Житомирський апеляційний суд
Справа №274/9757/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/398/25
Категорія ст.539 КПК Доповідач ОСОБА_2
25 березня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі судове провадження №274/9757/24 за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.12.2024 відносно ОСОБА_8 ,
ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21.01.25 задоволено подання державної установи «Райківська виправна колонія (№73)». Застосовано до засудженого ОСОБА_8 захід стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу на строк 03 (три) місяці.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання Державної установи «Райківська виправна колонія (№73)» про застосування до засудженого ОСОБА_8 заходу дисциплінарного впливу у вигляді переведення до приміщення камерного типу. При цьому, зазначає, що згідно з ухвалою зберігання браги (закваски) визнано «порушенням розпорядку дня», разом з цим, жодним пунктом розпорядку дня брагу (закваску) не передбачено виготовляти, тобто, звинувачення в «порушенні розпорядку дня» є безпідставним (брагу не можна виготовляти в будь-який термін (перебіг, строк, період) розпорядку дня. Звертає увагу, що приміщення для зберігання харчових продуктів є у вільному доступі та відкритим для відвідувань (доступу) всім ув'язненим, які рахуються (числяться, зареєстровані) за вказаним приміщенням (таких осіб є декілька десятків), а також представникам адміністрації установи, та особам, які співпрацюють з адміністрацією («активісти»), та будь-хто з них мав можливість розмістити закваску (брагу) з будь-якою метою. Наголошує, що з оскаржуваної ухвали не вбачається наявність доказів, відповідно до яких саме ОСОБА_8 є причетним до умисного цілеспрямованого виготовлення браги (закваски), а не будь-яка інша особа, яка мала вільний доступ до приміщення. Вважає, що судом не обґрунтовано взагалі будь-якими доказами причетність саме ОСОБА_8 до вчиненого діяння. Вважає, що закваска (брага), до якої ОСОБА_8 не має ніякого відношення, взагалі могла виникнути «сама по собі», як продукт неконтрольованого природного бродіння (перероблення) іншого харчового продукту (квасу, чаю, компоту, харчової емульсії, тощо), хто б не залишив вказаний продукт у локації. Це взагалі могла бути заготовка для виготовлення млинців (випікання хліба), що не заборонено правилами. В такому випадку відповідальність має нести днювальний котрий має наглядати за порядком у приміщенні, до яких ОСОБА_8 не відноситься та не міг відноситися в силу його переконань. Крім того, судом не обґрунтовано взагалі будь-якими доказами те, що згадана речовина дійсно є брагою (закваскою) умисно створеною в принципі (саме як брага) і за якими ознаками це було встановлено. В свою чергу, відсутність ознак бродіння та доказів бродіння і органо-лептичних характеристик в принципі обумовлює саму підозру, як необґрунтовану, як і звинувачення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, позицію прокурора, який просив оскаржену ухвалу залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КІІК України.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ухвалюючи рішення про задоволення подання ДУ «Райківська виправна колонія (№73)» про поміщення засудженого ОСОБА_8 до приміщення камерного типу строком на 3 місяці, суд першої інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону, та з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.132 КВК України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі може застосовуватись такий захід стягнення як, зокрема переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Згідно з ч.1 ст.135 КВК України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань.
Відповідно до ч.6 ст.135 КВК України поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація установи виконання покарань протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.
Згідно з ч.1 ст.134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Частиною 9 ст.134 КВК України передбачено, що стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
Відповідно до п.3 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, засуджені зобов'язані, зокрема : виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених; дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами.
Згідно з п.4. Правил внутрішнього розпорядку засудженим забороняється, зокрема, придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах виконання покарань за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено (додаток 3).
Відповідно до абз.6 Переліку предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено, який є додатком 3 до ПВР, до заборонених предметів належать також будь-які напої із вмістом алкоголю та енергетичної дії, пиво, дріжджі, одеколон та інші вироби на спиртовій основі.
Як убачається з матеріалів судового провадження №274/9757/24 ОСОБА_8 засуджений вироком Святошинського районного суду м. Київ від 12.06.2020 за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
В подальшому, ОСОБА_8 засуджений вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 03.09.2021 за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, зараховано в строк покарання період з 18.09.2020 з розрахунку день за день.
Згідно з ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 07.11.2024, відповідно до ч.2 ст.74 КК України, ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12.06.2020.
Початок строку: 12.05.2022; кінець строку: 17.03.2025.
При цьому, з проаналізованих матеріалів провадження встановлено те, що ОСОБА_8 характеризується з негативної сторони. За допущені порушення установленого порядку відбування покарання 86 (вісімдесят шість) разів притягався до дисциплінарної відповідальності, у тому числі 11 (одинадцять) разів поміщався до ДІЗО, висновків не зробив і знову скоїв порушення встановленого порядку відбування покарання. Заохочень не має.
З урахуванням цього є доведеним факт того, що застосування даних дисциплінарних стягнень до ОСОБА_8 виявилися безуспішними, оскільки не дали позитивного впливу на поведінку засудженого, який належних висновків для себе не зробив і не робить, на заходи виховного та профілактичного характеру вперто не реагує, не проявляє потягу до самокерованої правослухняної поведінки, тому й продовжує вчиняти злісні порушення встановленого порядку відбування покарання.
В свою чергу, згідно змісту подання про переведення засудженого до приміщень камерного типу (а.п.4-10) 29.01.2024 о 19:56 год під час проведення вибіркового обшуку на території ізольованої локальної дільниці № 10, відділення СПС № 8, в приміщені для зберігання продуктів харчування, за тумбочкою було виявлено та вилучено саморобну закваску (брагу) із явними ознаками бродіння об'ємом близько 9 літрів, яка належала ОСОБА_10 , чим останній порушив п. 4 ст. 107 КВК України та п. 4 розділу 2 ПВР установи виконання покарань, спиртні напої виготовлення та зберігання засудженими заборонено.
Щодо вказаної події засуджений ОСОБА_10 відмовився надавати будь-які пояснення, принаймні з метою спростування належності вилученої саморобної закваски (браги) особисто йому, як під час виявлення та вилучення заборонених предметів 29.10.2024 (протокол вилучення №345 від 29.10.2024, а.п.23), так і в подальшому, що підтверджується актом від 01.11.2024 (а.п.16).
При цьому, згідно висновку по факту вилучення заборонених предметів від 16.12.2024 (а.п.13), за результатами перевірки працівниками установи виявлення заборонених предметів 29.10.2024, встановлено належність вилученої саморобної закваски (браги) саме засудженому ОСОБА_8 , який виготовлював її із залишків цвілого хліба, цукру та чаю особисто та для власного використання.
Вище зазначене, переконливо спростовує апеляційні доводи сторони захисту щодо можливості розмістити закваску (брагу) з будь-якою метою та будь-ким з засуджених та працівників установи у приміщенні для зберігання харчових продуктів. Доказів протилежного стороною захисту не надано, посилання сторони захисту, на противагу матеріалам провадження щодо виготовлення та зберігання заборонених предметів засудженим ОСОБА_8 , носять неконкретних характер та за своїм змістом є абстрактними.
Знову ж таки, будучи належно повідомленим про засідання 16.12.2024 дисциплінарної комісії по розгляду порушень, встановленого порядку відбування покарань засуджених, які злісно порушують режим утримання, ОСОБА_8 відмовився від підпису (а.п.12), тобто, в чергове не використавши свою можливість спростувати обставини подій 29.10.2024, у тому числі під час засідання комісії.
Як наслідок за результатами засідання дисциплінарної комісії ДУ «Райківська ВК (73)» від 18.12.2024, прийнято рішення про поміщення засудженого ОСОБА_8 до ПКТ строком на 3 місяці, згідно до виписки із протоколу №69 від 18.12.2024.
Жодних скарг, заперечень, пояснень засудженого ОСОБА_8 матеріали провадження не містять, не надано таких доказів і стороною захисту суду першої та апеляційної інстанції доказів.
В свою чергу, відповідно до п.13 ст.134 КВК України засуджений може оскаржити накладення на нього стягнення, відповідна посадова особа, за наявності для цього підстав, може скасувати стягнення або замінити іншим, більш м'яким.
Однак, засуджений ОСОБА_8 не звертався із жодними скаргами, як на можливі незаконні дії працівників виправної колонії, так і на їх упереджене ставлення до нього, ні до прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях у місцях несвободи, ні в порядку КПК України, ні в порядку КАС України до суду.
Таким чином, докази котрі містяться в матеріалах провадження переконливо свідчать про факт виготовлення та зберігання засудженим ОСОБА_8 саморобної хлібної закваски із явними ознаками бродіння, тобто невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб відбиваючих покарання (вимог ч.4 ст.107 КВК України), та відповідно вчинення засудженим злісного порушення вимог режиму утримання за встановлених обставин.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що закваска (брага) може бути продуктом неконтрольованого природного бродіння іншого харчового продукту, заготовкою для виготовлення млинців (випікання хліба), як і дійсність того, вилучена речовина дійсно є брагою (закваскою), суд апеляційної інстанції розцінює як тактику захисту. Як зазначалось вище, такі апеляційні доводи є абстрактними та явно безпідставними.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що вчинення засудженим ОСОБА_8 дисциплінарних проступків носить систематичний характер, негативну характеристику за місцем відбування покарання, попередньо застосовані до нього дисциплінарні стягнення (їх кількість), у тому числі поміщення до дисциплінарного ізолятору, не дали позитивного результату, застосування до нього судом стягнення за вчинене чергове правопорушення, пов'язане із порушенням встановленого порядку відбування покарання, у виді переведення до приміщення камерного типу на 3 місяці слід вважати обґрунтованим та об'єктивно необхідним.
Жодних належних та допустимих доказів, які б спростували такі висновки суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді подання, які б вплинули на правильність ухваленого судом першої інстанції рішення, не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 537, 539 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.12.2024, якою застосовано до засудженого ОСОБА_8 захід стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу на строк 03 (три) місяці, - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :