Справа № 761/12353/25
Провадження № 1-кс/761/8758/2025
28 березня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , при секретарі ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100100000902 від 04.03.2025
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.5 ст. 190 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100100000902 від 04.03.2025
Клопотання мотивоване тим, що СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні.
За обставин викладених у клопотанні, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні закінченого замаху на заволодіння правом власності на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах ( ч. 2 ст. 15 ч.5 ст. 190 КК), а саме квартирою АДРЕСА_3 , що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням.
26.03.2025 ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 615 КПК та в цей же день повідомлено про підозру, яка ґрунтується на доказах, копії яких серед іншого долучено до клопотання.
У клопотанні слідчий наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 ч. 1 п.п. 1,3,4,5 КПК України, відтак з метою їх запобігання до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, із альтернативою внесення застави у розмір 6000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання вищевказаним ризикам.
Прокурор підтримав клопотання в повному обсязі, зазначив, що в даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, двом особам вже повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яка є обґрунтованою та підтверджується матеріалами кримінального провадження, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави. Зауважив, що з урахуванням отриманих об'єктивних відомостей про можливе ухилення підозрюваних у злочині осіб, від досудового розслідування, у слідства були обґрунтовані підстави здійснити затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 615 КПК.
Захисники заперечувала щодо ініційовано клопотання з огляду на його необґрунтованість, вказали, що підозра не ґрунтується на належних та допустимих доказах, а ризики заявлені у клопотанні є надуманими. Окремо зауважили на незаконному затриманні свого підзахисного, з приводу чого останніми до суду в порядку ст. 206 КПК подана скарга.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників, вказав на міцність соціальних зв'язків, заперечив свою причетність до інкримінованого злочину.
Розглянувши клопотання, заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши наявні у розпорядженні матеріали кримінального провадження, документи, що долучено в судовому засіданні слідча суддя дійшла наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва ШОП здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12025100100000902 за ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК, яке виділено з кримінального провадження № 12024100100003885 від 26.09.2024, що виділено з кримінального провадження № 42023102100000004 від 04.01.2023.
Кримінальне провадження № 42023102100000004 від 04.01.2023, 14.03.2025 з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК та відносно ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК надійшло для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
Слідча суддя досліджує такі обставини:
1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного (ч. 1 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК України).
2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий.
3.Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4.Обставини згідно ст.178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я тощо).
5.Які обов'язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 5 ст. 183 КПК України).
Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.
Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
Сторона обвинувачення зазначає, що 26.03.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення учасників, слідча суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, на даному етапі досудового розслідування.
З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, безпосередньо обставин його і способу його повідомлення, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено та здійснено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України, а доводи сторони захисту в цій частині спростовуються долученим до клопотання матеріалами.
Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні.
Оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, відповідно, до особи може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім цього, доведеність причетності ОСОБА_6 до інкримінованого кримінального правопорушення потребує перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного ініційованого запобіжного заходу.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідча суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Слідча суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання на даному етапі досудового розслідування є достатніми.
Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про такі ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення
За злочин, який інкримінується особі, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваної переховуватись від органів досудового розслідування та суду, проте не є вирішальною.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Крім того, слідча суддя враховує, що підозрюваний за його словами має певний достаток, набув у власність ряд об'єктів нерухомості має цивільну дружину, водночас усвідомлюючи невідворотність покарання може вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування в тому числі і в межах підозри у даному кримінальному провадженні.
Таким чином при визначенні ймовірності переховування від органу досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винною у злочині, у вчиненні якого вона підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене, слідча суддя приходить до висновку про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності підозрюваного.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України).
Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Стосовно ризику, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідча суддя враховує, що підозрюваний хоча раніше не судимий, разом з тим є обвинуваченим у вчиненні ряду кримінальних правопорушень які серед іншого є особливо тяжкими ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК , у зв'язку з чим, такий ризик також доведено, оскільки досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, а про підозру особі повідомлено 26.03.2025.
Зі змісту клопотання встановлено, що ОСОБА_6 може чинити тиск на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків, інших підозрюваних та дослідження їх судом.
Такі доводи не є вочевидь необґрунтованими та заслуговують на увагу.
Варто зазначити, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
З урахуванням вказаного та оцінюючи у сукупності наявні матеріали, в тому числі щодо способу та мети, вчинення інкримінованого правопорушення, в межах даного кримінального провадження а також, враховуючи висунуте особі обвинувачення за аналогічними статтями в межах скерованого до суду іншого провадження, на думку слідчої судді прокурором доведено наявність такого ризику, як вчинення іншого кримінального правопорушення.
За таких обставин, зазначені в клопотанні слідчого ризики, слідча суддя вважає обґрунтованими.
Оскільки встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.
Оскільки слідчою суддею встановлено ризики, наявність та ймовірність настання яких є реальною, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_6 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідча суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для обрання запобіжного заходу.
Критично суд оцінює і доводи захисту щодо відсутності у слідчого та прокурора у даному к/п повноважень після його виділення з к/п № 42023102100000004 без створення нової групи слідчих та прокурорів, з огляду на практику ВС, який неодноразово вказував, що у разі виділення к/п із іншого, ті ж прокурори та слідчі, які мали процесуальні повноваження на здійснення дій у межах первинного провадження, зберігають свої повноваження у межах виділеного провадження. Також у витязі з ЄРДР у даному к/п вказаний склад уповноважених групи слідчих та прокурорів, при цьому такий витяг у сукупності із долученими до клопотання постановами щодо групи слідчих та прокурорів дає можливість беззаперечно встановити наявність повноважень у слідчого ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_2 .
При розгляді клопотання прокурор довів обставини передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, однак не довів обставин передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, встановленим під час судового розгляду, з урахування обсягу повідомленої підозри в межах даного кримінального правопорушення.
Прокурором у судовому засіданні не було надано суду відповідних, беззаперечних доказів відповідної аргументації щодо необхідність взяття під варту підозрюваного, а деяким ризикам можна запобігти шляхом покладення на особу обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України та застосування до особи запобіжного заходу, яких хоча і обмежує свободу особи в розумінні ст. 5 ЄКПЛ, проте є більш м'яким порівняно з триманням під вартою.
Враховуючи конкретні обставини справи та дані про особу підозрюваного, приходжу до висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку із чим слідча суддя вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за встановленим у судовому засіданні місцем проживання, за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» та покладенням додаткових обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, який на думку слідчої судді, із урахуванням викладеного вище, в достатній мірі здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом з тим, доводи сторони захисту, щодо необґрунтованості підозри в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення, тощо, підлягають детальній перевірці під час подальшого досудового розслідування.
Доводи сторони захисту про безпідставність заявлених прокурором ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного клопотання.
Також під час вирішення ініційованого питання слідча суддя вважає за необхідне вказати на невідповідність доводів з приводу недотримання стороною обвинувачення вимог ст. 184 КПК в частині порушення порядку вручення копії клопотання стороні захисту 26.07.2025, оскільки в цій частині вимоги слідчим 26.03.2025 було дотримано та вжито додаткових заходів з приводу вручення клопотання і 27.03.2025 безпосередньо в приміщенні суду.
Такою що не ґрунтується на законі слідча суддя вважає і позицію захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_3 що затримання особи, можливо виключно після здійснення повідомлення особі про підозру.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчою суддею незалежно від клопотань сторони захисту перевірці підлягають підстави затримання особи без судового рішення не те, водночас захист заяви про таке порушення. З приводу цього слід вказати наступне. У відповідності до ст. 206 КПК України на слідчого суддю покладено обов'язки щодо захисту прав людини.
Приписами зазначеної статті визначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Відповідно до ч.1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчинені злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; 4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.
Згідно з ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Статтею 211 КПК України передбачено, що строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесят двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу, а затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.
Як встановлено під час судового розгляду 26.03.2025 о 16.01 год. слідчим ОСОБА_8 здійснено затримання ОСОБА_6 за підозрою у вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК з тих підстав, що виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваною у вчиненні злочину.
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складено уповноваженим слідчим, у протоколі вказано усі обов'язкові відомості та реквізити, серед іншого і підстави затримання, протокол підписано учасниками, та здійснено відмітки щодо вручення його копії стороні підозрюваному, вказана дія у відповідності до вимог закону фіксувалась на відеокамеру.
В той же час, 27.03.2025, тобто не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання слідчий звернувся з клопотанням, погодженим прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та у межах строків визначених КПК підозрюваного було доставлено до суду для розгляду вказаного клопотання. Протокол затримання складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст. 208 КПК України. Істотних порушень прав та свобод людини при складанні такого протоколу слідчим суддею не встановлено. Щодо обґрунтованості обставини, які давали органу досудового розслідування підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, матеріали клопотання містять докази на підтвердження вказаних обставин.
Таким чином, слідчим суддею не встановлено обставин, які б викликали у нього обґрунтовані сумніви з приводу того, що підозрюваний був затриманий та утримується під вартою без відповідних на те підстав.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 180, 181, 182, 183, 202, 208, 331, 323,140, 372, 615 КПК України
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_6 цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням випадків необхідності прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки передбачені ст.194 КПК України:
?прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, засобів зв'язку;
?утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним в даному кримінальному провадженні;
?здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, до відповідного територіального органу/підрозділу ДМС України за місцем проживання.
?носити електронний засіб контролю.
Негайно доставити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця тримання під домашнім арештом за адресою: АДРЕСА_2 , де звільнити останнього з-під варти.
Виконання ухвали покласти на органи Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під домашнім арештом та строк дії покладених на нього обов'язків визначити в межах строку досудового розслідування, терміном до 26 травня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст оголосити 01 квітня 2025 року о 13 годині 00 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_11