Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/147/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
27.03.2025 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
скаржниці ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 лютого 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.01.2025.
ОСОБА_7 звернулася зі скаргою до Ленінського районного суду м. Кіровограда на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.01.2025. В обґрунтування скарги зазначила, що 08.01.2025 року в порядку ст. 214 КПК України вона звернулась до керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_8 з заявою вх.№690 -25 про внесення до ЄРДР кримінального правопорушення щодо ОСОБА_9 , колишнього головного лікаря Кіровоградської психіатричної лікарні та голови судово-психіатричної лікарні, який на протязі всього часу перебування на посадах фальшував психіатричні діагнози особам, котрі притягувалися до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, щоб останні могли уникнути відповідальності. Посадові особи Кіровоградської обласної прокуратури не внесли відомості до ЄРДР згідно її заяви від 08.01.2025. Просила зобов'язати посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР згідно заяви від 08.01.2025 за вх.№690-2.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 19 лютого 2025 року, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 .
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що проаналізувавши заяву ОСОБА_7 від 08.01.2025, з'ясувавши обставини та надавши оцінку доказам, то за своїм змістом та суттю заява ОСОБА_7 не є повідомленням про злочин.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просила скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити її скаргу та зобов'язати посадових осіб внести відомості в ЄРДР за її заявою від 08.01.2025 року.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що ухвала слідчого судді винесена з порушенням норм КПК України, а тому підлягає безумовному скасуванню.
Заслухавши доповідача, скаржницю ОСОБА_7 , яка підтримала свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали скарги, зваживши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог статті 214 КПК України слідчий прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.
За змістом ч.1 ст.214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність (п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України).
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положення ст.214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
З наведеного вбачається, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про його вчинення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обов'язкові обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що в заяві не містяться відомості саме про злочин та відсутні об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об'єктивні дані (а не суто гіпотетичні, надумані чи уявні), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому, навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце та наявний склад кримінального правопорушення, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Згідно, пункту 36 Постанови Великої палати Верховного суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обгрунтоване внесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Так, як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_7 08.01.2025 року в порядку ст. 214 КПК України звернулась до керівника Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_8 з заявою вх. №690 -25 про внесення до ЄРДР кримінального правопорушення щодо ОСОБА_9 , колишнього головного лікаря Кіровоградської психіатричної лікарні та голови судово-психіатричної лікарні. Згідно змісту заяви ОСОБА_7 від 08.01.2025 за вх.№690 -2: - « ОСОБА_9 протягом всього часу свого перебування на посаді головного лікаря Кіровоградської психіатричної лікарні та на посаді голови судово-психіатричної комісії фальсифікував психіатричні діагнози особам, котрі притягувались до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, щоб ці особи могли уникнути кримінальної відповідальності. Такі особи звичайно мали корупційні зв'язки з ОСОБА_9 ».
Згідно ухвали слідчого судді прокурор ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився, однак 19.02.2025 року від нього надійшла заява в якій він пояснив, що в обласній прокуратурі на розгляді перебувала заява ОСОБА_7 від 08.01.2025 року, яку 09.01.2025 року за територіальністю, на підставі п.3.7 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 №125 скеровано для розгляду до Кропивницької окружної прокуратури, про, що 09.01.2025 року за №09/1-148 вих.24, повідомлено заявника. Подана ОСОБА_7 заява не була проігнорована і не залишена без відповідного реагування уповноваженими особами Кіровоградської обласної прокуратури, а невідкладно передана з дотриманням правил підсудності до органу досудового розслідування, що спростовує доводи скаржниці про бездіяльність службових осіб обласної прокуратури та не є порушенням її прав. Крім того зазначив, що у заяві ОСОБА_7 поданої до Кіровоградської обласної прокуратури від 08.01.2025 за вх. №690-2 не відображено об'єктивних та достатніх даних, що свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, зазначених у заяві, та фактично надається суб'єктивна характеристика особи, відносно якої заявницею подано заяву.
Дослідивши матеріали скарги, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що проаналізувавши заяву ОСОБА_7 від 08.01.2025, з'ясувавши обставини та надавши оцінку доказам, то за своїм змістом та суттю заява ОСОБА_7 не є повідомленням про злочин.
При цьому, слід зазначити, що в заяві ОСОБА_7 від 08.01.2025 взагалі не зазначено які саме психіатричні діагнози, яким саме особам і як саме їх фальсифікував ОСОБА_9 . Крім того, в своїй заяві ОСОБА_7 не зазначає за якою статтею КК України слід внести відомості до ЄРДР.
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосовувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним, з точки зору використання державних ресурсів.
Враховуючи викладене доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_7 , є безпідставними та необґрунтованими, та повністю спростовуються вищевказаними дослідженими судом апеляційної інстанції матеріалами скарги, а тому не підлягають задоволенню.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від від 19 лютого 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.01.2025 - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
(підписи)