29 травня 2007 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Романенко В.В.,
при секретарі - Кириловій К.Ю.,
попередньо розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем, тому що сімейне життя не склалося, через відсутність взаємопорозуміння і не сумісності характерів, що призвело до розладу в родині. Крім того, подружні відносини не підтримують, спільного господарства не ведуть, у кожного своє життя, почуття кохання втрачене, подальше спільне життя та збереження родини неможливі.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав про, що надав письмову заяву про згоду на розірвання шлюбу.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення у порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши позивача, відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них.
Судом встановлено, що в юридичний шлюб, сторони, вступили 15 серпня 2003 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1 (л.с.5). Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (л.с.6).
Подальше спільне життя подружжя й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що вони подружні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, єдиного бюджету не мають, що суперечить ст.3 Сімейного Кодексу України, яка говорить, що родину становлять спільно проживаючі особи, зв'язані загальним побутом, що мають права й обов'язки. Шлюб сторін так само перешкоджає їм здійснити право на проживання в родині, передбачене ст.4 Сімейного Кодексу України.
Таким чином, бажання розірвати шлюб відповідає дійсній волі позивача й відповідача, що підтверджується поясненнями позивача та заявою відповідача.
При таких обставинах суд вважає, що збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, родину зберегти не можливо, вона розпалася остаточно і шлюб необхідно розірвати, поклавши видатки на сторони у рівних частинах.
Керуючись ст.ст.110,112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 60, 208, 209, 212,214,215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 15 серпня 2003 року Відділом РАГС Гаспринської селищної Ради м. Ялта Автономної Республіки Крим, актовий запис № 29, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Суму, що підлягає стягненню на користь держави при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу визначити у розмірі 17 (сімнадцять) гривень і стягнути її з позивача та відповідача в рівних частинах по 8 гривень 50 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку представлення заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не була представлена.
Суддя
Ялтинського міського суду В.В. Романенко