Справа № 761/6195/25
Провадження № 3/761/1944/2025
25 лютого 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Антонюк Марина Станіславівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, який неодружений, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП,
09 лютого 2025 року приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 під час виконання обов'язків військової служби перебував на території військової частини НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, характерний запах з порожнини рота. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився за допомогою приладу Алконт-М №00224, тест №3305 від 09.02.2025, результат позитивний - 2,17 проміле. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, не прибув. Разом з тим, у долученій до протоколу заяві просив проводити судовий розгляд за його відсутності, зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, визнає у повному обсязі.
При цьому суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»). Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та дату розгляду справи, разом з тим, просив розглядати справу за його відсутності, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також беручи до уваги, що участь особи при розгляді справ за ст. 172-20 КУпАП не є обов'язковою, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддя прийшла до таких висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Так, ст. 280 КУпАП закріплює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 3 ст. 17220 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, а саме: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП підтверджується зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, а саме: даними протоколу №10 від 10.02.2025, складеним стосовно ОСОБА_1 ; результатами тесту на алкоголь, виготовленому за допомогою приладу «Алконт-М» №00224, тест №3305 від 09.02.2025 року (результат огляду 2,17 проміле); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів №190 від 09.02.2025; а також іншими долученими матеріалами справи.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, надалі Указом Президента України воєнний стан було продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово був продовжений, востаннє Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 строком на 90 діб.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення у особливий період - військового стану, а тому, його дії підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 є винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, а тому, він підлягає адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, його відношення до скоєного, вік, майновий стан останнього.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття, у той же час, обставин, що обтяжують відповідальність останнього, суддею не встановлено.
Таким чином, враховуючи наведене приходжу до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах, передбачених ч. 3 ст. 17220 КУпАП.
Такий вид та розмір стягнення на переконання суду сприятиме вихованню особи у дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, останній на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» останній підлягає звільненню від сплати судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 9, 172-20, 245, 251, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 17220 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., на користь держави.
На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва М.С. Антонюк