СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5326/25
пр. № 3/759/2474/25
01 квітня 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участю ОСОБА_1 , захисників Сорокіна Д.Д., Протаса О.М., Вихрицького Р.П., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої Поліщука О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 628559 від 09.03.2025 р., 09.03.2025 р. о 18:30 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 навмисно застосував фізичну силу відносно дружини, чим завдав фізичного болю та вчинив домашнє насильство в сім'ї фізичного характеру, а саме: давав стусани, ляпаси, погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, пояснив, що того дня перебував вдома, хворів, його дружина - ОСОБА_2 приїхала додому та між ними виникла сварка на грунті того, що він, на думку дружини, заразив хворобою їхню дитину, оскільки не носив вдома медичну маску. Під час сварки дружина ображала його словесно та кидала в нього речі (коробку від телефону, павербанк), в наступному схопила таберетку, ніжками якої натиснула йому в ділянку живота, на що він відреагував та дав дружині запотиличник. Надалі словесна перепалка між ними продовжувалась, коли вони знаходились на кухні дружина жбурнула в нього стакан із соком, а в наступному кинула чашку із чаєм, який був дуже гарячим, що спричинило йому опіки. Після цього дружина викликала поліцію, та поки очікували на приїзд поліцейських, він разом з дружиною поприбирали на кухні. Вважає, що між ними виникла сімейна сварка, домашнє насильство в сім'ї не чинив.
Потерпіла ОСОБА_2 повідомила, що того дня приїхала з роботи, оскільки їхня дитина зателефонувала їй та повідомила, що в неї піднялася температура. Вона нагадала чоловікові, що просила його аби він вдягнув медичну маску, щоб не заразити їхнього сина, але, оскільки, чоловік ігнорував її прохання, дитина захворіла. ОСОБА_1 почав нецензурно висловлюватися в її сторону. ОСОБА_2 попросила не ображати її, але чоловік не припиняв лаятись на її адресу, тоді вона почала жбурляти в нього речі та кинула йому під ноги стілець, в наступному пішла до кухні, де вилила на нього склянку соку, оскільки він плюнув в неї гарячим чаєм. Під час сварки ОСОБА_1 застосовував до неї фізичне насильство, а саме: вдарив по голові, по спині, завдавав ляпаси. Також додала, що фізичне та психологічне насильство з боку чоловіка відбувається постійно, але до поліції вона звернулась вперше.
Захисник Вихрицький Р.П. просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, зазначивши, що працівники поліції проявили упереджене ставлення до ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що саме чоловік вчинив домашнє насильство відносно дружини, в них не було, натомість під час сварки ОСОБА_2 облила свого чоловіка чаєм (окропом), спричинивши ОСОБА_1 опік лівої руки .
Захисник Протас О.М. просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, зазначивши, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно дружини. Вважає, що між подружжям виникла звичайна сімейна сварка, ініціатором якої була дружина, у ОСОБА_1 не було умислу завдати шкоди здоров'ю ОСОБА_2 . Також, звернув увагу на те, що ОСОБА_1 того дня телефонував на спецлінію "102" та повідомляв про неправомірну поведінку дружини, під час сварки ОСОБА_1 фактично захищався від дій ОСОБА_2 та отримав опік руки.
Захисник Сорокін Д.Д. підтримав позицію викладену захисниками Вихрицьким Р.П. та Протасом О.М., та просив провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Представник потерпілої Поліщук О.С. заперечив проти закриття провадження у справі, зазначив, що у сторони захисту відсутні докази нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень своєму чоловікові, разом з тим всі дії потерпілої під час сварки обумовлені поведінкою кривдника, свідком подій була дитина, яка в той момент перебувала в квартирі, та поліцейськими було складено протокол стосовно ОСОБА_1 після спілкування з нею.
Заслухавши пояснення та думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч. 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В судовому засіданні судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 628559 від 09.03.2025;
- письмові пояснення від 09.03.2025 ОСОБА_2 , згідно яких за адресою проживання її чоловік в ході конфлікту застосував щодо неї фізичну силу, давав стусани, ляпаси, погрожував фізичною розправою. Після того як приїхав наряд поліції чоловік почав звинувачувати її в тому, що вона нібито кинула в нього табуреткою та павербанком, але це не так, чоловік неодноразово застосовує до неї фізичну силу, просить притягнути його до адміністративної відповідальності.
- письмові пояснення від 09.03.2025 ОСОБА_1 , згідно яких за адресою проживання у них з дружиною виник побутовий конфлікт, в ході якого в нього дружина намагалася кинути табуретом та павербанком, але він увернувся, після чого дав дружині "підзатильник", на що вона облила його гарячим чаєм та соком. Вважає, що відбулось повне безглуздя та в подальшому подібних дій не допускатимуть.
- рапорт від 09.03.2025 реєстрації заяви про вчинення домашнього насильства;
- рапорт від 09.03.2025 інспектора СПДН Святошинського УП ГУНП у м. Києві О. Матлаша;
- довідка інспектора СПДН ВП Святошинського УП ГУНП в м. Києві О.Матлаш від 09.03.2025, згідно якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП протягом року не притягувався.
Також судом досліджені докази, надані стороною захисту, а саме: копія термінового забороненного припису стосовно кривдника від 09.03.2025, фотознімки та переписку ОСОБА_1 з лікарем щодо завданих йому опіків.
Диспозицією частини першої статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була завдана) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено наступне:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3);
- фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17).
З аналізу наведених вище норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема, у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Домашнє насильство суттєво відрізняється від звичайних конфліктних відносин. При домашньому насильстві завжди дії того, хто допускає таке насильство, носять навмисний характер, з наміром досягнення бажаного результату, тягнуть спричинення шкоди; відбувається порушення прав і свобод людини; наявна значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 628559 від 09.03.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 навмисно застосував фізичну силу відносно дружини, чим завдав фізичного болю та вчинив домашнє насильство в сім'ї фізичного характеру, а саме: давав стусани, ляпаси, погрожував фізичною розправою.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі діяння ОСОБА_1 , наведені в зазначеному протоколі про адміністративне правопорушення.
Наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть слугувати безумовним свідченням наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. При цьому, суд бере до уваги те, що в судовому засіднні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила той факт, що між нею та чоловіком виникла сварка під час якої вона жбурляла у нього речі, у тому числі стілець, оскільки він не припиняв її словесно ображати, а в письмових поясненнях, наданих працівнику поліції, потерпіла вказала, що таких дій вона не чинила, що свідчить про розбіжності у поясненнях останньої.
Таким чином, з аналізу долучених до протоколу доказів неможливо беззаперечно дійти висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини (навмисно застосував фізичну силу).
При цьому, суд зважає, що протокол про адміністративне правопорушення хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на документах, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків, тощо.
Відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява N 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява N 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016р.), як і у кримінальному провадженні, суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на наведене, суд, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 23, 24, 27,173-2, 221, 245, 251 - 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Кравець