.2025.
Надані адвокатом послуги у суді апеляційної інстанції дублюються та поглинаються. Правова позиція позивача також залишилась незмінною, у зв'язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації у вищенаведеному документі.
Проаналізувавши опис наданих позивачу адвокатом послуг, а також подані документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи (наданих послуг) в суді апеляційної інстанції на суму 49 000 грн не є співмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт.
Так, зокрема, виокремлення адвокатом таких послуг як надання юридичних консультацій, проведення зустрічей з клієнтом, а також підготовка та подання апеляційної скарги - є необґрунтованим, не відповідає критерію необхідності та дійсності, адже вище перелічені послуги охоплюються послугою із підготовки та подання апеляційної скарги.
Визначений представником позивача в детальному описі час на виконання наданих послуг (надання юридичних консультацій, проведення зустрічей з клієнтом, а також підготовка та подання апеляційної скарги), а саме загальна кількість годин - 6; вартість за одну годину - 7000 грн; загальна сума якої склала 42 000 грн, є значно завищеним. Такі витрати не є неминучими та не відповідають критерію розумності та реальності у встановлених судом обставинах щодо надання правової допомоги адвокатом у цій справі.
Також, судова колегія зазначає, що сам по собі наданий акт виконаних робіт та наведений заявником детальний опис робіт не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат та їх співмірності.
У договорі про надання правничої допомоги клієнт та адвокат вправі визначити розмір винагороди адвоката за надання клієнту юридичних послуг на власний розсуд. Проте, ці витрати не повинні бути непомірним тягарем для іншого учасника справи, який не є стороною цього договору.
Колегія суддів зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Врахувавши результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, а також те, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат враховуючи те, що суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката у сумі 49000 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру, такі витрати не мають характеру необхідних та є неспіврозмірним із виконаною роботою з огляду на обсяг виконаної роботи під час апеляційного розгляду справи та незмінність правової позиції відповідача в суді апеляційної інстанції.
З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв'язку з правовими положеннями Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості, необхідності та пропорційності, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, колегія суддів дійшла висновку, що до стягнення підлягають понесені судові витрати в сумі 10 000 грн, що відповідає принципам господарського судочинства, зокрема - забезпеченню дотримання балансу інтересів сторін.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» про стягнення витрат на правничу допомогу такою, що потребує часткового задоволення з відмовою в іншій частині.
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4546/24 - задовольнити частково.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Одеський двір» (код ЄДРПОУ 42680092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Управляюча компанія “Казкове місто» (код ЄДПОУ 44087274) суму понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000 грн.
В решті заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено 02.04.2025.
Головуючий суддя: А.І. Ярош
Судді: Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська