Справа №463/2906/25
Провадження №1-кс/463/3023/25
слідчого судді
01 квітня 2025 року місто Львів
Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові скаргу авоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Львівського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановила:
До Личаківського районного суду міста Львова надійшла скарга авоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, якою скаржник просить зобов'язати слідчого Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області внести до ЄРДР відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення від 06.03.2025.
Скарга мотивована тим, що 06.03.2025 адвокат скаржника скерував до Львівського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції у Львівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, за фактом вчинення шахрайських дій ФОП ОСОБА_5 , який діє на підставі державної реєстрації - «Агенція нерухомості «FERENC agency», а саме заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, що має ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України. 25.03.2025 на адресу скаржника надійшло повідомлення про те, що заява розглянута відповідно до закону України «Про звернення громадян» та фактично відмовлено у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки в даних матеріалах були відсутні дані, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення. Станом на день подання скарги, слідчим Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою не внесені. Тому змушений звертатися до суду із відповідною скаргою та таку бездіяльність. Окрім цього просив поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 27.03.2025 визначено слідчу суддю ОСОБА_1 для розгляду скарги.
Ухвалою слідчої судді від 27.03.2025 відкрито провадження та призначено скаргу до розгляду на 01 квітня 2025. Зобов'язано уповноважену особу Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, надати суду до початку судового засідання інформацію про те: 1) чи надходила на адресу Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області, заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 06.03.2025 про вчинення кримінального правопорушення, 2) чи розглянута така заява та яке рішення, за результатами її розгляду прийнято (внесено відомості до ЄРДР чи відмовлено у їх внесенні).
Авокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у поданій скарзі просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду скарги в суді. Причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд скарги без його участі та заперечень на скаргу не подав. Матеріалів по розгляду заяви скаржника та інформації, що витребовувалась слідчою суддею, не надіслав
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно з ч.4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Оглянувши та перевіривши матеріали скарги, слідча суддя дійшла висновку, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення слідчого має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Суд звертає увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на оскарження рішення слідчого, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) в межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
За таких обставин, враховуючи нетривалість пропуску строку, відсутність можливих негативних наслідки його відновлення для інших осіб, слід виходити з того, що у цій справі підстави для поновлення строків для оскарження рішення слідчого виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, що не свідчить про його порушення, а тому суд поновляє строки на звернення зі скаргою.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та посадових осіб.
Згідно з ч.1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчому судді, прокурора, слідчого у порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Відповідно до вимог ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; рішення прокурора про закриття кримінального провадження; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні потерпілим; рішення чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов'язує і слідчого, і прокурора під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана ВР України, вимог інших актів законодавства.
Слідчою суддею встановлено, що предметом розгляду скарги є зобов'язання слідчого внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою скаржника від 06.03.2025.
Оглядом матеріалів скарги встановлено, що 06.03.2025 авокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 скерував до Львівського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції у Львівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, за фактом шахрайських дій ФОП ОСОБА_5 , який діє на підставі державної реєстрації - «Агенція нерухомості «FERENC agency», а саме заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, що має ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Зазначену вище заяву з додатками отримано посадовими особами Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області. Однак станом на час звернення зі скаргою посадовими особами Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, відомості за заявою авоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 06.03.2025 до ЄРДР не внесені.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Реєстру та розпочати розслідування.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відмова слідчого, дізнавача або прокурора у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно зі ст. 303 КПК України може бути оскаржена до суду.
Відповідно до Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, визначені строки внесення відомостей до Реєстру. Зокрема, відповідно до п. 1 глави 3 «Строки внесення відомостей до Реєстру» розділу 1 зазначеного Положення унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням таких строків: заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений ч. 1 ст. 214 КПК України.
При цьому, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела (п. 1 глави 1 розділу 2), повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України необхідною умовою внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з доводів скарги, скаржник звернувся до Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за фактом шахрайських дій ФОП ОСОБА_5 , який діє на підставі державної реєстрації - «Агенція нерухомості «FERENC agency», а саме заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, що має ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України.
Слідчою суддею встановлено, що станом на день розгляду скарги 01.04.2025 відомості за заявою скаржника до ЄРДР не внесені.
Аналізуючи заяву скаржника про вчинення кримінального правопорушення та додатки до неї, слідча суддя встановила, що у такій заяві зазначений короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (дату, час та місце можливого вчинення такого правопорушення) тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК України.
Слідча суддя, не вдаючись в оцінку доказів та з'ясування фактичних обставин справи, на даній стадії перевіряє, чи дійсно в повідомленні є ті чи інші об'єктивні дані, що свідчать про ознаки того чи іншого кримінального правопорушення, та враховує, що до компетенції слідчого не належить здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а законом передбачено лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Відтак слідча суддя вважає, що з огляду на викладені заявником факти у заяві про вчинення кримінального правопорушення, не можливо однозначно стверджувати про відсутність події чи складу кримінального правопорушення, натомість зазначені в заяві обставини, у тому числі відомості, що необхідні для встановлення особи чи її характеристики, мають бути отримані та перевірені органом досудового розслідування засобами кримінального процесу, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
За таких обставин, керуючись принципом змагальності кримінального провадження (стаття 22 КПК України) відносно подання до суду доказів своєї правової позиції, враховуючи те, що доказів внесення відомостей за заявою до ЄРДР суду не надано, вважаю, що особа, яка прийняла зазначену вище заяву про кримінальне правопорушення не виконала вимоги частини 1 статті 214КПК України, оскільки, зробити висновок щодо наявності обставин та ознак кримінального правопорушення можливо лише в ході проведення досудового розслідування за результатами здійснення певних слідчих дій.
Частиною 2 статті 303 КПК України визначено перелік рішень, що можуть прийматися слідчим суддею за результатами розгляду скарги. Так, відповідно до вказаної норми ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;1-1) скасування повідомлення про підозру;2) зобов'язання припинити дію;3) зобов'язання вчинити певну дію;4) відмову у задоволенні скарги.
Встановлений ч.2 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Згідно з частиною 1 статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Таким чином, скаргу авоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слід задовольнити. Зобов'язати слідчого внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою авоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 06.03.2025.
Разом з тим діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, якою визначений перелік відомостей, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не вимагає від заявника зазначати правову кваліфікацію вчиненого діяння чи статтю Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за нього. Незалежно від думки заявника про те, якою статтею Кримінального кодексу України передбачені ознаки того діяння, про яке він повідомляє, визначення попередньої правової кваліфікації та відповідної їй статті КК України є повноваженням (обов'язком) слідчого, прокурора, які вносять відомості до ЄРДР. Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Окрім цього виходячи з того, що у своїй процесуальній діяльності згідно положень ч.5 ст.40 КПК України слідчий є самостійним, приходжу до переконання, що вимоги скаржника в частині визнати порушення права на захист ОСОБА_4 посадовими особами Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, виходять за межі повноважень слідчого судді, а тому до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. 303-304, 307, 309, 376 КПК України, слідча суддя
постановила:
скаргу авоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити частково.
Зобов'язати посадову особу Львівське РУП №1 ГУНП у Львівській області, внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою авоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 06.03.2025, про вчинення кримінального правопорушення у строки, визначені ст. 214 КПК України.
В іншій частині скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1