Справа № 598/371/25
провадження № 1-кп/598/102/2025
іменем України
"01" квітня 2025 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211090000026 від 02 лютого 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України, -
встановив:
01 лютого 2025 року приблизно 10 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік магазину «Підзамче», розташованого в місті Збаражі по вулиці Б.Хмельницького, 2, Тернопільського району Тернопільської області, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, а також те, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, з 24.02.2022 на території України введено в дію воєнний стан строком на 30 діб, відповідно до Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2025 №26/2025 дію воєнного стану продовжено до 09.05.2025, діючи при цьому умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, із переднього сидіння пасажира з незачиненого автомобіля «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , таємно викрав належну ОСОБА_5 чорну барсетку, яка матеріальної цінносі не становить, в якій знаходились кошти в сумі 4200 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 01 лютого 2025 року, приблизно 10 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік магазину «Підзамче», розташованого в місті Збаражі по вулиці Б.Хмельницького, 2, Тернопільського району Тернопільської області, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи при цьому умисно, таємно, шляхом вільного доступу, із переднього пасажирського сидіння з незачиненого автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , викрав платіжну банківську картку «Monobank» АТ «Універсал Банк» із номером НОМЕР_3 , належну ОСОБА_5 та залишив територію де був припаркований даний автомобіль.
Крім того, 01 лютого 2025 року, приблизно 10 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік магазину «Підзамче», розташованого в місті Збаражі по вулиці Б.Хмельницького, 2, Тернопільського району Тернопільської області, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи і розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи при цьому умисно, таємно, шляхом вільного доступу, із переднього пасажирського сидіння з незачиненого автомобіля марки «Volkswagen Tiguan», реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом крадіжки незаконно заволодів паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 30 липня 2015 року Збаразьким РС УДМС України в Тернопільській області на ім'я ОСОБА_5 , та залишив територію де був припаркований даний автомобіль.
Суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 є винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч.4 ст.185 КК України, як за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану;
-ч.1 ст.357 КК України, як за ознаками викрадення офіційного документа вчинене з корисливих мотивів;
-ч.3 ст.357 КК України, як за ознаками незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що 12 лютого 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 т.185 КК Україні.
27 лютого 2025 року підозрюваному ОСОБА_4 про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК Україні.
Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 березня 2025 року матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216090000026 від 02 лютого 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України, єдиний унікальний номер справи 598/428/25 провадження №1-кп/598/108/2025, об'єднано із матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211090000026 від 02 лютого 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, єдиний унікальний номер справи 598/371/25 провадження №1-кп/598/102/2025. Присвоїно об'єднаному кримінальному провадженню єдиний унікальний номер 598/371/25 провадження №1-кп/598/102/2025, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211090000026 від 02 лютого 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю і пояснив, що дійсно він 01 лютого 2025 року приблизно 10 години 00 хвилин, перебував неподалік магазину «Підзамче», розташованого в місті Збаражі по вулиці Б.Хмельницького, 2, Тернопільського району Тернопільської області, шляхом вільного доступу, із переднього сидіння пасажира з незачиненого автомобіля «Volkswagen Tiguan», номер НОМЕР_1 , викрав належну ОСОБА_5 чорну барсетку, в якій знаходились кошти в сумі 4200 гривень, платіжну банківську картку «Monobank» АТ «Універсал Банк» із номером НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 30 липня 2015 року Збаразьким РС УДМС України в Тернопільській області на ім'я ОСОБА_5 .
У вчиненому ОСОБА_4 щиро розкаюється, шкоду потерпілому він відшкодував повністю, поросив у нього прабачення та просить суворо його не карати.
Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого і приходить до висновку, що йому слід призначити покарання: за ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч.1 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, за ч.3 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки. Відповідно до вимог ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
При цьому, суд враховує обставини, що пом'якшують вину ОСОБА_4 , а саме те, що він повністю визнав свою вину у скоєних кримінальних правопорушеннях, щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодував потерпілому заподіяну майнову шкоду, а тому приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, в зв'язку з чим слід звільнити його згідно ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням. Також суд вважає за необхідне встановити обвинуваченому іспитовий строк терміном на 1 рік 6 місяців та покласти на нього наступні обов'язки, що передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Разом з тим, суд враховує думку потерпілого ОСОБА_5 , якому шкода відшкодована і він просить обвинуваченого суворо не карати.
Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100, 368-371, 374, 375 КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання:
- за ч.4 ст.185 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;
- за ч.3 ст.357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.
Відповідно до статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням та визначенням іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі, а саме:
- банківську картку «Monobank» № НОМЕР_5 , належну ОСОБА_6 , яка зберігається у потерпілого ОСОБА_6 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 серії НОМЕР_4 від 30 липня 2015 року виданого Збаразьким РС УДМС України в Тернопільській області, який зберігається у потерпілого ОСОБА_6 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
На даний вирок може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.
Даний вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Даний повний вирок суду складений, підписаний і проголошений суддею 01 квітня 2025 року.
Суддя ОСОБА_7