Справа № 169/1020/24
Провадження № 1-кп/169/39/25
02 квітня 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Турійськ кримінальне провадження № 12024035550000329 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гайки, Волинської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України;
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з березня по грудень 2021 року (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційного документу, за попередньою змовою групою осіб, а саме посвідчення водія категорії «В», ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п.п. 16, 18, (якими визначено, що посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС; посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій В, С видаються особам, які склали в територіальному сервісному центрі МВС теоретичний, практичний іспити), усвідомлюючи що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія вказаних категорій, надав (повідомив) невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я ОСОБА_6 (інших даних в ході досудового розслідування не встановлено), свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документа та надав свою фотокартку для подальшого їх використання під час виготовлення підробленого документу, вступивши таким чином з вказаною особою у злочинну змову, з якою заздалегідь домовився про виготовлення підробленого посвідчення водія, яке надасть йому право керування транспортними засобами категорії «В» та «С».
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційного документу, ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою із вказаною невстановленою на час досудовим розслідуванням особою, попередньо узгодивши зміст виконуваних функцій кожного, обговоривши деталі виготовлення підробленого посвідчення водія та суму винагороди, безпосередньо виконав об'єктивну сторону кримінально-караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційних документів, а саме надав (повідомив) невстановленій досудовим розслідуванням особі свої анкетні дані, які необхідно було зазначити при підробленні документа та надав свою фотокартку. Після цього, невстановленою на цей час досудовим розслідуванням особою, у невстановлений час та в невстановленому місці, виконано іншу частину об'єктивної сторони кримінально- караного діяння, пов'язаного із підробленням офіційних документів, а саме: із використанням отриманої від ОСОБА_3 інформації, виготовлено (підроблено) бланк офіційного документа - посвідчення водія, в яке внесені завідомо неправдиві відомості щодо: серії та номеру документу - НОМЕР_1 ; органу видачі - ТСЦ 3541; наявності у ОСОБА_3 права керування транспортними засобами категорії «В» та «С», а також анкетні дані та фотокартку, надані ОСОБА_3 .
Тобто, дії як ОСОБА_3 , так і невстановленої досудовим розслідуванням особи були охоплені спільним умислом спрямованим на виготовлення підробленого офіційного документу з метою подальшого його використання.
Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17 вересня 2024 року, близько 08 години 30 хвилин, по вулиці Васильчука, що в с. Мокрець, Ковельського району, Волинської області, керуючи транспортним засобом, а саме легковим автомобілем ЗАЗ «Славута», д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції. Тоді ж, під час перевірки документів працівниками поліції, ОСОБА_3 виконуючи їх законну вимогу щодо пред'явлення документів на транспортний засіб та посвідчення водія, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, використав, шляхом пред'явлення та надання для перевірки працівникам поліції, завідомо для нього підроблений офіційний документ - посвідчення водія, в яке внесені завідомо неправдиві відомості щодо: серії документу -ВХМ351046, органу видачі - ТСЦ 3541; дати видачі - 08.04.2021; наявності у ОСОБА_7 права керування транспортними засобами категорій «В»,«С» із його анкетними даними та фотокарткою.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину визнав, щиро розкаявся та пояснив, що працював на Оболоні, посвідчення водія мав. Одного разу виявив, що документи з машини зникли, про що повідомив свого керівника, повні анкетні дані, якого не пам'ятає. Надав йому свої повні анкетні дані та фотокартку, останній пізніше привіз йому готове посвідчення водія. Ніяких екзаменів не здавав та до сервісного центру не звертався. 17.09.2024 року був зупинений працівниками поліції, які виявили підробне посвідчення. Просив суворо не карати. Автомобілем більше не керує.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України доведена у повному обсязі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_3 кваліфікувати:
- за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення водія, який видається установою і надає право керування транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб;
-За ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, одружений; на утриманні неповнолітніх дітей не має.
Також, призначаючи покарання, суд враховує положення ст.50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а також положення статті 65 КК України, якою встановлено, що "особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів".
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" роз'яснює, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення злочину, відсутність спричинення тяжких наслідків, наявність по справі обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, позицію прокурора щодо міри покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкцій статей за якими він визнається винним з встановленням іспитового строку .
Така міра покарання, на думку суду, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ст. 100 КПК України необхідно вирішити долю речового доказу.
На підставі ч. 4 ст.174, ч.1 ст.100 КПК України, арешт накладений на речові докази слід скасувати.
Процесуальні витрати пов'язанні з проведенням експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого за правилами ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 358 КК України та ч. 4 ст. 358 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання:
-За ч. 3 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
-За ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням на нього наступних обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Початок іспитового строку обчислювати з дня проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення експертизи: № СЕ-19/103-24/12390-ДД в сумі 2650 гривень 48 копійок.
Речовий доказ - посвідчення НОМЕР_1 видане 08.04.2021 року - залишити зберігати при матеріалах справи.
Скасувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано на підставі ухвали слідчого судді № 159/6387/24 (провадження № 1-кс/159/2056/24) від 27.09.2024 року.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1