справа № 166/335/25
провадження № 2-а/166/12/25
категорія: 129
іменем України
27 березня 2025 року сел. Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М.
з участю секретаря Заєць Н.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Бельського І.В.,
представника відповідача Неводнічик А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника голови адміністративної комісії виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області Космін Тетяни Іванівни, адміністративної комісії виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
ОСОБА_1 03 березня 2025 року звернулася у суд із позовом до заступника голови адміністративної комісії виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області Космін Т.І., який мотивує тим, що 28 лютого 2025 року вона отримала повідомлення від відповідача про необхідність з'явитись на 12 год. 30 хв. 24 лютого 2025 року на засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ратнівської селищної ради для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП. Того ж дня вона отримала постанову від 12.02.2025, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Зазначила, що посадові особи виконавчого комітету Ратнівської селищної ради вимагають від жителів населених пунктів укладення договорів на вивезення побутового сміття. З такою вимогою до неї 05 лютого 2025 року звернувся землевпорядник та дільничий інспектор поліції. Однак вона відмовилася від укладення такого договору за відсутності потреби у вивезенні сміття, оскільки вона його складає у спеціальну яму для утворення компосту, яким удобрює грядки біля будинку.
Уважає вищевказану постанову незаконною, у зв'язку з чим просить визнати її протиправною та скасувати.
Ухвалою від 04.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання для розгяду справи по суті призначено на 13 березня 2025 року.
Заступник голови адміністративної комісії виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області Космін Т.І. скерувала до суду відзив, у якому зазначила, що повідомлення про виклик на засідання комісії при виконавчому комітеті Ратнівської селищної ради № 260/01-07/2-25 від 12.02.2025 було надіслано позивачці рекомендованим листом 12 лютого 2025 року, в зв'язку з чим уважає останню належним чином повідомленою про час та місце його проведення. Клопотання від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не надходило. Крім того, ОСОБА_1 була повідомлена при складанні протоколу про адміністративне правопорушення про розгляд справи щодо неї у Ратнівській селищній раді, про що її буде додатково повідомлено. Уважає, що позивачка навмисно ігнорувала та затягувала отримання повідомлення, яке надійшло на її адресу з виконавчого комітету Ратнівської селищної ради. За наявними матеріалами справи члени адміністративної комісії 24 лютого 2025 року вирішили застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 13.03.2025 з огляду на заперечення позивачавідмовлено у задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача належним, залучено до участі в розгляді справи адміністративну комісію виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області як співвідповідача, надано останній строк для надання відзиву.
Позивачка 18 березня 2025 року скерувала на адресу суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_2 , у якому зазначила, що факт порушення нею правил благоустрою територій населених пунктів Ратнівської селищної ради складеним протоколом від 05.02.2025 поліцейським не встановлено, будь-яких порушень стандартів, норм і правил у сфері благоустрою вона не вчиняла. Уважає, що відповідальність за відмову від укладення договору на вивезення твердих побутових відходів ніяким законом не передбачено, оскільки відповідно до ст. 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, виклик її на засідання комісії є безпідставним, як і відвідування її будинковолодіння без її згоди чи постанови судових органів посадовими особами землевпорядних служб селища та поліції. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник Ратнівської селищної ради через систему "Електронний суд" 20 березня 2025 року скерував відзив, у якому зазначив, що відповідач уважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, на засідання адміністративної комісії не з'явилася, клопотання про відкладення розгляду справи не заявила. Адміністративною комісією було прийнято рішення розглянути справу без участі ОСОБА_1 . Зазначив, що згідно з пп. 2.2.11 п. 22 Правил благоустрою територій населених пунктів Ратнівської селищної ради підприємства (далі - Правил), зокрема, громадяни у сфері благоустрою території громади зобов'язані укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до п. 11.2 цих Правил до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягуються винні у відсутності договору на вивіз ТПВ і ВГС зі спеціалізованими організаціями, підприємствами. Згідно з п. 1 ст. 31 Закону України "Про управління відходами" утворювачі побутових відходів зобов'язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послуги з управління побутовими відходами. На підставі викладено уважає, що ОСОБА_1 , яка проживає у житловому будинку, розташованому на АДРЕСА_1 , не вчинила жодних дій, спрямованих на укладення відповідного договору, передбаченого ст. 641 ЦК України, та не мала наміру укладати договір про вивезення твердих побутових відходів. Такі дії свідчать про умисне ухилення від укладення договору, а тому її правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та застосовано стягнення у межах санкції статті. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачка 25 березня 2025 року скерувала відповідь на повторний відзив з покликанням на обставини, викладені нею у поданій відповіді на відзив від 18.03.2025.
Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із постанови № 10 від 24 лютого 2025 року, винесеною адміністративною комісією при виконавчому комітеті Ратнівської селищної ради, убачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено штраф у сумі 340 грн за те, що вона 05 лютого 2025 року о 14 год. 00 хв. на вул. Привітна, 3 у с. Старостине не уклала договір про вивезення твердих побутових відходів з Ратнівським ВУЖКГ, чим порушила п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 1 ч. 2 ст. 31 Закону України "Про управління відходами", пп. 2.2.11 п. 2.2 Правил благоустрою територій насеоених пунктів Ратнівської селищної ради, затверджених рішенням Ратнівської селищної ради від 28.02.2023 № 24/5 і цим порушила ст. 152 КУпАП. Установлено, що оскаржувана постанова винесена за відсутності особи, яка притягується до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Із поштового конверта, адресованого ОСОБА_1 , убачається, що оскаржувану постанову остання отримала 28 лютого 2025 року, тобто після її винесення.
Обставини, аналогічні тим, що викладені в постанові, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 593340 від 05.02.25. У протоколі повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться у Ратнівській селищній раді, однак без зазначення дати та часу.
Відтак достатніх доказів на підтвердження повідомлення позивачки про дату, час і місце розгляду справи за складеним відносно неї протоколом про адмінправопорушення відповідачі не надали.
Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови, необхідність її скасування та передачі на підставі п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України на новий розгляд, оскільки позивачку позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутньою під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Статтею 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги від 03.03.2025, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Бельським І.В.; ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Бельським І.В. № 1116219 від 03.03.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 117 від 06.10.1994; розрахунок оплати юридичної допомоги адвоката у цивільній справі № 166/335/25 від 27.03.2025, відповідно до якого адвокатом Бельським І.В. надано правову допомогу на загальну суму 8500 грн; квитанцію до прибуткового касового ордеру б/н від 27.03.2025, згідно з якою адвокатом Бельським І.В. отримано від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8500 грн; квитанцію про сплату судового збору № 16 від 03.10.2021 на суму 1211,20 грн.
Надані представником позивача документи доводять факт надання позивачці правової допомоги адвокатом Бельським І.В., а відтак підтверджують понесення позивачкою витрат на правову допомогу під час розгляду справи.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних, стосувалася оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн та розглядалась за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ з участю сторін.
Крім того, послуги, надані адвокатом, не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги, зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, а також враховує, що представник позивача брав участь у двох судових засіданнях. З огляду на критерій розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та неспівмірним обсягу наданих послуг.
Відтак, враховуючи викладене та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.
Також суд установив, що ОСОБА_1 під час подачі позову до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією АТ "Укрпошта" № 16 від 03.03.2025. Однак, суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення до суду становить 605 грн 60 коп.
Таким чином, позивача сплатила судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути з Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області судовий збір у сумі 605 грн 60 коп. та роз'яснити, що питання про повернення судового збору, сплаченого в більшому розмір, ніж встановлено законом, а саме в сумі 605 грн 60 коп., може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на викладене з Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинській області на користь позивачки ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 605 грн 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн, загалом 3605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 72-77, 134, 139, 286, 293 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до заступника голови адміністративної комісії виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області Космін Тетяни Іванівни, адміністративної комісії виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.
Постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області №10 від 24 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 грн скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП надіслати на новий розгляд до адміністративної комісії виконавчого комітету Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області.
Стягнути із Ратнівської селищної ради Ковельського району Волинської області 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з дня проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів із дня його складення.
Дата складення повного рішення 01 квітня 2025 року о 09 год 30 хв.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун