Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/884/25
Номер провадження: 1-кс/511/290/25
02.04.2025 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 , дослідивши матеріали клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
В провадження слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, а саме просить скасувати арешт накладений на телевізор та тюнер, які були викрадені у неї.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя зазначає, що до клопотання про скасування арешту майна заявником не долучено копію ухвали, на підставі якої слідчим суддею було накладено арешт, а тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити правову підставу та мету застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися.
Таким чином, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, повернути особі, яка з ним звернулася.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1