ун. № 759/25768/24
пр. № 2/759/1593/25
31 березня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кириченко Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику з повідомленням сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,
І. Позиція сторін у справі
у грудні 2024 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за спожиті комунальні житлово-послуги у розмірі 91712 грн 69 коп., 3% річних у розмірі 7125 грн 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 31164 грн 12 коп., судовий збір по справі у розмірі 3028 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі отримують послуги з централізованого водопостачання та водовідведення холодної води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем) на підставі якого відповідачі зобов'язалися своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором, які вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, проте відповідачі в порушення умов договору щодо повної та своєчасної оплати спожитих за період з 01.01.2017 по 31.07.2024 з надання вищевказаних послуг належним чином не виконали, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 91712 грн 69 коп., а також згідно п. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 зазначену справу розподіллено на суддю Святошинського районного суду м. Києва Ул'яновську О.В. (а.с. 37-38).
Ухвалою судді 09.12.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 44-45).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва 06.12.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. 46-47).
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином, шляхом надсилання рекомендованим листом ухвали про відкриття провадження від 09.12.2024. Відзив на позовну заяву до суду не направили, жодних заяв з процесуальних питань від відповідачів до суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що відповідачі зареєстровані та мешкають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, є отримувачами послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) на підставі Договору, оскільки після розміщення повідомлення та договору у газеті «Хрещатик» на адресу позивача, жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідача не надходило.
Згідно п. 1. 1 договору ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язується надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води з використанням внутрішньо будинкових систем), а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до положень ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).
Відповідно до п. 11 Правил, У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
Згідно п. 21 Правил, У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Відповідно до п. 20 Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово- комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово- комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
26.04.2014 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 №1198, яким внесено зміни до закону України «Про житлово-комунальні послуги», який доповнено новими частинами.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір про надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до п. 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунком.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої договірні зобов'язання шляхом надання відповідачу централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення.
Відповідачі у свою чергу порушили умови договору, внаслідок неналежного виконання зобов'язань, а тому у відповідачів за період 01.01.2017 по 31.07.2024 виникла заборгованість у розмірі 91712 грн 69 коп.
В зв'язку з простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідач зобов'язаний сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 7125 грн 34 коп., інфляційні витрати у розмірі 31164 грн 12 коп.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч. 2-4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
Згідно зі ст. 179 ЖК УРСР, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 30 Правил, споживач зобов'язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Разом з тим, згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також, у відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому позовні вимоги слід задовольнити повністю, тому, підлягає стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача сума заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2017 по 31.07.2024 у розмірі 91712 грн 69 коп., 3% річних у розмірі 7125 грн 34 коп. та інфляційні витрати у розмірі 31164 грн 12 коп.
V. Розподіл судових витрат
згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів солідарно на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, у розмірі 3028 грн 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 16, 319, 322, 525, 526 ЦК України, 151, 162, 179 ЖК УРСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572; ст.ст. 3, 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 281, 354, 355 ЦПК України,-
позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: невідомий), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ: 03327664) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 91712 грн 69 коп., 3% річних у розмірі 7125 грн 34 коп., інфляційні втрати у розмірі 31164 грн 12 коп., а загалом 130002 (сто тридцять тисяч дві) грн 15 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: невідомий), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ: 03327664) судовий збір по справі у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 45 грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без виклику з повідомленням (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Ул'яновська