Справа № 161/23021/24
Провадження № 1-кп/161/20/25
про продовження строку тримання під вартою
м. Луцьк 02 квітня 2025 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника в режимі відеоконференції - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта вища економічна, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, на утриманні має двох малолітніх дітей, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,
-у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України,
Луцьким міськрайонним судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №12024030580001689 від 11.05.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор подала письмове клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а у випадку непродовження запобіжного заходу ОСОБА_5 буде переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, незаконно впливатиме на свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики, на думку прокурора, не зменшилися, а продовжують існувати, так як кримінальне провадження судом не розглянуте, свідки не допитані, докази не досліджені.
Захисник та обвинувачений просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки. Обвинувачений пояснив, що дружина на даний час не працює, а якби він перебував на домашньому арешті з дітьми, дружина могла б знайти роботу. Також попросили взяти до уваги той факт, що ризики суттєво зменшилися. Окрім того, просили встановити розмір застави, оскільки при вчиненні інкримінованих злочинів насильство не застосовувалося.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2024 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Зазначеною ухвалою встановлено ризики, передбачені п.1, п.3 та п.5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення обвинуваченого та його захисника в судовому засіданні, а також відомості про особу ОСОБА_5 , суд погоджується з тим, що на даний час встановлений ухвалою слідчого судді ризики, передбачені п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України не зменшились, оскільки не розпочато судове слідство, свідки не допитані, докази не досліджені, ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків, отже на думку суду, існують підстави для продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, який є запобіжником саме належної процесуальної поведінки.
Застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов'язання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не може запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно останнього, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, що дає підстави вважати, що обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, ним виконані не будуть. Особиста порука не може бути застосована відносно нього тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосовано у зв'язку із тим, що обвинувачений, враховуючи санкцію покарання, може переховувався від суд з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також вільно проводячи дозвілля в умовах, не пов'язаних з позбавленням волі, буде продовжувати займатись незаконним збутом наркотичних засобів у зв'язку із відсутністю постійного джерела прибутку. Застава у кримінальних провадженнях даної категорії не може бути застосована відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, згідно якої суд має право не визначати розмір застави у такому кримінальному провадженні. Крім того, інкриміновані обвинуваченому епізоди відбувалися за місцем його проживання, а тому запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, поверне його у злочинне середовище та сприятиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Приймаючи таке рішення, суд відповідно довимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особи обвинуваченого, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту, а саме те, що обвинувачений одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, однак ніде офіційно не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом психотропних речовин, однак судимість у встановленому законом порядку погашена, а тому відсутні підстави для того, аби змінити обраний ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на інший, більш м'який.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів у сфері обігу особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 176-178, 181-184, 193-199, 314-315, 369-372, 376, 395, 532 КПК України,
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 31 травня 2025 року включно.
Альтернативний запобіжний захід у виді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не визначати.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1