Справа № 461/1327/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/557/25 Доповідач: ОСОБА_2
11 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15 лютого 2025 року про застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
вищевказаною ухвалою клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000000985 від 21.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, - задоволено.
Застосовано щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, з утриманням його у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 днів, тобто до 14.04.2025 року включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись із цим рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15 лютого 2025 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржена ухвала є необгрунтованою.
Апелянт наголошує, що наявність існування ризиків не доведено. Також, прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Зазначає, що слідчий суддя не врахував те, що ОСОБА_7 проживає у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Також слідчим суддею не обгрунтовано відмову у визначенні застави підозрюваному.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 , який брав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції з приміщення ДУ «Львівська установа виконання покарань (№19)», адвокат ОСОБА_6 , апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити.
Прокурор ОСОБА_8 апеляційну скаргу заперечив, просив рішення слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , виступ захисника ОСОБА_6 , думку прокурора ОСОБА_8 щодо законності судового рішення, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023140000000985 від 21.08.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Під час вирішення питання про задоволення клопотання слідчого слідчим суддею першої інстанції враховано те, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відтак, слідчий суддя врахувавши особу підозрюваного, який раніше не судимий, не працює, не одружений, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину з корисливих мотивів, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, кримінальне правопорушення вчинене у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та направлене проти здоров'я нації, наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому дійшов висновку, що підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На переконання колегії суддів апеляційного суду, долучені до клопотання докази свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення наведеного кримінального правопорушення, така причетність є вірогідною та достатньою для застосування до підозрюваного заходу забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що додані до клопотання слідчого докази в своїй сукупності дають можливість переконати об'єктивного спостерігача в ймовірності вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, та наявні фактичні обставини кримінального провадження дають можливість об'єктивно його пов'язати із вчиненням даного злочину.
Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 повідомлено про підозру, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею обґрунтовано обрано саме такий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені слідчим суддею ризики відповідно до ч. 2 ст. 177, ст. 183 КПК України виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і нівелюють твердження апелянта в цій частині.
Стосовно визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, то згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 183 КПК України визначено випадки, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. З огляду на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоцільність визначення підозрюваному застави на даній стадії досудового розслідування, як альтернативного запобіжного заходу.
Правових підстав для обрання підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою (як про це просить сторона захисту), колегія суддів не вбачає і вважає, що застосування до ОСОБА_7 тримання під вартою без визначення розміру застави здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи підозрюваного.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких сторона захисту просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Ураховуючи вищенаведене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою, вмотивованою й підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15 лютого 2025 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах останнього - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4