Справа № 215/3343/24
Провадження № 2/761/6063/2025
31 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Анохін А.М. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної служби України з питань праці про відшкодування моральної шкоди, завданої діяльністю відповідно до рішення Дніпропетровського окружного суду від 26.02.2024 у справі № 215/5035/23, -
До Шевченківського районного суду м. Києва з Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної служби України з питань праці про відшкодування моральної шкоди, завданої діяльністю відповідно до рішення Дніпропетровського окружного суду від 26.02.2024 у справі № 215/5035/23 - для розгляду за підсудністю на підставі ухвали від 19.06.2024.
19 серпня 2024 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Ухвалою суду від 21.08.2025 у відкритті провадження було відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 21.08.2025 позивачем подано апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2025 було скасовано ухвалу суду від 21.08.2024 та справу направлено для продовження розгляду.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Так, за приписами ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні з позовними вимогами до суду позивач посилається на те, що він є малозабезпеченим та просить звільнити його від сплати судового збору.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Приписами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Нормами ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Тобто, підставою для звільнення від його сплати є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об'єктивно унеможливлює сплату ним судового збору у відповідному розмірі.
У зв'язку з цим, при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Згідно з ч. 3 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Всупереч наведеним правовим нормам, позивачем не додано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану позивача.
У статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відмова у звільненні від сплати судового збору, відстрочці або розстрочці його сплати не порушує положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір, його об'єкти та ставки, підстави і порядок сплати, а також умови звільнення від сплати встановлені законом, тобто справляння судового збору переслідує законну мету.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення клопотання сторони позивача про відстрочення сплати судового збору.
Так, позивачем заявлено вимогу про стягнення шкоди у розмірі 1211200 грн.
Керуючись Законом «Про державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028,00 гривня.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на день звернення із позовом становить (15140,00 грн).
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги позовної заяви майнового характеру у розмірі 12112,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду міста Києва: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу *;101;__________(кодклієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Таким чином, позивачу на виконання вищевказаних положень чинного законодавства необхідно сплатити судовий збір у розмірі у розмірі 12112,00 грн та надати до суду оригінал квитанції про його сплату, або обґрунтувати підстави звільнення від сплати судового збору із наданням відповідних доказів.
За положеннями ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зазначене вище є підставою для залишення позову без руху та надання часу для усунення недоліків.
В свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 259-261 ЦПК України, суддя, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної служби України з питань праці про відшкодування моральної шкоди, завданої діяльністю відповідно до рішення Дніпропетровського окружного суду від 26.02.2024 у справі № 215/5035/23 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Андрій АНОХІН