Справа № 302/299/25
Провадження 2/302/186/25
02 квітня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Повідайчика О.І.,
за участю секретаря судового засідання Куруц В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою посилаючись на те, що 23 січня 2024 року вона уклала шлюб з відповідачем, спільне життя з яким не склалося у зв'язку з відсутністю взаєморозуміння, відмінності поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки. Від спільного проживання у шлюбі сторони не мають дітей. Збереження сім'ї неможливо та суперечить інтересам позивачки та відповідача.
Ухвалою судді від 28 лютого 2025 року відкрито провадження в справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу ОСОБА_2 в ухвалі суду було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі з цивільним позовом і долученими до нього матеріалами надіслана відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 та вказані судові документи відповідачем отримані особисто 04.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на час розгляду справи 01.04.2025 відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не подано, заперечень на заявлені позивачкою позовні вимоги на адресу суду не надійшли.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про розгляд цивільної справи, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини по справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, з таких підстав.
Суд встановив, що сторони по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 23 січня 2024 року, який був зареєстрований Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідний актовий запис № 09, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від подружнього життя сторони дітей не мають.
Подружні стосунки між сторонами припинені з причин розбіжностей характерів та різних поглядів на життя, відсутності взаєморозуміння, що в цілому призвело до втрати почуття любові та довіри один до одного й припинення шлюбних відносин. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивачки до суду з цим позовом про розірвання шлюбу.
Чинним законодавством України передбачено право подружжя на розірвання шлюбу за позовом одного із них на підставі рішення суду: зокрема, положеннями ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Частинами 3,4 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ст.111 СК України суд вживає заходи до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не подав заперечень проти позову, за відсутності обставин, які б свідчили про можливість збереження шлюбу, суд уважає, що підстави для вжиття заходів до примирення - відсутні.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", шлюб може бути розірвано у судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Оскільки позивачка ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу - відмова в розірванні шлюбу може мати ознаки примушення її до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши обґрунтування заявлених позивачкою позовних вимог, суд доходить до висновку, що шлюб між сторонами не може бути збережений, оскільки факти, викладені у позовній заяві свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, шлюбні стосунки сторони не підтримують, а формальне існування шлюбу обмежує особисту свободу позивачки та порушує її особисті інтереси, які мають істотне значення. Відтак суд доходить висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме судовий збір в сумі 968,96 грн, який понесений позивачкою при пред'явленні нею позову до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 9, 12, 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 23 січня 2024 року Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 09 від 23 січня 2024 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , - розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь позивачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) судовий збір в сумі - 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення суду складено 02 квітня 2025 року.
Головуючий суддя О. І. Повідайчик