Справа № 944/1734/24 Головуючий у 1 інстанції: Матвіїв І.М.
Провадження № 22-ц/811/3670/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
24 березня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,
Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.
Секретар Іванова О.О.
З участю: позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу №944/1734/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -Франківський ВДВС у м.Львові ЗМУЮ про зменшення розміру аліментів , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (змінено прізвище на ОСОБА_4 ), в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, які визначені судовим наказом Яворівського районного суду Львівської області на 1/3 частини заробітку (доходу).
В обґрунтування позову зазначає, що 22.11.2022 рішенням Яворівського районного суду Львівської області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. В подальшому 09.03.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено шлюб, від якого у позивача народився син ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
11 грудня 2023 року Залізничним районним судом міста Львова видано судовий наказ по справі №462/8831/23 про стягнення із позивача ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_8 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 заробітку /доходу/ платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дитини повноліття, починаючи з 13 листопада 2023 року.
На даний час судовий наказ по справі №944/677/23 та судовий наказ по справі №462/8831/23, перебувають на виконанні у Франківському відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
У зв?язку з тим, що по кожному рішенню державний виконавець нараховує і стягує аліменти у розмірах відповідно до вказаних судових наказів, то в загальному розмірі стягнення становить 75 % з його заробітку (доходу), що значно перевищує половину доходу та суперечить нормам ч.5 ст.183 Сімейного кодексу України. До того ж, частково на його утриманні перебувають батько, ОСОБА_11 , та мати, ОСОБА_12 , які є пенсіонерами та потребують постійної матеріальної допомоги. А також, на його утриманні перебуває дружина, ОСОБА_8 , яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років і не має можливості працювати. Додатково зазначає, що є учасником бойових дій, що не пройшло безслідно для його здоров?я, відповідно, на його думку, частка на утримання трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повинна становити 1/3 від усіх видів його заробітку.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору стороні позивача Франківський ВДВС у м.Львові ЗМУЮ про зменшення розміру аліментів - відмовлено повністю.
Рішення оскаржив позивач. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням, вважає його таким, що підлягає скасуванню. Судом не враховано, що відповідно до виданих судових наказів в загальному стягнення становить 75 % його заробітку , що перевищує половину доходу та суперечить ч.5 ст.183 СК України та ч.3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження» Суд не взяв до уваги, що зміна сімейного стану є самостійною підставою для зміни розміру аліментів, незалежно від зміни матеріального становища, а тому безпідставно відмовив у позові. Просить рішення суду скасувати .
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що вважає рішення суду законним. Зменшення розміру аліментів призведе до порушення інтересів дітей. Зазначає, що та обставина, що позивач повторно одружився сама по собі не свідчить про погіршення його матеріального становища та не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Стягнення аліментів з батька на кожну наступну дитиниу також не доводить погіршення матеріального становища. Позивач не надав жодних доказів про погіршення матеріального становища. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
13 березня 2025 року надійшли додаткові пояснення позивача ОСОБА_1 . Звертає увагу, що підставою для зменшення аліментів є наявність судового наказу Залізничного районного суду м.Львова від 11 грудня 2023 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_8 аліменти на малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі заробітку(доходу). Аліменти на користь відповідачки в середньому становлять 17000 грн. Статтею 180 СК України обов'язок по утриманню дітей покладено на обох батьків, тому її витрати на дітей не мають бути меншими, аніж його. Просить апеляційну скаргу задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення відповідачки на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено такі обставини.
Позивач і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 22.11.2022 року (а.с.20-21).
Сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16-18).
Судовим наказом Яворівського районного суду Львівської області від 22.03.2023 року у справі №944/677/23 стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 , в користь ОСОБА_3 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня подання заяви - 06.02.2023 року(а.с.24).
09 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.22).
У цьому шлюбі у позивача народився син ОСОБА_9 , що стверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 (а.с.25).
06 квітня 2024 року відповідач ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.50).
Судовим наказом Залізничного районного суду м.Львова від 11.12.2023 у справі № 462/8831/23 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 заробітку /доходу/ платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, до досягнення дитини повноліття, починаючи з 13 листопада 2023 року(а.с.26).
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 06.07.2020 року(а.с.14).
Відповідно до копії виписки із медичної картки стаціонарного хворого, позивач проходив лікування у лютому - березні 2024 року(а.с.29-31).
Мати позивача ОСОБА_12 та батько ОСОБА_11 є особами пенсійного віку (а.с.28).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що після ухвалення рішення суттєво погіршився його матеріальний стан або стан його здоров'я, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Суд також звернув увагу на те, що не звертаючись з заявою про перегляд судового наказу Залізничного районного суду м.Львова від 11 грудня 2023 року про стягнення аліментів на користь ОСОБА_8 , позивач підтвердив свою спроможність сплачувати аліменти у визначеному розмірі.
Апеляційний суд погоджується з таким рішенням суду першої інстанції.
Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У цій справі з позовом звернувся платник аліментів - батько дітей, тому предметом доказування є погіршення його матеріального становища .
Звертаючись до суду з позовом позивач стверджує, що 09 березня 2023 року він вдруге одружився, у цьому шлюбі у нього народився син та на його утримання з нього також стягуються аліменти за судовим наказом в розмірі його доходів. Його дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною,тому також перебуває на його утриманні, а батьки є пенсіонерами та потребують постійної матеріальної допомоги. Розмір стягуваних аліментів за двома виконавчими листами становить 75% його заробітної плати, що є порушенням вимог Закону «Про виконавче провадження».
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Однак у порушення зазначених норм процесуального закону, до суду першої інстанції позивач не надав жодних доказів, які б підтвердили те, що у зв'язку з його одруженням, народженням ще однієї дитини та стягненням аліментів на її утримання його матеріальне становище погіршилося у порівнянні з тим, яке було до настання цих обставин.
З наданої позивачем до апеляційного суду довідки про доходи №356 від 07 березня 2025 року встановлено, що розмір його заробітної плати з липня 2023 року до червня 2024 року був стабільним та не зменшувався, тобто матеріальне становище не погіршувалося. Посилання позивача на те, що з нього стягуються аліменти, що становить 75 відсотків його заробітної плати, спростовуються зазначеною довідкою, оскільки з надходженням для виконання судового наказу про стягнення аліментів на користь ОСОБА_8 аліменти в корись ОСОБА_3 стягуються в розмірі 45%, що в сумі становить 70 відсотків та не порушує вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Крім цього, суд звертає увагу, що довідка про доходи видана у березні 2025 року, однак містить відомості лише за період з липня 2023 року по червень 2024 року, тобто станом на час розгляду апеляційної скарги позивач не надав доказів про розміри його доходів.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народились в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Апеляційний суд наголошує на тому, що позивач не надав доказів погіршення свого матеріального стану, а тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Посилання позивача на те, що на його утриманні є дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною також є голослівним, оскільки жодних доказів про відсутність у неї доходів, матеріали справи не містять. Аргументи апеляційної скарги про необхідність надання матеріальної допомоги батькам - пенсіонерам також не підтверджені доказами, та не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки батьки отримують пенсійні виплати, розмір яких позивач також не надає.
Наведене свідчить, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які зроблені на підставі повно і всебічно досліджених обставин справи та наданих доказів.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.3,4 ; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 28 березня 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш
Судді: Т.І.Приколота
Р.В.Савуляк