Справа № 0308/1851/2012 Провадження №11-кп/802/113/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
01 квітня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2024 року,
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 про звільнення від відбування покарання у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність просить його скасувати та постановити нове, яким задовольнити його клопотання та звільнити його від відбування покарання на підставі ч.1 ст. 80 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 вересня 2012 року, який змінено ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 07 лютого 2013 року.
В змінах до апеляційної скарги ОСОБА_8 вказує про те, що технічний запис судового засідання є неповним, оскільки не містить запису роз'яснення змісту судового рішення. Вважає, що час його перебування під вартою в Данії підлягає зарахуванню у строк відбуття покарання. В матеріалах справи відсутні дані про його розшук. Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та звільнити його від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання вироку.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого та захисника, які підтримали подану апеляцію та просили її задовольнити з викладених у ній мотивів, прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як слідує з матеріалів провадження, вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2012 ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 191, ч.3 ст. 368, ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 07.02.2013 вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2012 року змінено та призначено ОСОБА_8 покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна. Вищевказаний вирок набрав законної сили.
Однак, засуджений ОСОБА_8 від відбування покарання, призначеного згідно з вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.09.2012, який змінений ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 07.02.2013 ухилявся.
Так, місцевим судом було встановлено, що засуджений ОСОБА_8 із 04 березня 2013 року згідно постанови старшого оперуповноваженого УДСБЕЗ ОСОБА_9 перебуває у розшуку.
Відмовляючи в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_8 місцевий суд виходив з того, що стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: п'ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкий злочин.
Водночас згідно ч. ч. 3, 4 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п. п. 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Тобто, при ухиленні від відбування покарання строк давності не спливає протягом усього періоду ухилення, а його перебіг відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання, що передбачено ч. 3 ст. 80 КК України. Крім цього, строк давності, який сплив до моменту ухилення засудженого від відбування покарання, не анулюється, а підлягає заліку і продовжує спливати з моменту з'явлення засудженого або його затримання.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
З огляду на те, що ОСОБА_8 продовжує ухилятися від виконання вироку суду та перебуває у розшуку, у зв'язку з чим перебіг строку давності виконання обвинувального вироку зупинено, колегія суддів погоджується з висновком, місцевого суду що підстави для звільнення його від призначеного судом покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відсутні, а тому, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.10.2024 - без змін.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 404, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 жовтня 2024 року стосовно нього, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді